Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 вересня 2017 р. Справа №805/2381/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Проніні Д.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області м. Маріуполь
до Приватного підприємства «РОВАН» м. Маріуполь
про стягнення коштів з рахунків на суму 194000 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «РОВАН» про стягнення коштів з рахунків на суму 194000 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що станом на 14 червня 2017 року у відповідача наявна заборгованість перед бюджетом на загальну суму 19400 грн., яка виникла в термін 26.05.2016 року з причини несплати донарахованих сум фінансових санкцій в сумі 20000 грн. – рішення про застосування фінансових санкцій № 000024/4000/25582470 від 22.04.2016. У зв'язку з наявною переплатою у розмірі 600 грн. на рахунку боржника залишок боргу становить 19400 грн. Позивач просить суд стягнути кошти з рахунків у банках, які обслуговують стягнути кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують Приватне підприємства «Рован» в рахунок погашення боргу на загальну суму 19400 гривень.
Позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином, про розгляд справи без його участі не повідомляв та не скористався правом визнання позову, надання до суду заперечення проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ст. 122 КАС України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за наявними в справі матеріалами та доказами.
Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.
Позивач – Головне управління державної фіскальної служби у Донецькій області (надалі – позивач, ГУ ДФС у Донецькій області) відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління ДФС у Донецькій області, затвердженого наказом ДФС від 27 березня 2017 року № 202 (надалі – Положення) є територіальним органом Державної фіскальної служби України, який підпорядковується ДФС. Головне управління ДФС у Донецькій області є органом доходів і зборів та забезпечує реалізацію повноважень ДФС на території Донецької області. Згідно з нормами пункту 4 Положення Головне управління ДФС у Донецькій області відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: 2) здійснює адміністрування податків і зборів та інших платежів, єдиного внеску, в порядку, встановленому законом, забезпечує контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету і відповідних позабюджетних фондів, 3) контролює своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів, 9) здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів, 19) звертається до суду у випадках, передбачених законодавством.
Таким чином, позивач у справі – суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин, у тому числі щодо стягнення коштів з платника податків.
Відповідач – Приватне підприємство «Рован» (надалі – відповідач, ПП «Рован», підприємство) зареєстровано в якості юридичної особи та включено до ЄДРПОУ за номером 25582470, місцезнаходження юридичної особи: 87502, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Пашковського, будинок 22, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідач перебуває на податковому обліку в Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області з 25.05.1998 року за № 1099.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаєПодатковий кодекс України.
Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Судом встановлено, що податкова заборгованість відповідача виникла внаслідок недотримання платником податків вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, відповідно до якого платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДФС у Донецькій області було проведено фактичну перевірку ПП «Рован» з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, на підставі якої податковим органом складено відповідний Акт (довідку) від 05 квітня 2016 року № 26/05-99-40-01/25582470.
Зазначеною перевіркою були встановлені порушення вимог статті 11-1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (надалі – Закон № 481/95-ВР) в частині роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів. Також, перевіркою встановлено порушення вимог пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» в частині роздрібної торгівлі горілкою за ціною нижчою за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої.
На підставі Акту фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 05 квітня 2016 року № 26/05-99-40-01/25582470 Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області відповідно до статті 17 Закону № 481/95-ВР було прийнято рішення про застосування до підприємства фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 10000 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів та 10000 грн. – за роздрібну торгівлю коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої /арк. справи 14-15/. Означене рішення надіслано на адресу ПП «Рован» та вручено уповноваженій особі (директору) 26 квітня 2016 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
З урахуванням наявної переплати в сумі 600 грн. залишилась заборгованість в сумі 19400 грн., що підтверджується відомостями з облікової картки платника податків.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до вимог пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Судом встановлено, що з метою погашення податкового боргу податковим органом на адресу відповідача в установленому законом порядку було направлено податкову вимогу форми «Ю» від 31 травня 2016 року № 629-17 на суму 20000 грн.
Однак, прийняті заходи податковим органом не призвели до повного погашення боргу.
Станом на момент розгляду справи податковий борг на загальну суму 19400 грн. відповідачем не сплачено.
Відповідно до вимог статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг – сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податку або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 14.1.137 статті 14 Податкового кодексу України орган стягнення – державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з нормами підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статі 20 Податкового кодексу України податковий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Матеріалами справи, наданими позивачем підтверджено наявність у ПП «Рован» податкового боргу на загальну суму 19400 грн., який є несплаченим станом на дату розгляду справи, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до Приватного підприємства «РОВАН» м. Маріуполь про стягнення коштів з рахунків на суму 194000 грн. – відмовити.
Стягнути кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують Приватне підприємство «Рован» (код ЄДРПОУ 25582470, юридична адреса: 87502, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Пашковського, будинок 22) в рахунок погашення боргу на загальну суму 19400 (дев'ятнадцять тисяч чотириста) гривень.
Повний текст постанови складено та підписано 12 вересня 2017 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кониченко О.М.
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2017 |
Оприлюднено | 18.09.2017 |
Номер документу | 68818228 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Кониченко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні