Рішення

від 04.09.2017 по справі 916/1691/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" вересня 2017 р.

Справа № 916/1691/17

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Волкова Р.В.

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТРЕНТ" (Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка);

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АПМ-ПРОФІЛЬ КОРПОРЕЙШН" (м. Одеса);

про стягнення 19758,26 грн.;

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від відповідача: не з‘явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРТРЕНТ", звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "АПМ-ПРОФІЛЬ КОРПОРЕЙШН", про стягнення 19758,26 грн. заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог посилається на укладання з відповідачем договору оренди обладнання № 67891К від 12.09.2014, передачу відповідачеві обладнання в оренду згідно вказаного договору, неналежне виконання відповідачем його зобов‘язань щодо внесення орендної плати, виникнення заборгованості у розмірі 19758,26 грн. з урахуванням послуг з доставки обладнання та на інші вказані у позовній заяві обставини.

Відповідач в судове засідання представника не направив, відзив на позовну заяву не надав, тому справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального Кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі був підписаний договір оренди обладнання № 67891К від 12.09.2014, відповідно до п.1.1 якого позивач передає, а відповідач приймає у тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання, яке є власністю позивача.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пункт 1 ст.202 Цивільного Кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач свої договірні зобов‘язання виконав, надавши відповідачеві певне обладнання, що підтверджується актами №№ 150914-005К від 15.09.2014, 130914-003К від 13.09.2014, 041214-013К від 04.12.2014. Вказане обладнання було повернуто позивачеві за актами №№ 050215-006К від 05.02.2015, 221014-018К від 22.10.2014, 200115-002К від 20.01.2015.

Пунктом 6.4 договору передбачений обов‘язок відповідача сплачувати орендну плату не пізніше 5-го числі місяця наступного за звітним.

Відповідно до ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного Кодексу України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

В порушення наведених вище норм закону, а також умов договору, відповідач свої зобов'язання щодо оплати належним чином не виконав, оплату здійснив лише частково, в зв‘язку з чим на момент подачі позову склалась заборгованість у розмірі 17058,26грн. Також відповідачем не сплачена заборгованість у розмірі 2700грн. за послуги доставки обладнання, як це передбачено п.6.7 договору та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами..

У ст. 15 Цивільного Кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного Кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

За таких обставин вимоги позивача про стягнення 19758,26 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального Кодексу України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, п.1 ст. 202, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 610, 611, 612, 629 Цивільного Кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТРЕНТ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АПМ-ПРОФІЛЬ КОРПОРЕЙШН" 19758, 26 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АПМ-ПРОФІЛЬ КОРПОРЕЙШН" (65101, АДРЕСА_1, код 37759843) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТРЕНТ" (08140, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка, вул. Богатирська, 2-А код 326644239), 19758 /дев`ятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят вісім/грн. 26 коп. заборгованості, 1600/тисяча шістсот/грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 04.09.2017 року. Повний текст рішення складений та підписаний 11 вересня 2017 р.

Суддя Р.В. Волков