Постанова

від 12.09.2017 по справі 820/2858/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2017 р. № 820/2858/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання - Мурадли А.І.,

за участю: представника позивача - Рись В.Г.,

представника відповідача - Косовської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ Рембудсервіс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СБ Рембудсервіс" з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області , в якому просить суд:

- скасувати повністю податкове повідомлення - рішення № 0000081412 від 24.05.2017 р., яке винесене ГУ ДФС у Харківській області, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 2232631,50 грн., в тому числі, за основним платежем у сумі 1488421,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 744210,50 грн.;

- скасувати повністю податкове повідомлення - рішення № 0000091412 від 24.05.2017 р., яке винесене ГУ ДФС у Харківській області, яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість на суму 4135,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що висновки акту перевірки підприємства не відповідають дійсності, суперечать фактичним обставинам та є незаконними, а винесені на його підставі податкові повідомлення - рішення є такими, що суперечать чинному законодавству та підлягають скасуванню. Вказує, що наявність законних та належним чином оформлених документів, про що є чітке зазначення в акті податкового органу, а саме: вказівка про наявність документів щодо господарських відносин між підприємством позивача та його контрагентами, а також документів і фактів щодо подальшої їх реалізації, спростовують висновки перевірки про відсутність фактів реального вчинення господарських операцій.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити у повному обсязі, зазначивши при цьому, що висновки акту перевірки та податкові повідомлення-рішення від 24.05.2017 за №0000081412 та №0000091412 є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи і прийняті з порушенням податкового законодавства та суперечать йому у зв'язку з невірним застосуванням норм Конституції України, Податкового кодексу України та іншого діючого законодавства.

Представник відповідача у судовому засіданні та наданих письмових запереченнях (т. 1 а.с. 124- 134) проти позову заперечував, вказав на обґрунтованість та законність дій контролюючого органу, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В своїх запереченнях зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах. В обґрунтування своєї позиції також зауважив, що в ході проведення перевірки надані наявні у підприємства ТОВ СБ Рембудсервіс первинні документи по взаємовідносинам з ПП"Харківстартстрой" (податковий номер 40400532) за період з 01.07.2016р. по 31.07.2016р., з ТОВ "Ін Пас Бізнес" (податковий номер 39500976) за період з 01.06.2016р. по 30.10.2016р., ТОВ "Дженерал Енерджі" (податковий номер 40106455) за період з 01.08.2016 по 31.08.2016, ТОВ "Мега Ворд" (податковий номер 40490139) за період з 01.09.2016 по 30.09.2016, ТОВ "БК"Орбі" (податковий номер 40680323) є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Право на податковий кредит у ТОВ СБ Рембудсервіс не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СБ Рембудсервіс" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи 30.10.1995 року з кодом за ЄДРПОУ 14061407; є платником податку на додану вартість. Взято на податковий облік та станом на день складання акту перевірки перебуває на обліку в Східній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Основними видами діяльності ТОВ СБ Рембудсервіс є: діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг та технічного консультування в цих сферах; будівництво житлових та нежитлових будівель; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; неспеціалізована оптова торгівля.

Судом встановлено, що фахівцями відповідача було проведено позапланову документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ Рембудсервіс", з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині господарських взаємовідносин з ТОВ Дженерал Енерджі за період з 01.08.2016р. по 31.08.2016р.; ТОВ Мега Ворд за період з 01.09.2016р. по 30.09.2016 року; ТОВ Ін Пас Бізнес за період з 01.06.2016 по 31.10.2016, ТОВ БК Орбі та ПП Харківстрой за період з 01.07.2016 по 31.07.2016 року та подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг).

Результати перевірки оформлені актом №3269/20-40-14-12-11/14061407 від 03.05.2017 року (т. 1 а.с. 22-74).

