Ухвала

від 04.09.2017 по справі 2-н-1185/11

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 2-н-1185/11

Провадження № 4-с/487/58/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2017 рокуроку Заводський районний суд м.Миколаєва, у складі: головуючого - судді Павлової Ж.П., при секретарі Табунщик К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" на постанову начальника Заводського відділу ДВС міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Миколаївській області ,-

ВСТАНОВИВ:

04.05.2017 року Обласне комунальне підприємство "Миколаївоблтеплоенерго" звернулось до суду зі скаргою на постанову начальника Заводського відділу ДВС міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2

У скарзі представник Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" зазначав, що 30.06.2011 року Заводським районним судом м. Миколаєва видано судовий наказ у справі №2-н/1185/11 про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" заборгованості в розмірі 3018,15 грн. та судового в розмірі 7,50 з кожного.

14.03.2017 року судовий наказ у відношенні ОСОБА_5 був направлений на виконання до Заводського ВДВС м.Миколаєва.

05.04.2017 року до Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" надійшло повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання, винесене державним виконавцем Бутенко А.В., у зв'язку з тим, що виконавчий документ не відповідає вимогам п. 4 ч.1 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження (відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта боржника).

Непогоджуючись із зазначенним рішенням держвиконавця 13.04.2017 року ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" звернулось із скаргою до начальника Заводського ВДВС м.Миколаєва. За результатами розгляду скарги 24.04.2017 року було винесено постанову про перевірку ВП № 53619789, якою відмовлено в задоволенні скарги.

Вважаючи зазначені постанову та повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання та постанову про відмову в задоволенні скарги незаконними, представник ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" просив визнати незаконною та скасувати постанову начальника Заводського ВДВС м.Миколаєва та повідомлення державного виконавця Бутенко А.В. Заводського відділу Державної виконавчої служби м.Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання; зобов'язати державного виконавця Заводського відділу Державної виконавчої служби м.Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області відкрити виконавче провадження по виконанню судового наказу №2-н/487/1185/11 від 18.01.2014 року.

До судового засідання представник ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області до судового засідання не з'явився, надав до суду письмові заперечення, в яких просив в задоволенні скарги відмовити посилаючись на те, що відповідно до вимог ЗУ Про виконавче провадження 04.04.2017 року державним виконавцем Бутенко А.В. повернуто стягувачу.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що вимоги скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, Заводським районним судом м. Миколаєва 10.07.2011 року видано судовий наказ №2-н-1185/2011 від 20.05.2011 року про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОКП Миколаївоблтеплоенерго заборгованості в розмірі 3018,15 грн. та судового в розмірі 7,50 з кожного.

14.03.2017 року судовий наказ у відношенні ОСОБА_5 був направлений на виконання до Заводського відділу ДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області.

Проте, 05.04.2017 року на адресу ОКП Миколаївоблтеплоенерго , надійшло повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання від 04.04.2017 року винесене державним виконавцем Бутенко А.В., на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , у зв'язку з тим що виконавчий документ не відповідає вимогам п. 4 ч. 1 ст. Закону (відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія номер паспорта боржника).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням державного виконавця, 13.04.2017 року ОКП Миколаївоблтеплоенерго подало скаргу на повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання начальнику Заводського відділу ДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_2 За результатами розгляду скарги 24.04.2017 року останнім було винесено постанову про перевірку ВП №53619789, якою відмовлено в задоволенні скарги.

З огляду на викладене, вважаючи постанову начальника Заводського відділу ДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_2, а також повідомлення державного виконавця Бутенко А.В. про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання незаконними та протиправними ОКП Миколаївоблтеплоенерго звернулося до суду з даною скаргою.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч. 1 ст. 95 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 96 цього Кодексу .

Закон України Про виконавче провадження визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Вимоги до виконавчого документа є єдиними і визначені ст. 4 Закону Про виконавче провадження .

Закон України Про виконавче провадження визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

За змістом ч. 2 ст.8 Закону України "Про виконавче провадження" стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Вимоги до виконавчого документа є єдиними і визначені ст.18 Закону Про виконавче провадження .

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Між тим, як вбачається із тексту оскаржуваної постанови, державний виконавець відділу ДВС відмовляючи у відкритті виконавчого провадження посилалася на те, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , а саме відсутній реєстраційний номер боржника.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 названого Закону у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 18 цього ж Закону державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну. Тобто у разі відсутності в судовому наказі індивідуального ідентифікаційного номера (реєстраційного номера облікової картки платника податків), державний виконавець може самостійно звернутися до відповідного державного органу державної податкової служби із запитом про витребування довідки про реєстраційний номер облікової картки боржника.

При цьому судом було встановлено, що стягувач не мав можливості отримати конфіденційні дані відносно особи боржника, також такі відомості не були надані суду.

Тому відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

На підставі вищевикладеного слід скасувати постанову начальника Заводського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 від 24.04.2017 року по ВП №53619789 та зобов'язати Заводський відділ Державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області відкрити провадження по виконанню судового наказу №2-н-1185/11 від 20.05.2011 року.

Керуючись ст. ст. 385-388 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" на постанову начальника Заводського відділу ДВС міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Миколаївській області - задовольнити.

Скасувати постанову начальника Заводського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 від 24.04.2017 року по ВП №53619789.

Зобов'язати Заводський відділ Державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області відкрити виконавче провадження за заявою Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" від 14.03.2017 року про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу виданого 10.07.2011 по справі за № 2-н-1185/11 про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, борового ОСОБА_7 на користь ОКП Миколаївоблтеплоенерго заборгованості в розмірі 3018,15 грн. та судового в розмірі 7,50 з кожного.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів з дня її проголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва в порядку, передбаченому ст.ст.294-296 ЦПК України.

Суддя: Ж.П. Павлова