Рішення

від 11.09.2017 по справі 927/779/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

"11" вересня 2017 р. Справа № 927/779/17

Позивач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Росія ,

вул. 1-го травня, буд. 123 А, м. Городня, Городнянський район, Чернігівська область, 15100

Відповідач: Гніздищенська сільська рада,

вул. Перемоги, буд. 9, с. Гніздище, Городнянський район, Чернігівська область, 15142

Предмет спору: про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно вартістю 80000,00 грн.

Суддя І.Г. Мурашко

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - ліквідатор, паспорт НК № 521163

від відповідача: ОСОБА_2 - сільський голова, протокол від 06.11.2015 (перша сесія сьомого скликання)

В судовому засіданні 11.09.2017, після закінчення оголошених перерв у судових засіданнях 21.08.2017 та 04.09.2017, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальність «Росія» подано позов до Гніздищенської сільської ради про визнання права власності за набувальною давністю на нежитлове приміщення - корівник, що розташований по вул. Перемоги, 50, с. Гніздище, Городнянського району, Чернігівської області, загальною площею 956,1 кв.м., балансовою вартістю 80000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. ст. 15, 16, 328, 344 Цивільного кодексу України.

Позивачу судових засіданнях 21.08.2017 та 04.09.2017 позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити заявлений позов в повному обсязі.

Позивач, обґрунтовуючи заявлений позов, зазначає, що загальними зборами власників майна реорганізованого Колективного сільськогосподарського підприємства «Росія» було прийнято рішення, що оформлене протоколом № 4 від 13.03.2001 (додаток № 6), яким затверджено перелік майна, яке передається для задоволення боргів реорганізованого підприємства, з урахуванням вимог Указу Президента України «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» від 29.01.2001 за № 62/2001 та Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, в тому числі реорганізованих, що затверджена постановою КМУ від 28.02.2001 за № 177. До складу майна, що виділялось під погашення боргів КСП «Росія» , увійшла спірна нежитлова будівля, корівник, що передана позивачу за актом приймання - передачі від 13.03.2001. Рішенням від 28.07.2016 за № 25 виконавчого комітету Гніздищенської сільської ради спірній нежитловій будівлі, корівнику, присвоєно наступну адресу: вул. Перемоги, 50, с. Гніздище, Городнянського району, Чернігівської області.

Позивач вказав, що право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна за жодною юридичною чи фізичною особою зареєстровано не було. З моменту передачі, а саме починаючи з 13.03.2001 року, позивач відкрито та безперервно володіє спірним об'єктом нерухомості. Позивач пояснив, що звернувся з позовом до суду про визнання права власності за набувальною давністю на нежитлове приміщення, корівник, оскільки з моменту, коли він добросовісно заволодів вказаним об'єктом нерухомості та продовжував відкрито і безперервно ним володіти, сплинуло більше 10 років, що є підставою для набуття права власності на об'єкт нерухомого майна з огляду на приписи ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України.

Відповідач відзивом на позов (а.с.67-68) та повноважний представник відповідача у судовому засіданні 21.08.2017 позовні вимоги визнав та просив суд прийняти рішення про задоволення позову. Відповідач ствердив, що починаючи з 13.03.2001 СТОВ Росія добросовісно, відкрито, безперервно протягом більше 10-ти років володіє корівником, розташованим за адресою: вул. Перемоги, 50, с. Гніздище, Городнянського району, Чернігівської області, переданим позивачу КСП Росія за наслідками реформування. Відповідач зазначив, що право власності на спірний об'єкт нерухомості, що знаходиться на території Гніздищенської сільської ради, за жодною фізичною чи юридичною особою не зареєстровано, будь - які інші особи, що претендували б на вказане майно, немає.

Після закінчення перерв, оголошених судом на підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судових засіданнях 21.08.2017 та 04.09.2017, сторони у судове засідання 11.09.2017 не прибули, повноважних представників не направили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи (а.с.73-74, 76). Неявка повноважних представників сторін у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Згідно зі ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Частиною 1 ст. 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Заявлений позов обґрунтований приписами статті 344 Цивільного кодексу України, згідно якої особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації (ч. 1). Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду (ч. 4).

З наведеного слідує, що Цивільний кодекс України розглядає сплив строків набувальної давності як спосіб набуття права власності.

Позивачами у справах про набуття права власності за набувальною давністю є володілець чужого майна. Відповідачами у справах про набуття права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або особа, яка вважає себе власником майна. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади (пункт 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 за № 5).

Виходячи з аналізу Верховного Суду України деяких питань застосування судами законодавства про право власності (лист від 01.11.2013 за № 92/5/54-13), для набуття права власності на майно за набувальною давністю згідно з правилами ст. 344 ЦК, по-перше, необхідно, щоб заволодіння майном було добросовісним ,тобто особа при заволодінні майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Разом з тим факт обізнаності особи про те, що вона не є власником речі, не виключає добросовісності володіння за умови, що заволодіння майном не відбулося з порушенням норм права (викрадення, шахрайство).

По-друге, таке володіння повинно бути відкритим , тобто очевидним для всіх інших осіб, при цьому володілець має ставитись до цього майна, як до свого власного (експлуатувати, вживати необхідні заходи для утримання майна в належному стані тощо). Приховування володільцем свого володіння майном є порушенням цієї вимоги.

І по-третє, володіння майном повинно бути безперервним протягом встановлених законом строків.Цей строк відповідно до ст. 344 ЦК для нерухомого майна встановлений тривалістю десять років.

Таким чином, виходячи зі змісту статті 344 Цивільного кодексу України, обставинами, які мають значення для справи та потребують доведення, є:

- майно може бути об'єктом набувальної давності;

- добросовісність володіння;

- відкритість володіння;

- давність володіння та його безперервність;

- відсутність інших осіб, які претендують на це майно;

- відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України, провівши аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності (лист від 01.11.2013 № 92/5/54-13)

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Тобто, саме позивач має довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

З матеріалів справи вбачається, що об'єктом набувальної давності є нерухоме майно, нежитлове приміщення, корівник, загальною площею 956,1 кв.м., що розташований по вул. Перемоги, 50, с. Гніздище, Городнянського району, Чернігівської області, інтереси територіальної громади якої представляє Гніздищенська сільська рада як орган місцевого самоврядування. Вказане нерухоме майно може бути об'єктом набувальної давності, що узгоджується з приписами ст. 344 Цивільного кодексу України. Будь - які інші фізичні чи юридичні особи, які претендували б на спірне нерухоме майно, сторонам невідомі. Позивач володіє спірним об'єктом нерухомості за відсутності титулу (підстави).

Згідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 19.06.2017 по справі № 927/396/17, прийнятим за участю тих самих сторін, що набуло законної сили 04 липня 2017 року, встановлено, що жодні реєстраційні дії по відношенню до спірного об'єкта нерухомості (нежитлового приміщення, корівника, загальною площею 956,1 кв.м., розташованого по вул. Перемоги, 50, с. Гніздище, Городнянського району, Чернігівської області) - не проводились.

Виходячи зі змісту частини 1 статті 344 Цивільного кодексу України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю. Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності, в тому числі за набувальною давністю, є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п. 9 ч. 1 ст. 27 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-ІV).

Як вбачається з матеріалів справита пояснень сторін, починаючиз 13 березня 2001 року позивач відкрито та безперервно володіє спірним об'єктом нерухомості.

Рішенням від 28.07.2016 за № 25 виконавчого комітету Гніздищенської сільської ради спірній нежитловій будівлі, корівнику, присвоєно наступну адресу: вул. Перемоги, 50, с. Гніздище, Городнянського району, Чернігівської області (а.с. 28).На замовлення позивача ФОП ОСОБА_3, яка діяла на підставі сертифікату від 26.04.2016серії АЕ № 004236, виготовлено 29 липня 2016 року технічний паспорт на спірний об'єкт нерухомості, нежитлове приміщення, корівник, загальною площею 956,1 кв.м., розташований за адресою вул. Перемоги, 50, с. Гніздище, Городнянський район, Чернігівської області, (а.с.29-32).

Судом встановлено, що з моменту як позивач заволодів спірним об'єктом нерухомості сплинуло більше десяти років. Факт обізнаності позивача про те, що він не є власником спірного нерухомого майна, не виключає добросовісності його володіння, враховуючи що спірне нерухоме майно було отримано ним за таких обставин та підстав, що виключають порушення норм права, а саме, отримання позивачем спірного нерухомого майна від ліквідованого КСП Росія , за двостороннім актом приймання - передачі, складеним сторонами 13 березня 2001 року.

Як вбачається з матеріалів справи, починаючи з 13 березня 2001 року позивач відкрито та безперервно володіє нежитловим приміщенням, корівником, загальною площею 956,1 кв.м., балансовою вартістю 80000,00 грн., за адресою: вул. Перемоги, 50, с. Гніздище, Городнянського району, Чернігівської області, інтереси територіальної громади якої представляє Гніздищенська сільська рада як орган місцевого самоврядування.

Гніздищенська сільська рада відзивом на позов та повноважний представник у судовому засіданні 21.08.2017 позовні вимоги визнав, підтвердивши, що позивач добросовісно, відкрито та безперервно більше 10-ти років володіє спірним нежитловим приміщенням, корівником, загальною площею 956,1 кв.м., розміщеним на її території. Право власності на спірний об'єкт нерухомості за жодною фізичною чи юридичною особою не зареєстровано, будь - які інші особи, що претендували б на вказане майно, відповідачу невідомі.

У відповідності до частин 5-6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ч. 5 ст. 78 ГПК України).

Враховуючи, що визнання відповідачем позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, не суперечать законодавству, суд прийняв визнання відповідачем позову та, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, дійшов висновку про задоволення позову про визнання за набувальною давністю права власності за позивачем на нежитлове приміщення, корівник загальною площею 956,1 кв.м., балансовою вартістю 80000,00 грн., за адресою: вул. Перемоги, 50, с. Гніздище, Городнянського району, Чернігівської області.

Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн., сплаченого позивачем за розгляд даного позову, покласти на відповідача з урахуванням вимог ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 49, 78, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Визнати за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Росія (15100, Чернігівська область, Городнянський район, м. Городня, вул. 1 травня, буд. 123 А, код ЄДРПОУ 05431319) право власності за набувальною давністю на нежитлове приміщення, корівник, загальною площею 956,1 кв.м., балансовою вартістю 80000,00 грн., що розташований по вул. Перемоги, 50, с. Гніздище, Городнянського району, Чернігівської області.

3.Стягнути з Гніздищенської сільської ради (15142, Чернігівська область, Городнянський район, с. Гніздище, вул. Перемоги, буд. 9, код ЄДРПОУ 04415117) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Росія (15100, Чернігівська область, Городнянський район, м. Городня, вул. 1 травня, буд 123 А, код ЄДРПОУ 05431319) - 1600,00 грн. судового збору.

4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 11.09.2017

Суддя І.Г. Мурашко