Постанова

від 16.05.2017 по справі 804/1567/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2017 р. Справа № 804/1567/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сидоренко Д.В. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ук.Аз. - Дружба" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

02.03.2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ук.Аз. - Дружба", відповідач), в якому просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ук.Аз. - Дружба" (код ЄДРПОУ 35906971) заборгованість щодо покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком №2 за липень 2015 - грудень 2015 року, 2016 рік, січень 2017 року на суму 1166,17 грн. (одна тисяча сто шістдесят шість гривень 17 копійок) на користь Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було порушено вимоги чинного законодавства щодо сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. б - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за списком №2 за липень 2015 - грудень 2015 року, 2016 рік, січень 2017 року. Тому, на момент звернення до суду із цим позовом за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ук.Аз. - Дружба" рахується заборгованість у загальному розмірі - 1166,17 грн., яка залишається несплаченою.

Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач явку свого представника в судове засідання 16.05.2017 року не забезпечив, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Сторони були належним чином повідомлені про порядок розгляду заявленого адміністративного позову, що підтверджується наявними у справі поштовим повідомленням про вручення позивачу - 24.03.2017 року та телефонограмою від 13.04.2017 року та конвертом, який повернувся з адреси відповідача, зазначеної відповідно до відомостей з позовної заяви та Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 27.04.2017, з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". А відповідно до частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Відповідачем заперечень на позов не надано.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ук.Аз. - Дружба" (код ЄДРПОУ 35906971) перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м.Дніпрі та є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів.

Судом встановлено, що позивач відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення підготував та направив на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (список №2) за липень 2015 - грудень 2015 року, 2016 рік, січень 2017 року на загальну суму - 1166,17 грн.

Зазначені розрахунки відповідачем не оскаржені та є узгодженими. Загальна сума заборгованості відповідача становить -1166,17 грн.

Втім, у добровільному порядку відповідач не сплатив вищевказану суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (список №2) за липень 2015 - грудень 2015 року, 2016 рік, січень 2017 року, тому утворилась заборгованість у загальному розмірі - 1166,17 грн.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із того, що положеннями частини другої Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення . При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом №1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту б статті 13 Закону №1788-XII, було врегульовано Законом України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР).

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР (статтю доповнено абзацом четвертим згідно Закону України Про внесення змін до деяких законів України від 17 лютого 2000 року №1461-ІІІ, який набрав чинності з 15 березня 2000 року) визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

На обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (абзац третій пункту 1 статті 4 Закону №400/97-ВР).

Згідно із пунктом 6.1 частини 6 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України , затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 Інструкції №21-1).

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції №21-1).

Згідно пункту 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів б - з частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за списком №2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом №1058-IV).

Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону №1788-XII.

Згідно з частиною 3 статті 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірними позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за липень 2015 - грудень 2015 року, 2016 рік, січень 2017 року в розмірі 1166,17 грн., оскільки відповідач доказів добровільного погашення заборгованості суду не надав.

Суд, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума заборгованості відповідачем не сплачена в добровільному порядку, дійшов висновку про необхідність задоволення цього адміністративного позову.

Відповідно до вимог частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163, КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ук.Аз. - Дружба" (код ЄДРПОУ 35906971) заборгованість щодо покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком №2 за липень 2015 - грудень 2015 року, 2016 рік, січень 2017 року на суму 1166,17 грн. (одна тисяча сто шістдесят шість гривень 17 копійок) на користь Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко