Рішення

від 04.09.2017 по справі 910/11051/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2017Справа №910/11051/17

За позовом Комунального підприємства Київський метрополітен

До Товариства з обмеженою відповідальністю Спец Техно Монтаж Плюс

Про стягнення 51 393,82 грн,

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Костильов В.А. - за довіреністю,

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Київський метрополітен звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Спец Техно Монтаж Плюс про стягнення 51 393,82 грн.

Ухвалою суду від 10.07.2017 порушено провадження у справі №910/11051/17, справу призначено до розгляду на 01.08.2017.

Представник позивача в судовому засіданні 01.08.2017 подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представник відповідача в судове засідання 01.08.2017 не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

В зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, ухвалою суду від 01.08.2017 розгляд справи відкладено на 04.09.2017.

04.09.2017 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 50 094,00 грн з яких: 34 155,00 грн попередня оплата, 7 969,50 грн штраф за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару, 7 969,50 грн штраф за прострочення зобов'язання з поставки понад 30 днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Судом прийнято заяву представника позивача про зменшення позовних вимог, справа розглядається в межах стягнення з відповідача 50 094,00 грн з яких: 34 155,00 грн попередня оплата, 7 969,50 грн штраф за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару, 7 969,50 грн штраф за прострочення зобов'язання з поставки понад 30 днів.

В судовому засіданні 04.09.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представник відповідача в судове засідання 04.09.2017 не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 04.09.2017 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2016 між Комунальним підприємством Київський метрополітен (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Спец Техно Монтаж Плюс (постачальник, відповідач) було укладено договір №635-Ш-16, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця Прилади охоронної та пожежної сигналізації й подібна апаратура), код 26.30.5 за ДК 016:2010 (протипожежне обладнання, код 35111000-5 за ДК-2015) (сповіщувач (пожежний адресний димовий), визначений в асортименті, якості, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (додаток 1), що додається до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити його вартість.

Відповідно до п. 3.3 договору, сума цього договору (загальна вартість товару) становить 208 725,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 34 787,50 грн.

Згідно з п. 4.1 договору, розрахунок за товар здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування попередньої оплати на поточний рахунок постачальника у розмірі 30% від суми замовленої партії товару, згідно з виставленим постачальником рахунком-фактурою.

Остаточний розрахунок за поставлену партію товару здійснюється покупцем протягом 10 робочих днів з моменту поставки товару покупцю на підставі видаткової накладної (п. 4.2).

Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що поставка товару здійснюється партіями за окремими письмовими замовленнями покупця, виходячи з його фінансових можливостей та виробничих потреб. Замовлення направляється постачальнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 5.1 договору поставка замовленої партії товару здійснюється протягом 40 днів з дня отримання постачальником попередньої оплати згідно п. 4.1 договору.

Згідно з п. 5.7 договору, зобов'язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту передачі товару у власність покупця у місці поставки на підставі видаткової накладної.

Пунктом 7.3 договору сторони погодили, що у разі затримки поставки товару більше, як на один місяць понад строк, передбачений договором, покупець має право в односторонньому порядку перервати дію цього договору без будь-якої компенсації за збитки, які постачальник поніс або може понести в зв'язку з таким розірванням договору. У такому випадку, постачальник повертає покупцю всю суму попередньої оплати в треденний термін з дня її вимоги, з урахуванням індексу інфляції.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016 (п. 10.1).

Специфікацією до договору (додаток 1) сторони погодили: найменування товару - сповіщувач (пожежний адресний димовий) ИПД-А, якість товару - ТУ У 31.6-14312996-038:2006, кількість - 550 шт., ціна за одиницю - 379,50 грн, загальна вартість - 208 725,00 грн.

03.10.2016 позивач надіслав відповідачу заявку від 29.09.2016 №16/10-1191 на поставку товару у кількості 300 шт. яка отримана відповідачем 12.10.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У відповідності до умов договору, на підставі виставленого відповідачем рахунку №СФ-0000019 від 04.10.2016, позивач здійснив попередню оплату товару в сумі 34 155,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №4791 від 06.10.2016.

Проте, як зазначав позивач, відповідач не здійснив поставку товару у встановлені договором строки.

26.01.2017 позивач надіслав відповідачу претензію №12/04-53 про повернення попередньої оплати за договором та сплату штрафу, яка залишена відповідачем без задоволення.

В зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що позивач, на виконання умов укладеного з відповідачем договору №635-Ш-16 від 27.09.2016, здійснив попередню оплату товару в сумі 34 155,00 грн, проте, відповідач в обумовлений договором строк - протягом сорока днів з дня отримання попередньої оплати не здійснив поставку, оплаченого позивачем товару, на вимогу позивача суму попередньої оплати не повернув.

Оскільки позивач здійснив оплату товару на суму 34 155,00 грн, а відповідач не поставив позивачу обумовлений договором товар, повернення оплати вартості товару не здійснив, господарський суд дійшов висновку про те, що відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, відповідач зобов'язаний повернути позивачу попередню оплату 34 155,00 грн, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач, нарахував та просить стягнути з відповідача штраф за прострочення зобов'язання - 7 969,50 грн (0,1 % від вартості непоставленого товару за кожен день порушення грошового зобов'язання за період прострочення) та штраф за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів - 7 969,50 грн (7% від вартості непоставленого товару).

Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання свого обов'язку за договором №635-Ш-16 від 27.09.2016 щодо своєчасної поставки товару на суму 113 850,00 грн, адже всупереч умов наведеного договору до 16.11.2016 не здійснив поставку товару, що є підставами для застосування до відповідача відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання.

Відповідно до п. 7.2 договору, у разі порушення строків виконання зобов'язання з поставки товару, постачальник сплачує штраф у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару за кожен день порушення виконання зобов'язання за договором, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Згідно п.1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи положення ст. 594 ЦК України, передбачений п. 7.2 договору штраф у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару за кожен день порушення виконання зобов'язання за договором є пенею, оскільки обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Здійснивши перерахунок пені та штрафу, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем виконання господарського зобов'язання щодо поставки товару, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу та пені підлягають задоволенню повністю, а саме, штраф в сумі 7 969,50 грн (7% від вартості непоставленого товару), пеня в сумі 7 969,50 грн за період прострочення з 17.11.2016 по 25.01.2017 (дата вимоги про повернення коштів).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст. ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спец Техно Монтаж Плюс (місцезнаходження : 01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, буд. 4/6, корп. А. 3, код ЄДРПОУ 36676929) на користь Комунального підприємства Київський метрополітен (місцезнаходження: 03056, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 35, код ЄДРПОУ 03328913) 34 155 (тридцять чотири тисячі сто п'ятдесят п'ять) грн 00 коп. - попередньої оплати, 7 969 (сім тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн 50 коп. - пені, 7 969 (сім тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн 50 коп. - штрафу та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн 00 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

11.09.2017

Суддя Спичак О.М.