Висновками зазначеного акту перевірки контролюючим органом було встановлено порушення: ст. 185, ст. 187 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємство позивача завищило податкові зобов'язання на суму 62 810 грн., у т.ч. за червень 2016 на суму 12382 грн., за липень 2016 на суму 13757 грн., за серпень 2016 на суму 13576 грн., за вересень 2016 на суму 17101 грн., за жовтень 2016 на суму 3204 грн., за листопад 2016 на суму 2790 грн.; п.п. 198.1., 198.2., 198.3 п. 198.6 ст. 198 ПК України внаслідок чого, на думку контролюючого органу, підприємством позивача завищено податковий кредит на суму ПДВ 2205831, 00 грн., в т.ч. за червень 2016 в сумі 271462 грн., за липень 2016 в сумі 416486 грн., за серпень 2016 на суму 683058 грн., за вересень 2016 на суму 475322 грн., за жовтень 2016 на суму 310715 грн., за листопад 2016 на суму 48788 грн.; п. 200.1. ст. 200 ПК України, яке полягало у заниженні суми ПДВ до сплати на суму 1488421 грн., у т.ч. за червень 2016 на суму 162666 грн., за липень 2016 на суму 299472 грн., за серпень 2016 на суму 474362 грн., за вересень 2016 на суму 211592 грн., за жовтень 2016 на суму 298466 грн., за листопад 2016 на суму 41863 грн.

В якості доказів та обґрунтування наведених висновків та порушень ГУДФС зазначило в Акті перевірки, зокрема, наступне: податковим органом отримано від інших контролюючих органів податкову інформацію про недобросовісність контрагентів у відносинах з їх постачальниками, а також зазначило про відсутність умов для здійснення діяльності контрагентами позивача. На підставі чого контролюючий орган дійшов висновку про нереальність поставок товарів, робіт, послуг з боку контрагентів на адресу ТОВ СБ Рембудсервіс . На підставі цих висновків ГУДФС стверджує про відсутність фактів здійснення господарських операцій ( по ланцюгу ) вчинених між зазначеними контрагентами та ТОВ СБ Рембудсервіс , навіть, і при наявності належного їх документального оформлення. Крім того, ГУДФС зроблений висновок про відсутність у ТОВ СБ Рембудсервіс об'єктів оподаткування в розумінні ст. ст. 138, 185 ПК України, і недійсність задекларованих показників та про заниження відповідних податків.

Крім того ГУДФС вказало на наявність допущених порушень з боку ТОВ СБ Рембудсервіс при складанні первинних документів, як то: відсутність дати та номеру довіреності на отримання товару; відсутність номерів на довідках про вартість виконаних робіт (кб-3) та актах виконаних робіт (кб-2в); відсутність місця складання видаткових накладних; неможливість встановити пункти розвантаження (навантаження) в актах наданих послуг автомобільною технікою; підписання відомостей ресурсів та розрахунків нібито особами, яких неможливо ідентифікувати.

Не погодившись з висновками акту перевірки, підприємством до податкового органу на акт перевірки були подані заперечення № 12 від 12.05.2017 р., (т. 1 а.с. 87-96), за результатами розгляду яких відповідач залишив відповідні висновки акту перевірки без змін (т.1 а.с. 97-108).

На підставі висновків акту перевірки, контролюючим органом 24 травня 2017 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000081412, відповідно до якого позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 2232631,50 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 1488421,00 грн., та за штрафними санкціями у сумі 744210,50 грн., а також податкове повідомлення-рішення №0000091412, відповідно до якого позивачу зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість на суму 4135,00 грн. ( т. 1 а.с. 15; 19).

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті № 3269/20-40-14-12-11/14061407 від 03.05.2017, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Щодо господарської діяльності позивача та його взаємовідносин з ТОВ Дженерал Енерджі за період з 01.08.2016р. по 31.08.2016р. судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у серпні 2016 року підприємство позивача придбано у ТОВ Дженерал Енерджі (податковий номер 40106455) будівельні матеріали (труби напірні, ліси гіпсокартоні, лінолеум, дверні блоки, ґрунтовка, саморізи та інш.) на загальну суму 783868,75 грн., у тому числі ПДВ 130644,79 грн.

Договір на поставку товару між ТОВ Дженерал Енерджі та ТОВ СБ Рембудсервіс не укладався. Взаємовідносини відбувалась на підставі рахунків-фактур.

Відповідач зазначає, що згідно з видатковими накладними у податкового органу не має можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції від імені ТОВ Дженерал Енерджі та місце складання видаткових накладних.

