Рішення

від 18.12.2013 по справі 199/9138/13-ц

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/9138/13-ц

(2/199/3309/13)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13 листопада 2013 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

за участю секретаря Голубніченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Архбудекспертиза про визнання договорів недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання договорів недійсними, в обґрунтування позовних вимог зазначивши, що 07 листопада 2011 року між нею та відповідачем було укладено договір про надання фінансових послуг №005066 з додатками до нього №1,2,3,4 від 07 листопада 2011 року. Згідно ст.1 зазначеного договору його предметом є надання відповідачем системи взаємопов'язаних послуг, які є консультативними, спрямованими на придбання товару, зазначеного за домовленістю сторін у додатку № 1 до договору № 005066. Пунктом 1.1. ст. 1 Договору визначено, що відповідач за згодою учасника, зобов'язується вчинити від імені та за рахунок учасника певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, визначеного у додатку № 1 до договору від 07.11.2011 на умовах діяльності програми БАНК Платинум . Однак у додатку № 1 до договору назва товару не визначена, а визначена його вартість 100 000,00 грн., що становить суму обіцяної позивачу позики. У цьому ж додатку вказано, що позивачка повинна здійснити 180 платежів розмірів 975,56 грн. кожний, щоб у майбутньому мати право на отримання зазначеної позики. На виконання укладеного з відповідачем договору та додатків до нього позивач 07.22.2011 сплатила вступний внесок у розмірі 3 500,00 грн. Відповідно до положення договору та додатків до нього позивач станом на 05 березня 2012 року на виконання умов договору згідно додатку № 3 до договору сплатила відповідачу 14 444,45 грн., в якості чистих внесків та 10 920,00 грн. в якості адміністративних витрат, а всього 25 364,45 грн. Крім того на вимогу відповідача 29.02.2012 позивач сплатила ще 3 500,00 грн. в якості адміністративної послуги. 03 березня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір позики №12/12-П, відповідно до умов якого відповідач надав позивачу позику в розмірі 50 000,00 грн., які були зараховані на картковий рахунок позивача. На виконання умов Договору № 005066 від 07 листопада 2011 року позивачка в період з 12.03.2012 по 16.08.2013 сплатила на рахунок відповідача ще 21 060,19 грн. Таким чином позивач просить визнати недійсними Договір про надання фінансових послуг №005066 від 07 листопада 2011 року з додатками №1, №2, №3 та №4 від 07 листопада 2011 року, а також Договір позики №12/12-П від 03 березня 2012 року з додатком №1 від 03 березня 2012 року; застосувати двосторонню реституцію та зобов'язати позивача повернути відповідачу грошові кошти у розмірі 75,36 грн., як різницю між отриманою нею від відповідача позики у розмірі 50 000,00 грн. та сумою сплачених на його користь грошових коштів в розмірі 49 924,64 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача в якості заподіяної шкоди грошову суму у розмірі 306,89 грн. у вигляді витрат на оплату послуг за розрахунково-касове обслуговування та стягнути моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, представником позивача ОСОБА_3 надано заяву про розгляд справи за їх відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не скористався правом надання заперечень проти позову, у зв'язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Архбудекспертиза 07 листопада 2011 року було укладено договір про надання фінансових послуг №005066 з додатками до нього №1,2,3,4 від 07 листопада 2011 року.

03 березня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір позики №12/12-П, відповідно до умов якого відповідач надав позивачу позику у розмірі 50 000,00 грн., які були зараховані на картковий рахунок позивача. На виконання умов Договору № 005066 від 07 листопада 2011 року позивачка в період з 12.03.2012 по 16.08.2013 сплатила на рахунок відповідача - 21 060,19 грн. Однак загальна сума коштів, яка була сплачена позивачем на рахунок відповідача складає 50 231,53 грн.

Предметом договору про надання фінансових послуг №005066 від 07.11.2011 є надання адміністратором системи взаємопов'язаних послуг, які є консультативними, спрямованими на придбання товару, зазначеного за домовленістю сторін у Додатку № 3 до Договору. Учасником системи, в даному випадку позивачем, було сплачено 26 чистих внесків, що в сумі становить 14 444,45 грн. та 26 адміністративних витрат, що в сумі ставить 10 920,00 грн., за рахунок яких адміністратор надає відповідну суму у позику чи здійснює оплату вартості товару та адміністративних витрат, що є платою за послуги адміністратора з організації діяльності програми. Усього за виконання умов договору позивачем було сплачено 25 364,45 грн.

Виконання послуг відповідачем полягає в тому, що учасник сплачує передбачені договором кошти, а ТОВ "Архбудекспертиза" формує групу клієнтів, за рахунок чистих внесків яких здійснюється асигнаційний захід, тобто захід по розподілу фонду групи, за результатами якого надається дозвіл, тобто право на отримання товару, на підставі якого адміністратор проводить оплату товару, організовує його передачу у власність учасника або відповідну суму у позику. Учасник одержує товар або відповідну суму у позику відповідно до методів визнання права на отримання ним товару, позики, передбачених договором, і таке визнання права здійснює ТОВ "Архбудекспертиза" на власний розсуд, право на купівлю мають не всі учасники системи, а тільки ті, які зробили найбільшу кількість внесків.

Договір не містить строків та (або) термінів отримання учасником товару, позики, не передбачає будь-якої відповідальності ТОВ "Архбудекспертиза" за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання учасником товару,позик. Натомість договором передбачено, що у випадку неналежного виконання умов договору або не сплати запропонованих адміністратором платежів, учасник позбавляється права на придбання товару, позики, втрачає сплачений адміністративний платіж і позбавляється права на участь у наступному найближчому заході.

Спірний договір є несправедливим та непрозорим, унаслідок чого утворюється істотний дисбаланс договірних прав і обов'язків на шкоду споживачеві, і що ТОВ "Архбудекспертиза" здійснює нечесну підприємницьку практику, оскільки фонди групи з придбання товару/позики формуються виключно за рахунок внесків інших клієнтів системи, без залучення коштів товариства, а розподіл коштів фонду групи між клієнтами являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу . Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 п.7 ч.3, ч.6 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману:утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійсненні з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, вказаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введення в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Оскільки ОСОБА_1 сплачувала не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлі товару, отримання позики, відповідач ТОВ Архбудекспертиза без залучення власних коштів формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару, отримання позики одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи суд приходить до висновку, що досягнута між сторонами угода порушує права позивача, а діяльність відповідача з реалізації послуг з адміністрування системи є такою, що вводить споживача в оману.

Таким чином, на підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання не дійсними договорів підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними та у відповідності до ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином вимоги позивача щодо стягнення з неї на користь відповідачу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Архбудекспертиза грошові кошти у розмірі 75 грн. 36 коп. підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов'язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до роз'яснень викладених в п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31 березня 1995 року обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Крім того, ст.4 Закону України Про захист прав споживачів розповсюджується на вимоги щодо відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством. Ані позивачем у позовній заяві, ані її представником не надано доказів на підтвердження обставин, з якими закон пов'язує право споживача на відшкодування моральної шкоди.

Оскільки договором №005066 від 07 листопада 2011 та договором позики від 03 березня 2012 року за № 12/12-П укладеними між сторонами, відшкодування моральної шкоди не передбачено, як і не передбачено відшкодування моральної шкоди з правовідносин, які виникли, тому вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Також з відповідача на користь позивача підлягають стягненню в якості заподіяної шкоди грошову суму у розмірі 306,89 грн. у вигляді витрат на оплату послуг за розрахунково-касове обслуговування.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст.88 ЦПК України слід стягнути з відповідача з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Архбудекспертиза на користь держави судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212, 214, 215, 218, 222, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Архбудекспертиза про визнання договорів недійсними - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір про надання фінансових послуг №005066 від 07 листопада 2011 року та додатки до нього №1, №2, №3 та №4 від 07 листопада 2011 року укладені між ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Архбудекспертиза (ЄДРПОУ 37579211).

Визнати недійсним договір позики №12/12-П від 03 березня 2012 року укладений між ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Архбудекспертиза (ЄДРПОУ 37579211).

Застосувати двосторонню реституцію та зобов'язати позивача ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) повернути відповідачу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Архбудекспертиза (ЄДРПОУ 37579211) грошові кошти у розмірі 75 (сімдесят п'ять) грн. 36 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Архбудекспертиза (ЄДРПОУ 37579211) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) в якості заподіяної шкоди грошову суму в розмірі 306 (триста шість) грн. 89 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Архбудекспертиза (ЄДРПОУ 37579211) на користь держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя О.Б.Подорець