Постанова

від 11.09.2017 по справі 816/1338/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1338/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Ремпарк", третя особа: Кременчуцька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області, про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, -

В С Т А Н О В И В:

10 серпня 2017 року Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (надалі також - позивач, ГУ ДФС у Полтавській області) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Ремпарк" (надалі також - відповідач, ТОВ "СК Ремпарк"), третя особа: Кременчуцька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також - третя особа, Кременчуцька ОДПІ) про стягнення податкового боргу з рахунків у банках по податку на додану вартість в сумі 159 745 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що за ТОВ "СК Ремпарк" рахується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 159 745 грн., який виник внаслідок несплати узгоджених грошових зобов'язань. Тому позивач просив стягнути даний борг в судовому порядку.

Позивач у прохальній частині адміністративного позову просив розглядати справу без участі його представника.

          Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Конверт зі судовою повісткою, направлений відповідачу за його зареєстрованим місцезнаходженням відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: вул. Мічуріна, б. 90, м. Кременчук, 39618, повернувся до суду із відміткою поштового відділення "за закінченням встановленого строку зберігання".

          Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду даної справи.

          Відповідно до приписів частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно із частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вказані норми, а також на частину 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про можливість розглядати справу в порядку письмового провадження.

          Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ТОВ "СК Ремпарк" (код ЄДРПОУ 40113216) зареєстровано як юридична особа 10.11.2015 року та перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ (а.с. 9-11).

Згідно з адміністративним позовом сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість становить 159 745 грн.

Заборгованість відповідача виникла у зв'язку з такими обставинами.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "СК Ремпарк" подано до Кременчуцької ОДПІ:

- податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2017 року від 18.02.2017 року, у якій відповідачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 83 041 грн. (а.с. 8);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2017 року від 20.03.2017 року, у якій відповідачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 76 704 грн. (а.с. 7).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

          Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 159 745 грн. є узгодженою та правомірно віднесена позивачем до складу податкового боргу відповідача.

Згідно положень статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Встановлено, що на виконання вищезазначених норм контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми "Ю" від 14.03.2017 року № 1368-17, яку направлено на адресу відповідача. Проте поштове відправлення з такою вимогою повернуто до контролюючого органу поштовою установою з відміткою "організація не знайдена" (а.с. 13).

Приписами пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, податкова вимога форми "Ю" від 14.03.2017 року № 1368-17 вважається врученою відповідачу.

Згідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Доказів оскарження вказаної вимоги сторонами не надано, а судом не встановлено.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

За приписами пункту 95.2 статті 95 цього ж Кодексу, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи зазначені вище положення Податкового кодексу України, суд дійшов до висновку, що чинним законодавством контролюючому органу надано право звертатись до суду з позовами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

          Позивачем до матеріалів справи надано довідку, за змістом якої відповідач має відкриті рахунки у фінансових установах (а.с. 12).

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, наявність у ТОВ "СК Ремпарк" податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку на додану вартість в розмірі 159 745 грн. підтверджено матеріалами справи в їх сукупності, а тому така заборгованість підлягає стягненню за судовим рішенням.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі.

          Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Ремпарк" (код ЄДРПОУ 40113216) за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 159 745 грн (сто п`ятдесят дев`ять тисяч сімсот сорок п`ять гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Суддя                                                                                І.С. Шевяков