ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
07.09.2017 Справа № 904/7334/17
За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київтрансбізнес", м. Дніпро
про стягнення 451154,23 грн
Суддя Воронько В.Д.
Представники:
від позивача: провідний юрисконсульт Гринь І.В., довіреність № 5219-К-О від 10.03.2017;
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київтрансбізнес" (далі - відповідач), у якому заявило вимоги про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 250000,00 грн, заборгованості по процентах за користування кредитом у сумі 132362,67 грн та пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у сумі 68791,56 грн, нарахованих з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору № PLFKLOF7514, укладеного між сторонами 05.07.2016.
Позивач подав до суду виписку з 24.10.2016 по 01.08.2017 по рахунку відповідача.
Відповідач участь свого повноважного представника у судовому засіданні не забезпечив та витребуваних судом документів не надав, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Від відповідача конверти з ухвалами суду повернулися господарського суду Дніпропетровської області з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
З огляду на викладене суд керується ч.1 ст.64 ГПК України, у якій зазначено, що ухвала про порушення провадження по справі надсилається зазначеним особам (сторонам) за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження по справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою вважається, що ухвала про порушення провадження по справі вручена їм належним чином.
Аналогічна позиція викладена у п.п. 3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" де зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").
Згідно з ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду були надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.
За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.
При цьому, стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Враховуючи те, що норми статті 65 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
У пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
06.07.2016 між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (далі - позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київтрансбізнес" (далі - відповідач, позичальник) був укладений договір № PLFKLOF7514, за умовами п.1.1 якого банк за наявності вільних грошових ресурсів зобов'язується здійснювати овердрафтове обслуговування позичальника, яке полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку позичальника № 26006054620576, відкритому у банку за рахунок кредиторських коштів у межах ліміту, встановленого відповідно до п.1.3 цього договору, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Овердрафт надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів позичальника.
Кредитний ліміт овердрафту на момент підписання цього договору складає 300000,00 грн. (п. А.2 та п. 1.3 договору).
Пунктами А.3 та 1.4. договору сторони домовились, що проведення платежів позичальника в порядку, встановленому цим договором, здійснюється банком у строк по 04.07.2017, з урахуванням умови про його продовження.
Овердрафтне кредитування позичальника здійснюється банком у межах ліміту і строку, встановлених згідно п.п. 1.3., 1.4. даного договору, з періодом безперервного користування кредитом не більш 30 днів. Періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку позичальника. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня. Зменшення чи зростання заборгованості по кредиту в цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку позичальника зафіксоване нульове дебетове сальдо (1.5. договору).
Позичальник зобов'язується сплачувати відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно п. п. 4.1, 4.2, 4.3 даного договору (2.2.2. договору).
Також, п. 2.2.3. договору встановлено, що позичальник зобов'язується здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах установленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 1.5. цього договору.
Відповідно до п. 2.2.5 позичальник зобов'язується повернути кредит у строки, встановлені п.п. 1.4, 2.3.4, 2.2.17 цього договору.
Позичальник доручає банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту, зокрема з наступних рахунків: № 26003054620576 у Полтавському Головному регіональному управлінні ПАТ КБ "Приватбанк" у межах сум, що підлягають сплаті банку за цим договором, при настанні термінів платежів (здійснювати договірне списання). Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер, у реквізиті "Призначення платежу" якого вказується номер, дата і посилання на пункт 2.2.8. даного договору (2.2.8. договору).
Відповідно до п. 4.1. договору за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня позичальник сплачує відсотки виходячи з диференційованої процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом і встановлений у п. А.2 до даного договору.
Порядок розрахунку процентів визначений п.п. 4.1.1 - 4.1.6 договору, а саме: за 1-ий день користування кредитом розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою інтервалу "1-3 дні"; у випадку непогашення кредиту після безперервного користування кредитом, починаючи з 4-го дня, чинності набуває процентна інтервалу "4-7 днів"; у випадку непогашення кредиту після закінчення 7-й днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 8-го дня, чинності набуває процентна ставка інтервалу "8-15 днів"; у випадку непогашення кредиту після закінчення 15-и днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 16-го дня, чинності набуває процентна ставка інтервалу "16-30 днів"; у випадку непогашення кредиту після закінчення 30-и днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 31-го дня, встановлюється підвищена процентна ставка, визначена у п.4.2 цього договору; у випадку повного погашення кредиту - виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня, починаючи з наступного дня, позичальнику надається кредит зі сплатою процентів за цей день за процентною ставкою інтервалу "1-3 дні", та з цього дня починається відлік наступного періоду безперервного користування кредитом.
Відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України, при порушенні позичальником якого-небудь із зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених п.п, 1.4, 1.5, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.3.4, 2.2.17 цього договору, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 60 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 4.2. договору).
Згідно п. 4.9 договору розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щодня, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів на рік. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту. День повернення кредиту до часового інтервалу нарахування процентів не включається. Нарахування процентів здійснюється у дату сплати.
У випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3 цього договору,строків повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.3.4 цього договору, винагороди, передбаченої п.п. 2.2.7, 4.4, 4.5, 4,6, цього договору позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла у період, за який виплачується пеня ( п. 5.1. договору).
Пунктом 5.7. договору сторони передбачили, що строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.
На виконання умов договору позивач надав відповідачу офердрафтовий кредит у межах встановленого договором ліміту, яким останній активно користувався, що підтверджується меморіальним орденом та виписками по рахунках та розрахунком заборгованості.
Відповідач, в свою чергу, прострочив заборгованість по рахунку з 05.07.2017 і не погасив, тобто порушив умови договору.
Суд, проаналізувавши обставини, вказані у позовній заяві, дійшов висновку про те, що позивач виконав свої зобов'язання за спірним договором належним чином та у повному обсязі. Проте, відповідач, в свою чергу, зобов'язання за спірним договором не виконав, у зв'язку з чим, у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 451154,23 грн, яка складається з: 250000,00 грн заборгованості за кредитом, 132362,67 грн заборгованості по процентам, 68791,56 грн пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договром, та яка до цього часу залишається непогашеною.
Наявна заборгованість і стала причиною звернення позивача до суду з цим позовом.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані докази суд дійшов наступного.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ст.1054 Цивільного кодексу України).
Статею 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок у відповідності до ст. 1049 Цивільного кодексу України.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання виконав за кредитним договором повністю.
Договір № PLFKLOF7514 від 06.07.2016 підписаний з використання цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа Акредитованого центру сертифікації ключів ПАТ КБ "Приватбанк" (свідоцтво про акредитацію центру сертифікації ключів серії СА № 26, атестат відповідності, виданий Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України від 25.03.2011 № 4262, експертним висновком № 05/1-2057 від 30.05.2011) у порядку, передбачену Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Законом України "Про електронний цифровий підпис", а також на підставі Угоди про використання електронного цифрового підпису від 05.07.2016, справжність підпису перевірена, що підтверджується перевіркою, здійсненою на сайті https://acsk.privatbank.ua.
Статтею 3 Законом України "Про електронний цифровий підпис" визначено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.
Частиною 1 ст. 199 Господарського кодексу України визначено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Статтею 548 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання.
У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України).
Позивач відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства нарахував та просить стягнути 451154,23 грн, з яких: 250000,00 грн заборгованості за кредитом, 132362,67 грн заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 22.09.2016 по 03.07.2017, 68791,56 грн пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором за період з 10.11.2016 по 03.07.2017.
З урахуванням викладеного, суд, перевіривши розрахунок сум, нарахованих позивачем, перевіривши період їх нарахування останнім, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та таким, що відповідає нормам чинного законодавства, а тому нарахована та заявлена позивачем заборгованість у загальній сумі 451154,23 грн підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, як на сторону, з вини якої виник спір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київтрансбізнес" (49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницький, буд. 80; ідентифікаційний код 40307803) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; ідентифікаційний код 14360570) - 250000,00 грн заборгованості за кредитом, 132362,67 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 68791,56 грн пеня за несвоєчасності виконання зобов'язань за договором та 1600,00 грн витрат по сплаті судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано - 11.09.2017.
Суддя В.Д. Воронько
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2017 |
Оприлюднено | 13.09.2017 |
Номер документу | 68781027 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Воронько Володимир Дмитрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Воронько Володимир Дмитрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Воронько Володимир Дмитрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні