Рішення

від 14.06.2010 по справі 2-1590/10

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 2-1590/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2010 р. Заводський районний суд м.Запоріжжя у складі, головуючого судді Мєркулової Л.О., секретаря - Подрядчик К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Заводському районі м.Запоріжжя про поновлення пропущеного строку, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплати недоплаченої щомісячної суми допомоги

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2010р. ОСОБА_1 звернуласядо суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Заводському районі м.Запоріжжя про поновлення пропущеного строку звернення до суду, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплати недоплаченої щомісячної суми допомоги з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., та з 22.05.2008р. по теперішній час у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно до Закону України Про соціальний захист дітей війни з урахуванням індексу інфляції.

Всебічно дослідивши обставини справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору по справі є право позивача на отримання у 2007-2009р.р. передбаченого ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, та захист цього права від порушень з боку органів пенсійного фонду, які полягають у вигляді бездіяльності суб'єкта владних повноважень, уповноваженого державою на надання пільг, визначених Законом України Про соціальний захист дітей війни №2195-IV від 18.11.2004р.

Статтею 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни №2195-IV від 18.11.2004р., яка регулює питання державної соціальної підтримки особам, які мають правовий статус діти війни , пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач, яка народилася 24.03.1940р.,відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні, та підтверджується її паспортом, копії яких є у матеріалах справи та не заперечується відповідачем.Згідно із ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статус дитини війни має особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни було менше 18 років.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Запоріжжя, отримує пенсію за віком та має правовий статус дитини війни , що надає йому права на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлені Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

Право позивача на оскарження рішень, дій та бездіяльності відповідача безпосередньо до суду передбачено ст.10 Закону України Про соціальний захист дітей війни та ст.4, ст.6, п.1 ч.1 ст.17 КАС України.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про пенсійне забезпечення", Постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" №497 від 11.04.2000р., пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затверджене Указом Президента України №121/2001 від 01.03.2001р., Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції від 18.11.2004р.) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007р. була призупинена п.12 ст.71 і ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» . Проте, рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 9 липня 2007р. положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.

Отже, управління Пенсійного фонду України повинно було зробити перерахунок пенсії позивачу починаючи з 09 липня 2007р.

З матеріалів справи та письмових заперечень відповідача вбачається, що управління будь-яких дій, пов'язаних з перерахунком пенсії позивачу в частині її підвищення відповідно до положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2007 році не здійснював, а також не проводив виплату.

За таких обставин суд вважає, що відповідач припустився бездіяльності щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 09.07.2007р.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення пенсії склав 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного суду України №10-рп від 22 травня 2008р. визнано неконституційним положення Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік щодо викладення положень ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни в новій редакції. Таким чином, дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлено, тому суд вважає правомірними вимоги позивача також в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату підвищення з 22.05.2008р.

Так, судом приймається до уваги факт протиправності бездіяльності відповідача по відношенню до позивача і недоведеність відповідачем законності своєї бездіяльності.

З дня прийняття Рішень Конституційного Суду України №6-рп/2007 та №10-рп/2008 відповідач повинен був керуватися його положеннями в своїй діяльності, а також був зобов'язаний роз'яснити позивачу про відновлення його права отримувати суми пенсії, підвищеної відповідно до вимог ст.6 Закону №2195-IV від 18.11.2004р. Проте, відповідач не роз'яснював позивачу про чинність положень ст.6 Закону № 2195-IV від 18.11.2004р. у період з 09.07.2007р. та з 22.05.2008р.

Суд, проаналізувавши наведені позивачем причини пропущення строку звернення до суду, з урахуванням інших обставин по справі та визначених ст.73 ЦПК України критеріїв щодо правомірності дій чи бездіяльності відповідача, який у даній справі виконує покладені на нього державою владно-управлінські повноваження у сфері соціального захисту та матеріального забезпечення пенсіонерів, приходить до висновку, що не мається законних підстав для застосування негативних юридичних наслідків пропуску процесуального строку, а тому приймається до уваги похилий вік позивача, неодноразовість внесення законодавцем змін до ст.6 Закону № 2195-IV від 18.11.2004р., якими призупинялася дія цієї норми та змінювався розмір підвищення до пенсії дітям війни , що вочевидь заважало позивачу розумітися в нормах Законів, періоду їх дії, умов та порядку застосування строку позовної давнини, а також початку і закінчення процесуальних строків звернення до суду до того часу, поки в засобах масової інформації не стали масово обговорюватися питання про порушення прав дітей війни та про не виконання рішень Конституційного Суду.

Відповідно до ч.2 ст.150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить: офіційне тлумачення Конституції України та законів України. З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на усій території України, та є остаточними і не можуть бути оскаржені.

