Рішення

від 07.09.2017 по справі 912/2206/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2017 рокуСправа № 912/2206/17 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2206/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі якого діє філія - Кіровоградське обласне управління АТ "Ощадбанк", м. Кропивницький

до відповідача: Приватного підприємства "Трансфудсервіс", м. Кропивницький

про стягнення 6 778,20 грн

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 71 від 01.02.17;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Публічне акціонерне товариство "Державний Ощадний банк України", в особі якого діє філія - Кіровоградське обласне управління АТ "Ощадбанк", звернулось до господарського суду з позовною заявою з вимогою про стягнення з Приватного підприємства "Трансфудсервіс" заборгованості по договору банківського рахунку в сумі 6 778,21 грн, а саме заборгованість за щомісячне обслуговування 3 465,00 грн , пеню - 1 968,42 грн, втрати від інфляції - 1 177,77 грн, нараховані 3 % річних від простроченої суми - 167,01 грн, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 188, 193 Господарського кодексу України та вказує, що відповідачем не виконані зобов'язання згідно ОСОБА_2 банківського рахунку №624310 від 20.03.2014 в частині своєчасної оплати за надані позивачем послуги в розмірах, передбачених п. 2.1.2.1 Додатку до вказаного ОСОБА_2.

Ухвалою від 03.08.2017 господарським судом прийнято подану позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 912/2206/17.

В судовому засіданні 07.09.2017 господарський суд перейшов до розгляду справи по суті та заслухав пояснення представника позивача.

Позивачем в судовому засіданні 07.09.2017 позовні вимоги підтримано повністю.

Відповідач в судове засіданні не з'явився, відзив на позов та інших витребуваних документів суду не надав. Ухвала господарського суду, яка надсилалась відповідачу, повернута до суду органом поштового зв'язку з відміткою "за не запитом".

За змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".

Як вбачається із матеріалів справи, ухвала про порушення провадження у справі надіслана на адресу ПП "Трансфудсервіс", яка зазначена в позовній заяві та за якою відповідача зареєстровано в ЄДРПОУ.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату і час проведення засідання суду у даній справі та відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.03.2014 між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - ОСОБА_2) в особі філії - Кіровоградське обласне управління АТ "Ощадбанк" та Приватним підприємством "Трансфудсервіс" (далі - Клієнт) укладено Договір банківського рахунку №624310 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, ОСОБА_2 зобов'язується надавати клієнту послуги з розрахункового обслуговування, які пов'язані із переказом грошей з рахунка (на рахунок) цього Клієнта, а також здійснення інших операцій, передбачених цим договором, а Клієнт зобов'язується оплачувати вартість таких послуг та надає банку право користуватися тимчасово вільними коштами клієнта на власний розсуд (а.с.19-22).

Відповідно до п. 2.1 ОСОБА_2 протягом 3-х банківських днів після надання всіх необхідних документів зобов'язується відкрити клієнту поточний рахунок №26002300624310 у гривні України та надавати послуги з розрахункового обслуговування, відповідно до умов цього ОСОБА_2, чинного законодавства України, в т.ч. нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до п. 2.3 ОСОБА_2 оплата за послуги, надані Банком Клієнту відповідно до переліку операцій з розрахунково-касового обслуговування, здійснюються згідно з Тарифами за послуги, встановленими у Додатку № 1 до цього ОСОБА_2, який є його невід'ємною частиною, які можуть бути змінені Банком в порядку, визначеному умовами цього ОСОБА_2.

Згідно з п. 3.1 ОСОБА_2 вартість послуг Банку визначена у Тарифах у вигляді суми тарифу - вартості послуги.

Пунктом 3.2 ОСОБА_2 при настанні термінів оплати вартості наданих банком послуг з розрахунково-касового обслуговування Клієнт доручає банку здійснювати договірне списання коштів в передбаченому Тарифами розмірі, що необхідний для оплати наданих банком послуг з рахунку Клієнта, а також інших поточних рахунків Клієнта, відкритих в АТ "Ощадбанк" або тих, що будуть відкриті протягом строку дії цього ОСОБА_2. При цьому, з метою здійснення банком права договірного списання, у разі відсутності або недостатності на рахунках Клієнта в національній валюті коштів у сумі, необхідній для повної оплати послуг, Клієнт надає Банку право договірного списання коштів з його рахунків в іноземній валюті та доручає банку здійснити продаж іноземної валюти у розмірі, еквівалентному сумі, що необхідна для повної оплати послуг. Сума іноземної валюти, зазначена вище, розраховується та її продаж здійснюється по курсу продажу іноземної валюти банку для клієнтів-юридичних осіб на день здійснення її продажу.

Сплата клієнтом коштів за надані банком послуги здійснюється одночасно з проведенням операцій або не пізніше 31 числа звітного або 10 числа наступного за звітним.

Відповідно до п. 4.3.9 ОСОБА_2 Клієнт зобов'язаний сплачувати вартість послуг Банку згідно з Тарифами в порядку, визначеному розділом 3 цього ОСОБА_2.

Згідно з п. 4.3.10 ОСОБА_2 Клієнт зобов'язаний своєчасно поповнювати рахунок грошовими коштами, у разі відсутності або недостатності коштів на рахунку, з метою належного виконання своїх обов'язків за цим договором щодо сплати на користь Банку вартості наданих ним послуг, в тому числі з метою забезпечення можливості здійснення банком права договірного списання коштів у сумі, необхідній для повної оплати послуг, а також в інших випадках, визначених цим договором, для реалізації Банком права договірного списання коштів з рахунку.

Відповідно до п. 9.1 цей Договір набирає чинності з дати підписання та діє протягом одного календарного року. Дія договору автоматично продовжується на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не попередить у письмовій формі іншу сторону про припинення його дії не менше ніж за один місяць до закінчення відповідного строку дії договору.

Вказаний договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

При вирішенні спору господарський суд враховує наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором банківського рахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч. 1 т. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно з ч. 4 ст. 1068 Цивільного кодексу України клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1071 Цивільного кодексу України грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Відповідно до Додатку № 1 до ОСОБА_2 № 624310 від 20.03.2014 (Тарифи за послуги філії - Кіровоградське обласне управління АТ "Ощадбанк"), Клієнту був підключений Тарифний пакет "Бізнес" (а.с. 28-30).

Відповідно до вказаного Додатку 1 до ОСОБА_2 № 624310 від 20.03.2014 сторони визначили, що щомісячна вартість послуг з обслуговування Тарифного пакету "Бізнес" становить 99,00 грн.

За період червень 2014 - квітень 2017 позивачем було надано відповідачу послуги з розрахункового обслуговування у повному обсязі.

Як вказує позивач, відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання з оплати за надані позивачем послуги з обслуговування банківського рахунку, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість за період з 01.06.2014 по 30.04.2017 в розмірі 3 465,00 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком (а.с 23).

Вартість послуг з обслуговування рахунку є фіксованою, погоджена сторонами у Додатку № 1 до ОСОБА_2 № 624310 від 20.03.2014 (Тарифи за послуги філії - Кіровоградське обласне управління АТ "Ощадбанк") та становить 99,00 грн на місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3.2 ОСОБА_2 сплата клієнтом коштів за надані банком послуги здійснюється одночасно з проведенням операцій або не пізніше 31 числа звітного або 10 числа наступного за звітним.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був оплачувати надані позивачем послуги за обслуговування рахунку у будь-якому випадку в строк до 10 числа (включно) місяця, наступного за звітним.

У зв'язку з тим, що відповідач не виконував своїх обов'язків за ОСОБА_2, починаючи з 01.06.2014 щомісячний розмір вартості послуг у сумі 99,00 грн був перенесений позивачем до простроченої заборгованості, розмір якої станом на 20.07.2017 становить 3 465,00 грн (а.с. 23).

Відповідач не подав господарському суду доказів виконання своїх зобов'язань за вищевказаним ОСОБА_2 в частині своєчасної оплати за надані позивачем послуги.

Наявність та обсяг заборгованості ПП "Трансфудсервіс" у розмірі 3 465,00 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі якого діє філія - Кіровоградське обласне управління АТ "Ощадбанк" в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з простроченням оплати відповідачем наданих позивачем послуг з обслуговування банківського рахунку позивач просить стягнути з відповідача 1 968,42 грн пені, 1 177,77 грн втрат від інфляції та 167,01 грн - 3% річних.

Щодо вказаних вимог господарський суд враховує наступне.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. 3% річних нараховуються від простроченої суми за весь час прострочення.

Крім того, статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

За положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Таким чином, порушення відповідачем зобов'язання в частині своєчасної оплати за надані позивачем послуги з обслуговування банківського рахунку в установлений договором строк є підставою для застосування до останнього штрафної санкції у вигляді пені.

Визначення пені наведено у частині третій ст. 549 Цивільного кодексу України, згідно якого пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення зобов'язання, у т.ч. неустойкою, вчиняється в письмовій формі (ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України).

Сторони в пункті 6.4. ОСОБА_2 передбачили, що за несвоєчасне поповнення Рахунку, відповідно до умов пункту 4.3..10 цього ОСОБА_2, що призвело до неможливості здійснити договірне списання грошових коштів за надані Банком послуги, Клієнт сплачує ОСОБА_2 пеню у розмірі 0,2 % від належної до сплати суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи приписи наведених вище норм вимоги позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних є правомірними.

Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню інфляційних (а.с.23), господарський суд зазначає, що такий розрахунок є правильним, а тому з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати за період липень 2014 по червень 2017 в сумі 1 177,77 грн.

Як слідує із наданого позивачем розрахунку 3% річних (а.с. 23 на звороті), останній не врахував в окремих нарахуваннях положення частини п'ятої ст. 254 Цивільного кодексу України.

Як зазначено в пункті 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

На підставі викладеного, враховуючи розрахунок позивача і положення частини п'ятої ст. 254 Цивільного кодексу України в окремих періодах, господарський суд здійснив власний розрахунок та дійшов висновку, що сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача становить 166,90 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (а.с.24), господарський суд встановив, що позивачем при розрахунку пені не враховано положення частини шостої ст. 232 Господарського кодексу України, якими встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, господарський суд, враховуючи розрахунок позивача, положення частини п'ятої ст. 254 Цивільного кодексу України та частини шостої ст. 232 Господарського кодексу України, наводить власний розрахунок пені:

за період з 10.07.2014 по 10.01.2015 - 12,86 грн

з 12.08.2014 по 10.02.2015 - 13,29 грн

з 10.09.2014 по 10.03.2015 - 14,61 грн

з 10.10.2014 по 10.04.2015 - 17,62 грн

з 10.11.2014 по 10.05.2015 - 20,40 грн

з 10.12.2014 по 10.06.2015 - 23,19 грн

з 12.01.2015 по 10.07.2015 - 25,26 грн

з 10.02.2015 по 10.08.2015 - 28,25 грн

з 10.03.2015 по 10.09.2015 - 29,71 грн

з 10.04.2015 по 10.10.2015 - 28,63 грн

з 10.05.2015 по 10.11.2015 - 27,28 грн

з 10.06.2015 по 10.12.2015 - 25,98 грн

з 10.07.2015 по 10.01.2016 - 24,80 грн

з 10.08.2015 по 10.02.2016 - 23,44 грн

з 12.09.2015 по 10.03.2016 - 22,07 грн

з 10.10.2015 по 10.04.2016 - 21,56 грн

з 10.11.2015 по 10.05.2016 - 31,37 грн

з 10.12.2015 по 10.06.2016 - 20,89 грн

з 10.01.2016 по 10.07.2016 - 19,86 грн

з 10.02.2016 по 10.08.2016 - 18,99 грн

з 10.03.2016 по 10.09.2016 - 18,13 грн

з 10.04.2016 по 10.10.2016 - 16,77 грн

з 10.05.2016 по 10.11.2016 - 16,07 грн

з 10.06.2016 по 10.12.2016 - 15,23 грн

з 10.07.2016 по 10.01.2017 - 14,71 грн

з 10.08.2016 по 10.02.2017 - 14,46 грн

з 12.09.2016 по 10.03.2017 - 13,82 грн

з 10.10.2016 по 10.04.2017 - 13,89 грн

з 10.11.2016 по 10.05.2017 - 13,59 грн

з 12.12.2016 по 10.06.2017 - 13,30 грн

з 10.01.2017 по 10.07.2017 - 13,14 грн

з 13.02.2017 по 19.07.2017 - 11,17 грн

з 13.03.2017 по 19.07.2017 - 9,04 грн

з 11.04.2017 по 19.07.2017 - 6,84 грн

з 11.04.2017 по 19.07.2017 - 4,71 грн

Таким чином, враховуючи наведені періоди сума пені, що підлягає до стягнення з відповідача становить 645,75 грн.

У задоволенні пені та 3% річних в іншій частині господарський суд відмовляє у зв'язку з неправильним розрахунком позивача.

Всього згідно наведеного вище загальний розмір пені, який підлягає стягненню становить 645,75 грн пені та 3% річних - 166,90 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі якого діє філія - Кіровоградське обласне управління АТ "Ощадбанк" до Приватного підприємства "Трансфудсервіс" підлягають частковому задоволенню на суму 3 465,00 грн заборгованості за щомісячне обслуговування, 1 177,77 грн інфляційних, 645,75 грн пені та 166,90 грн - 3% річних. У задоволені позовних вимог в іншій частині господарський суд відмовляє.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Трансфудсервіс" (25014, м. Кропивницький, вул. Аерофлотська, 17-А, ідентифікаційний код 36200255) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г, ідентифікаційний код 00032129) в особі якого діє філія - Кіровоградське обласне управління АТ "Ощадбанк" (25006, м. Кропивницький, вул. Декабристів, 9, ідентифікаційний код 09323408) 3 465,00 грн заборгованості за щомісячне обслуговування, 1 177,77 грн інфляційних, 645,75 грн пені та 166,90 грн - 3% річних, а також 1 600,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в інші частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12.09.2017.

Суддя В.В.Тимошевська