Податковий органом також зазначається, що ТОВ СБ Рембудсервіс не надавало до перевірки товарно-транспортні накладні щодо перевезення товару від ТОВ Дженерал Енерджі .

Між тим, на підтвердження виконання та придбання у вищезазначеного контрагента ТМЦ позивачем надавались акти виконаних робіт в наданні послуг (перевезення та доставки ватажу та ін.) автомобільною технікою Газель 3302 від 31.08.2016 (місце складання м. Харків), складений згідно договору №02/02-15 СМ від 02.02.2015 між КП Харківське ремонтно- будівельне підприємство (податковий номер 37763844), надалі Виконавець та ТОВ СБ Рембудсервіс , надалі Замовник. Згідно зазначеного акту Замовник одержав у серпні 2016 року послуги з перевезення та доставка вантажу автомобільною технікою Газель 3302 у кількості 37 годин.

Відповідач зазначає, що згідно акту виконаних робіт в наданні послуг (перевезення та доставки ватажу) автомобільною технікою Газель 3302 від 31.08.2016 неможливо встановити пункт навантаження та пункт розвантаження товару.

Судом з'ясовано, що на виконання поставки товарів від ТОВ Дженерал Енерджі зазначеним контрагентом виписувались видаткові накладні: № 1/06-2016 від 04.07.2016р. на суму 251772,44 грн., № 1/07-2016 від 04.07.2016р. на суму 154239,84 грн., № 1/06-2016 від 06.07.2016р. на суму 153237,20 грн., № 1/07 від 12.08.2016р. на суму 253683,03 грн., № 1508/1 від 16.08.2016р. на суму 122580,00 грн., № 1908/1 від 19.08.2016р. на суму 231654,72 грн., № 2208 від 2208.16р. на суму 175951,00 грн. (т. 28 а.с. 85-98).

Розрахунки між підприємствами ТОВ СБ Рембудсервіс та ТОВ Джемерал Енерджі проводились у безготівковій формі.

Щодо твердження відповідача, що за видатковими накладними у податкового органу не має можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції від імені ТОВ Дженерал Енерджі , судом встановлені наступні обставини:

ТОВ Дженерал Енерджі своїм листом від 31.08.2016р. № 127 повідомило директора ТОВ СБ Рембудсервіс про те, що вищезазначені видаткові накладні були підписані директором товариства Чорним О.Ю. та складені в місті Харкові. Всі видаткові накладні проведені по бухгалтерському обліку підприємства ТОВ Дженерал Енерджі (т. 28 а.с. 109).

Доказів на підтвердження своїх доводів щодо не підтвердження проведення господарських операцій підприємством позивача з ТОВ Дженерал Енерджі - податковим органом не надано.

Судом встановлено, що у періоді, який перевірявся ТОВ СБ Рембудсервіс мало господарські взаємовідносини із ТОВ Ін Пас бізнес (податковий номер 39500976). Між зазначеними суб'єктами господарювання укладались договори підряду на виконання ремонтних робіт, а також договір па поставку товару.

Взагалі між підприємствами укладено 93 договори підряду (копії яких містяться в матеріалах справи з т.2 по т.25). Крім того укладений договір поставки на товар №1 від 01 червня 2016р. (т. 25 а.с. 182-183). На виконання умов укладених договорів складались: локальні кошториси на будівельні роботи; відомості ресурсів; розрахунки загальновиробничих витрат; довідки про вартість виконаних робіт; акти приймання виконання будівельних робіт; виписувались податкові накладні, які реєструвались належним чином, про що свідчать надані до матеріалів справи копії квитанцій та інша документація.

Розрахунки між підприємствами ТОВ Ін Пас Бізнес та ТОВ СБ Рембудсервіс проводились у безготівковій формі.

Відповідач зазначає, що підприємством позивача до перевірки надавались видаткові накладні, в яких не було зазначено дату та номер довіреності на одержання матеріальних цінностей (товару), згідно якої директор ГОВ СБ Рембудсервіс Шепотько О.А. отримував товар. ТОВ СБ Рембудсервіс не надано до перевірки товарно- транспортних накладних щодо перевезення товару від ТОВ Ін Пас Бізнес .

