Ухвала

від 06.09.2017 по справі 335/8034/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа № 335/8034/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №335/8034/17 Слідчий суддя 1 інст. ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/778/972/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2

Категорія оскарження ст. 170 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 вересня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

представника ТОВ «Альфаполімер Україна» -

адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Запорізької області провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфаполімер Україна» на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 липня 2017 року, якою накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 у AT «ОТП Банк» (МФО 300528), що належить ТОВ «Альфаполімер Україна» (код за ЄДРПОУ 39443945), та заборонено AT «ОТП Банк» (МФО 300528) та ТОВ «Альфаполімер Україна» (код ЄДРПОУ 39443945) проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів з банківського рахунку № НОМЕР_1 , за винятком операцій зі сплати податків, зборів, обов`язкових платежів, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань, -

В С Т А Н О В И Л А:

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, до суду звернувся прокурор відділу прокуратури Запорізької області юрист 1 класу ОСОБА_8 , звернувся до суду з клопотанням про арешт майна по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017080000000002 від 05.01.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначив, що прокуратурою Запорізької області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №32017080000000002 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Енерго-Сила» (код за ЄДРПОУ 36164207), які у період 2015 та 2016 років, шляхом заниження об`єкту оподаткування, а саме заниження доходу від продажу полістиролу раніше імпортованого з Російської Федерації та придбаного у підконтрольного їм ТОВ «Альфаполімер Україна» (код за ЄДРПОУ 39443945), ухилились від сплати податку на прибуток на суму 3,6 млн. грн., що є особливо великим розміром.

Сума нанесеної шкоди державі підтверджена висновками аналітичного дослідження УБВДОЗШ ГУ ДФС у Запорізькій області № 74/08-01-16-00-08/36164207 від 28.12.16, якими, зокрема, встановлено наступне:

Підприємство ТОВ «Енерго - Сила» (код ЄДРПОУ 36164207) зареєстровано Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 08.10.2008 № 7465. На даний час знаходиться на податковому обліку в ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області. Стан - платник податку за основним місцем обліку. Вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля. Статутний капітал - 24 000 000 грн.

Директор, головний бухгалтер та засновник (бенефіціарний власник) - ОСОБА_9 (іпн. НОМЕР_2 ). Юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд.5. Платник ПДВ: код реєстру 361642008272, номер свідоцтва ПДВ 200277190 від 27.10.2008.

Крім того, ТОВ «Енерго - Сила» здійснює придбання полістиролу на території України у ТОВ «Альфаполімер Україна» (код за ЄДРПОУ 39443945).

ТОВ «Альфаполімер Україна» (код за ЄДРПОУ 39443945) зареєстроване 16.10.2014 Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві. Знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ ДФС у м. Києві з 17.10.2014. Зареєстрований статутний капітал 24 млн. грн. Податкова адреса: 01032, м. Київ, б-р Тараса Шевченка, буд. 38/40-А. Директор та головний бухгалтер - ОСОБА_10 (іпн. НОМЕР_3 ), засновник - ОСОБА_11 (іпн. НОМЕР_4 , м. Запоріжжя). Основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля. Відкрито банківські рахунки в AT "УкрСиббанк", ЗРУ ПАТ КБ "Приватбанк", м. Запоріжжя, ЗФ AT Ощадбанк м. Запоріжжя, ПАТ "ВТБ Банк".

Також встановлено, що існує ймовірність продажу полістиролу імпортного походження за готівкові кошти без відповідного відображення отриманих доходів у податковій звітності, при цьому сума таких доходів за 2015-2016 pp. складає понад 20 млн. грн.

Також із зібраних матеріалів встановлено, що значна частина коштів за реалізований полістирол отримується від покупців не на розрахункові рахунки підприємств ТОВ «Енерго - Сила» та ТОВ «Альфаполімер Україна», а на банківський картковий рахунок № НОМЕР_5 відкритий на ім`я ОСОБА_9 , іпн. НОМЕР_2 у ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299).

Посилаючись на те, що грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 у AT «ОТП Банк» (МФО 300528), що належить ТОВ «Альфаполімер Україна» (код за ЄДРПОУ 39443945), є предметом його протиправної діяльності щодо ухилення від сплати податків шляхом приховування реальних об`ємів продажів, без відображення у податковій звітності повної суми отриманих доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, прокурор просив клопотання задовольнити та накласти арешт на грошові кошти на вказаному банківському рахунку.

Мотивуючи рішення про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на грошові кошти, слідчий суддя в ухвалі зазначив, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження відповідає положенням ст. 170 КПК України, за якою арешти може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого з метою забезпечення конфіскації майна або цивільного позову.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Альфаполімер Україна» адвокат ОСОБА_7 вважає ухвалу слідчого судді незаконною, постановленою з порушенням норм процесуального та матеріального права, яку просить скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно ТОВ «Альфаполімер Україна»

В обґрунтування своїх вимог вказує, що ухвала слідчого суду постановлено без належного об`єктивного з`ясування обставин кримінального провадження, слідчий суддя взагалі не обґрунтував чи є арештоване майно доказом злочину, чи підлягає воно конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, чи конфіскації у юридичної особи, або ж арешт накладений з метою забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Зазначає, що виходячи із змісту ст.96-3 КК України застосування до юридичних особі заходів кримінально-правового характеру у межах кримінального провадження за ст.212 КК України не передбачено.

Виходячи із змісту апеляційної скарги, вважає, що висновки аналітичного дослідження УБВДОЗШ ГУ ДФС у Запорізькій області № 74/08-01-16-00-08/36164207 від 28.12.16 р. є припущенням посадових осіб ГУ ДФС, структурний підрозділ якого здійснює досудове розслідування, та не є належними доказами вчинення кримінального правопорушення.

Зазначає, що прокурор в клопотанні про накладення арешту на майно ТОВ «Альфаполімер Україна» не навів жодного доказу, який міг би виправдати такий ступінь втручання у право товариства на володіння, використовування і розпорядженням своєю власністю.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ТОВ «Альфаполімер Україна» адвокат ОСОБА_7 підтримав свою апеляційну скаргу і просив її задовольнити. Крім викладеного в ній пояснив, що всі дії, кваліфіковані за ч. 3 ст. 212 КК України за якими проводиться досудове розслідування згідно матеріалів провадження інкриміновані лише службовим особам ТОВ «Енерго - Сила», в той час як ТОВ «Альфаполімер Україна» є самостійною юридичною особою, службові особи якої ніяким чином не пов`язані з службовими особами ТОВ «Енерго - Сила». Службових осіб ТОВ «Альфаполімер Україна» про підозру у вчиненні кримінального правопорушення не повідомлено і на цей час кримінальне провадження щодо цієї юридичної особи не здійснюється. Також зазначив, що раніше прокурор вже неодноразово звертався в цьому кримінальному провадженні на таких самих підставах з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти цього підприємства і йому було відмовлено.

Прокурор в судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти задоволення апеляційної скарги, пояснив, що необхідність накладення арешту на грошові кошти зумовлена тим, що підприємство ТОВ «Альфаполімер Україна» є контрагентом ТОВ «Енерго - Сила», службові особи якого підозрюються ухиленні від сплати податків, разом з тим, не заперечував того, що в даному кримінальному провадженні службовим особам ТОВ «Альфаполімер Україна» про підозру не повідомлено і кримінальне провадження щодо цієї юридичної особи не здійснюється.

Заслухавши доповідача по справі, пояснення адвоката ОСОБА_7 , прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги і провівши судові дебати, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст.41. Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності є непорушним.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. У відповідності до вимог ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94. 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Ні органам досудового розслідування, ні слідчим суддею не було дотримано зазначених вимог закону.

КПК покладає обов`язок на слідчого суддю перевірити чи відповідає клопотання про арешт вимогам закону, заслухати ініціатора подання клопотання на предмет обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні.

Слідчий суддя, розглядаючи клопотання, не перевірив в повній мірі його на відповідність вимогам ст. 171 КПК України, правові підстави для накладення арешту, достатність доказів, які вказують на розмір можливої конфіскації, можливий розмір шкоди, та цивільного позову, наслідки арешту для інших осіб, розумність співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Зі змісту клопотання випливає, що досудовим розслідуванням було встановлено, що службові особи ТОВ «Енерго - Сила» у період 2015 та 2016 років, з метою зниження об`єкту оподаткування при проведенні операцій з реалізації полістиролу, який імпортовано з Росії та придбано у підконтрольного підприємства ТОВ «Альфаполімер Україна» на загальну суму 158,9 млн. грн., використовуючи для розрахунків з покупцями карткові рахунки фізичних осіб, здійснюють продаж товару за готівкові кошти, без відображення у податковій звітності повної суми отриманих доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, таким чином ухилились від сплати податку на прибуток на суму більш ніж 3,6 млн. грн., що є особливо великим розміром.

На переконання колегії суддів, орган досудового розслідування, звертаючись з клопотанням про арешт грошових коштів і фактично посилаючись в ньому на те, що ТОВ «Альфаполімер Україна» є причетним до протиправного фінансового механізму ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах шляхом організації діяльності з продажу полістиролу за кошти, що фактично надходили не на розрахункові рахунки підприємств, а на особисті банківські рахунки директора та головного бухгалтера ТОВ «Енерго - Сила» ОСОБА_9 та директора ТОВ «Альфаполімер Україна» ОСОБА_10 без відображення у податковій звітності підприємств ТОВ «Енерго Сила» та ТОВ «Альфаполімер Україна» повної суми отриманих доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, повинен був зібрати і надати слідчому судді відповідні докази.

Погоджуючись з доводами клопотання в цій частині, слідчий суддя свою позицію взагалі не аргументував, а лише процитувавши в ухвалі положення процесуального закону, які регулюють визначення поняття, порядок і підстави такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

При цьому саме клопотання про арешт майна, з яким орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді, було винесено в рамках кримінального провадження за правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 212 КК України.

У фабулі витягу з кримінального провадження було зазначено, що службові особи ТОВ «Енерго - Сила», яке здійснює діяльність у галузі оптової торгівлі хімічними речовинами, в період 2015 та 2016 років, шляхом заниження об`єкту оподаткування, а саме заниження доходу від продажу полістиролу, раніше імпортованого з Російської Федерації та придбаного у підконтрольного підприємства ТОВ «Альфаполімер Україна», ухилились від сплати податку на прибуток в сумі більше ніж 3,6 млн. грн., що є особливо великим розміром.

При цьому відомостей про особу, якій повідомлено про підозру, матеріали додані до клопотання не містять.

Не містять матеріали додані до клопотання відомостей щодо здійснення кримінального провадження відношенні юридичної особи ТОВ «Альфаполімер Україна», або його директора ОСОБА_10 .

Крім того згідно клопотання прокурора, порушення податкового законодавства, яке полягало в ухиленні від сплати податку на прибуток підприємства ТОВ «Енерго Сила» здійснювалось шляхом надходження грошових коштів на особисті банківські рахунки, в тому числі директора ТОВ «Альфаполімер Україна» ОСОБА_10 , разом з тим прокурор просив, а слідчий суддя наклав арешт не на грошові кошти вказаної фізичної особи, а на грошові кошти, які находяться на банківському рахунку юридичної особи ТОВ «Альфаполімер Україна» (код ЄДРПОУ 39443945).

В клопотанні прокурора було зазначено, що арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку підприємства, необхідно було накласти з метою забезпечення спеціальної конфіскації, але відомості про здійснення кримінального провадження у відношенні як директора товариства ТОВ «Альфаполімер Україна», так і самого товариства матеріали кримінального провадження не містять, і стороною обвинувачення відсутність такого провадження в апеляційному суді не спростовувалась.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що ці докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину чи внесення відомостей про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру. Наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до п.1, 2 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступень втручання у права свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого.

Однак прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст.132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст.94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Враховуючи зазначене, а також те, що за матеріалами, які додані до клопотання слідчого, відсутні докази, що грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Альфаполімер Україна», що відкритий в АТ «ОТП Банк», набуті кримінально протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, тому існування правової підстави для арешту грошових коштів на зазначеному рахунку з метою збереження речових доказів спростовуються.

Матеріалами клопотанням, з огляду на ту кваліфікацію кримінального правопорушення, в рамках якого подане клопотання прокурора, не доведено, що грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Альфаполімер Україна», були одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення, чи були предметом злочину або були підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби або знаряддя вчинення злочину, відтак на них не може бути також накладено арешт з метою спеціальної конфіскації, передбаченої ст.96-2 КК України.

При цьому слід зауважити, що не може бути метою накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Альфаполімер Україна», і конфіскація майна, як вид покарання або захід кримінально-правового характеру щодо юридичної особи у зв`язку з тим, що жодній службовій особі цього товариства у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ні прокурор в клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення відповідно ст. ст. 171, 173 КПК України не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для ТОВ «Альфаполімер Україна», та виконання самим товариством своїх договірних зобов`язань перед іншими суб`єктами.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Альфаполімер Україна», як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора як такого, що внесено до суду з порушенням вимог ст. 171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфаполімер Україна» задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 13 липня 2017 року, якою накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 у AT «ОТП Банк» (МФО 300528), що належить ТОВ «Альфаполімер Україна» (код за ЄДРПОУ 39443945), та заборонено AT «ОТП Банк» (МФО 300528) та ТОВ «Альфаполімер Україна» (код за ЄДРПОУ 39443945) проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів з банківського рахунку № НОМЕР_1 , за винятком операцій зі сплати податків, зборів, обов`язкових платежів, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань, скасувати.

Постановити нову ухвалу апеляційного суду, якою у задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4