Таким чином, враховуючи преюдиціальне значення рішення Конституційного суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного Закону, що визнані неконституційними, суд приходить до висновку про обов'язок відповідача перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі, встановленому статтею 6 Закону № 2195-IV від 18.11.2004р.

У 2009 році будь-яких змін до ст.6 Закону № 2195-IV від 18.11.2004р. не вносилося, а тому відповідно підвищення до пенсії осіб зі статусом дитини війни складає 30% мінімальної пенсії за віком.

За положеннями чинного законодавства України, розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003р. №1058-ІV, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Не визначеність у Законі іншого, ніж вищенаведеній нормі Закону, розміру для обчислення підвищення до пенсії особам зі статусом дитина війни , не може бути підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячного підвищення до пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як про це визначено у ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни .

За таких обставин, посилання відповідача на положення ч.3 ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є недоречними та судом до уваги не приймається.

Таким чином з 22 травня 2008р. вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни виступав мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини 1 статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування вираховувався виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, тобто у 2008р. - статтею 58 Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України .

Статтею 58 Закону України Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку підвищення пенсії, яке передбачено статтею 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , застосуванню підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, який вираховується виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законами про Державний бюджет України на певний рік, а не розмір, що установлений постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008р. №530 Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян .

Протиправність бездіяльності відповідача підтверджується протидією позивачу у реалізації прав на отримання визначеної Законом соціальної допомоги, ігноруванням на протязі тривалого часу вимог ст.6 Закону № 2195-IV від 18.11.2004р., письмовою відповіддю про відсутність у органів пенсійного фонду підстав для перерахунку та виплати підвищення до пенсії як дитині війни, а також не виконання відповідачем покладених на нього Законом обов'язків по роз'ясненню особам, що перебувають на обліку ПФУ про належні їм за Законом підвищення до пенсії, а також про внесення змін до положень чинного законодавства, які стосуються цих осіб.

Поновивши позивачу строк звернення до суду, суд вважає за необхідне задовольнити також його вимоги щодо відновлення порушених прав на отримання недоплачених сум підвищення до пенсії згідно до ст.6 № 2195-IV від 18.11.2004р. за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.208р. з 01.01.2009р. по 31 .12.2009р.

Враховуючи наведене, вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії позивачу з 09 липня 2007р. суд вважає правильним мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування повинен вираховуватися виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, тобто у 2007р. - ч.3 ст.62 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік . Ч.3 ст.62 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік із змінами внесеними Законом України Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік від 15.03.2007р. встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абз.1 ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 1 квітня та з 1 жовтня 2007р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абз.5 ч..1 цієї статті, збільшений на 1%, що складає відповідно 410 грн. 06 коп., 415 грн. 11 коп.

Доводи заперечення про відсутність у відповідача коштів на виплату підвищення до пенсії у розмірі, визначеної ст.6 Закону № 2195-IV від 18.11.2004р. не є підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки навіть при відсутності належного фінансування державою даного виду виплат, відповідач був зобов'язаний діяти на підставі і у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і використовувати надані йому повноваження з метою, з якою ці повноваження надані. Проте відповідачем не надано жодного доказу про вчення ним будь-яких дії, направлених на отримання цих коштів для виконання покладених на нього державою обов'язків, саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищеннями, в тому числі при відсутності достатніх коштів за рахунок власних з наступних їх погашенням з Державного бюджету України.

В Прикінцевих положеннях Закону України Про соціальний захист дітей війни Кабінету Міністрів України було дано доручення подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. Невиконання Кабінетом Міністрів України наведених норм Закону не може слугувати підставою для порушення прав позивача стосовно належної, гарантованої державою соціальної підтримки.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції від 18.11.2004р., чинній у 2009 році) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009р. дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .

У 2009р. дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008р. щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України «Про соціальний захист дітей війни» , який має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України.

Згідно ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком» , про яке йдеться в ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.

Положення ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого даною статтею, мінімального розміру пенсії за віком.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 64,124,152 Конституції України, ст.ст. 3 , 6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, порушених протиправною бездіяльністю Управлінням Пенсійного фонду України у Заводському районі м.Запоріжжя.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Заводському районі м.Запоріжжя щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком у розмірах встановлених ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни №2195-IV від 18.11.2004р. за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Заводському районі м.Запоріжжя нарахувати та виплатити ОСОБА_1недоотриману за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. суму пенсії, підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком, розрахованої відповідно до ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни №2195-IV від 18.11.2004р. та вимог ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати у період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. з урахуванням вже сплачених на користь ОСОБА_2 виплат.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційний суд Запорізької області через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Л.О. Мєркулова