Постанова

від 20.06.2017 по справі 804/3163/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 р. Справа № 804/3163/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариство з обмеженою відповідальністю Стандарт ; третя особа: Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Головне Управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

22 травня 2017року Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Стандарт (далі ТОВ, відповідач); третя особа: Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області з вимогами про стягнення заборгованості з рахунків у банках, що обслуговують платника податків ТОВ Стандарт на користь бюджету в сумі 45 329,87 грн.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено наступне. Станом на 12 квітня 2017 р. за відповідачем обліковується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб у сумі 45 329,87 грн. Податковий борг виник 30.06.2016 року за результатами несплати у встановлені терміни суми грошових зобов'язань по орендній платі юридичних осіб, самостійно визначених платником у податкових деклараціях. Так, у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України була сформована та надіслана платнику податкова вимога від 07.07.2016 р. 196-17, яка вручена платнику 12.08.2016 року. Однак сума податкового боргу залишається не погашеною відповідачем у добровільному порядку, що зумовлює накопичення. У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду про податкового боргу.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений судом, що підтверджується поштовим повідомленням.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений судом, що підтверджується наявними матеріалами справи повідомлення. Жодних клопотань або заперечень відповідач до суду не надав.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначивши про підтримання позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Стандарт перебуває на обліку як платник податків у Новомосковській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області з 13.09.1996 р. за № 20288476.

Як встановлено матеріалами справи, підстави нарахування грошових зобов'язань ТОВ Стандарт є:

- податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік № 1600003534 від 24.03.2016 року, в якій платником визначено грошове зобов'язання з орендної плати за землю на загальну (річну) суму 46 400,46 грн. зі сплатою 3 866,71 грн. щомісячно (3 866,65 за грудень) та за 2017 рік № 9024671898 від 20.02.2017 року, в якій платником визначено грошове зобов'язання з орендної плати за землю на загальну (річну) суму 49 184,49 грн. зі сплатою 4 098,71 грн. щомісячно;

- 170,00 грн., яка виникла відповідно до вимог пп. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, Податкового кодексу України за результатами акту камеральної перевірки Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 143/1202/24424182 від 05.07.2016 року з питань порушення граничних строків подання податкової звітності з плати за землю (податкове повідомлення-рішення № 0001541202 від 05.07.2016 року на суму 170,00 грн.). Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено засобами поштового зв'язку та отримано платником 12.07.2016 року;

- 6 784,42 грн., яка виникла відповідно до вимог пп.191.1.1, пп. 191.1.2 п. 191.1 ст. 191, пп. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України за результатами акту камеральної перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 12/1202/24424182 від 06.02.2017 року з питань порушення термінів сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (податкове повідомлення-рішення № 0002131202 від 22.02.2017 року на суму 311,77 грн., податкове повідомлення-рішення № 0002141202 від 22.02.2017 року на суму 6 472,65 грн.). Зазначені податкові повідомлення-рішення направлено засобами поштового зв'язку отримані платником 11.03.2017 року.

ТОВ Стандарт не сплачено податкові зобов'язання за вказаними деклараціями ха податкові періоди, а саме: травень - грудень 2016 року на загальну суму 30 178,03 грн.; січень - лютий 2017 року на суму 8 197,42 грн.

Матеріалами справи підтверджено вручення відповідачу податкових повідомлень-рішень від 05.07.2016 р. № 0001541202 та від 22.02.2017 р. № 0002141202.

На виконання положень ст.59 Податкового кодексу України відповідачу виставлена податкова вимога № 196-17 від 07.07.2016 року на суму 3 111,12 грн., яка вручена відповідачу 12.08.2016 року, про що свідчить відмітка на корінці рекомендованого повідомлення про вручення (а.с. 22).

Згідно з довідкою про стан розрахунків з бюджетом ТОВ Стандарт по Новомосковській ОДПІ станом на 12.04.2017 року рахується недоїмка у розмірі 45 329,87 грн.(а.с. 10).

На момент вирішення спору в суді доказів сплати суми заборгованості надано не було.

Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту ПК України).

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобовязаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п. 46. 1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18. статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За положеннями ст. 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.п.288.1, 288.2, 288.3 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно зі ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. п. 58.2, 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Згідно до п.п. 129.1, 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно з п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

За правилами, визначеними п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з положенням п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Згідно п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з частиною 3 статті 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд, приймаючи до уваги вищевикладене та, враховуючи, що на час розгляду справи податковий борг відповідачем не сплачено в добровільному порядку, відповідних доказів не надано суду, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи викладене, а також відсутність з боку відповідача заперечень щодо існування боргу або повної/часткової його сплати, з урахуванням встановленого Податковим кодексом України правила черговості вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а саме, кошти в розмірі 45 329,87 грн. підлягають стягненню з рахунків відповідача в обслуговуючих банках.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 94, 128, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Стандарт ; третя особа: Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути податковий борг у розмірі 45 329,87 грн. (сорок п'ять тисяч триста двадцять дев'ять гривень 87 копійок) з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Стандарт (код ЄДРПОУ 24424182) у банках, що обслуговують такого платника податків.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев