Рішення

від 04.09.2017 по справі 600/1034/16-ц

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 600/1034/16-ц

Справа № 2/600/203/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2017 року Козівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Гриновець О.Б.

секретар Сташків О.С.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт.Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Козівківської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на земельну ділянку після смерті спадкодавця за заповітом,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Козівківської сільської ради Козівського району Тернопільської області, згідно якого просить визнати за ним право власності за заповітом на земельні ділянки площею 2,54 га., кадастровий номер 6123084600:01:001:0019 та площею 0,17 га., кадастровий номер 6123083200:01:001:0277, які належали бабусі ОСОБА_2 згідно державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯА №003040 та серії ЯА №014787 від 18.12.2004 року, яка померла 17.11.2015 року.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ОСОБА_2 належали земельні ділянки площею 2,54 га. та площею 0,17 га. згідно державних актів серії ЯА №003040 та серії ЯА №014787 від 18.12.2004 року. 17.11.2015 року ОСОБА_2 померла. За життя ОСОБА_2 склала заповіт, згідно якого заповіла усе належне їй на час смерті майно позивачу. У належному спадкодавцю державному акті серії ЯА №003040 було внесено виправлення у місці розташування земельної ділянки, а державний акт серії ЯА №014787 пошкодили діти, на підставі чого нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину. На даний час, позивач бажає оформити право власності на вказані земельні ділянки, тому просить у судовому порядку визнати його власником земельних ділянок площею 2,54 га. та площею 0,17 га.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_3 не з'явився, однак подав заяву, згідно якої позов підтримує повністю, просить його задовольнити та розглядати справу за його відсутності та відсутності ОСОБА_1 (а.с.29).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав до суду відзив на позов, відповідно до якого не заперечує щодо позовних вимог ОСОБА_1, просить справу розглядати без його участі (а.с.28).

Визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права або законні інтереси.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, тому відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 2 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 11 та ст. 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що 17.11.2015 року у с.Козівка Козівського району Тернопільської області померла ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ИД №197849 від 19.11.2015 р. (а.с.7).

За життя ОСОБА_2 розпорядилася своїм майном та склала заповіт про те, що на випадок її смерті заповідає все належне їй майно ОСОБА_1 Вказаний заповіт був посвідчений 05.10.2015 року секретарем Козівківської сільської ради Козівського району Тернопільської області (а.с.9).

ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 у належному порядку та у строк, що підтверджується довідкою Козівківської сільської ради Козівського району Тернопільської області №475 від 08.12.2016 року (а.с.8).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входять земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,54 га. та площею 0,17 га., що розташовані на території Козівківської сільської ради Козівського району Тернопільської області та належали спадкодавцю на підставі державних актів серії ЯА №003040 та серії ЯА №014787 від 18.12.2004 року (а.с.10-13).

Після смерті ОСОБА_2, ОСОБА_1 як єдиний спадкоємець за заповітом звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак останньому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з внесеними у державний акт серії ЯА №003040 виправленнями та з наявними у державному акті серії ЯА №014787 пошкодженнями (а.с.14).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.10, 212 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Враховуючи, що позивач прийняв спадщину в належному порядку, а також те, що ніхто не оскаржує його право на спадщину, виходячи з приписів п.1 ч.2 ст.16 ЦК України суд вважає, що слід визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки площею 2,54 га. та площею 0,17 га.

За встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів спадкоємця при оформленні своїх спадкових прав, а тому такі підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 15, 58, 60, 61, 158, 174, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України,

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за заповітом на земельні ділянки площею 2,54 га., кадастровий номер 6123084600:01:001:0019 та площею 0,17 га., кадастровий номер 6123083200:01:001:0277, які належали ОСОБА_2 згідно державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯА №003040 та серії ЯА №014787 від 18.12.2004 року, яка померла 17.11.2015 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя О.Б.Гриновець