Щодо цих тверджень податкового органу судом з'ясовано, що за умовами укладених з ТОВ Ін Пас Бізнес (Підрядник) договорів підряду, Підрядник зобов'язувався виконати певні будівельні та ремонтні роботи.

Отже є незрозумілим, про відсутність яких товарно-транспортних накладних стверджує відповідач, оскільки умовами договорів було передбачено не перевезення вантажів та придбання ТМЦ, а виконання певних видів робіт.

Судом з'ясовано між іншим, що підприємством позивача під час проведення перевірки надавався акт виконаних робіт в наданні послуг (перевезення та доставки вантажу та ін.) автомобільною технікою Газель 3302 від 29.07.2016 (місце складання м.Харків). Згідно зазначеного акту Замовник одержав у липні 2016 року послуги з перевезення та доставки вантажу автомобільною технікою Газель 3302 у кількості 26 годин. Згідно акту виконаних робіт в наданні послуг (перевезення та доставки вантажу та ін.) автомобільною технікою Газель 3302 від 29.07.2016 неможливо встанови пункт навантаження та розвантаження товару.

Відповідач стверджує, що згідно аналізу податкової звітності ТОВ Ін Пac бізнес (податковий номер 39500976), цим підприємством не надано жодного Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку , але надано звіт форми 1-ДФ за 2 квартал 2016 року (№9139192721 від 08.08.2016), згідно якого кількість штатних працівників становить одну особу. Враховуючи те, що на підприємстві ТОВ Ін Пас бізнес кількість штатних працівників складає одну особу, а кількість працівників за цивільно-правовими договорами відсутня - неможливо встановити ким виконувались зазначені в наданих до перевірки документах обсяги ремонтних робіт. Згідно бази даних ITC Податковий блок встановлено, що на підприємстві ТОВ Ін Пас бізнес (податковий номер 39500976) у перевіряємому періоді лічиться директор та головний бухгалтер в одній особі, а саме Кузнецов Анатолій Олегович (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3).

Відповідач, посилається на Витяги з податкової інформації від 15.11.2016р. №287/10-08-14-02/39500976 та від 30.12.2016 №235/14/39500976, якими зазначено, що узагальнена податкова інформація складена з причини неможливості проведення документальної позапланової виїзної перевірки у зв'язку із відсутністю ТОВ ІН ПАС БІЗНЕС за місцезнаходженням/місцем проживання.

Податковий орган наполягає, що згідно аналізу зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних TOB "ІН ПАС БІЗНЕС" встановлено факти реалізації контрагентам-покупцям товарів відмінних від фактично придбаних у контрагентів-продавців (підміна товарів), у зв'язку з чим неможливо відслідкувати ланцюг постачання ідентифікованого товару. Таким чином, з вищенаведеного відповідачем робиться висновок, що по операціях з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг), можливо, лише оформлювались окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та правомірності формування сум податкового кредиту, наслідком чого є отримання по ланцюгу постачання від контрагентів-постачальників до TOB IН ПАС БІЗНЕС і подальша передача по ланцюгу до контрагентів-покупців необґрунтованої податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ.

На підставі вищенаведених даних та тверджень, податковим органом робиться висновок, що, оскільки реальність вчинення господарських операцій між ТОВ СК Рембудсервіс та ТОВ Ін Пас бізнес (податковий номер 39500976), відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином, у TOB СТ Рембудсервіс не було підстав для податкового обліку операцій, то досліджувались проведеною перевіркою.

Між тим, судом з'ясовано, що ТОВ Ін Пас бізнес мало відповідну Ліцензію від 19.10.2015р. № 39-Л, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, на можливість провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, терміном дії з 19 жовтня 2015 року по 19 жовтня 2018 року (т. 28 а.с. 179-180).

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ СБ Рембудсервіс мало господарські взаємовідносини з ТОВ Мега Ворд .

Так, у липні 2016 року підприємство позивача укладало договори підряду з ТОВ Мега Ворд (податковий номер 40490139): від 08.07.2016р. № 179СП (т. 27 а.с. 48-50); від 13.07.2016р. № 27СП; (т. 27 а.с. 162-165); від 19.07.2016 р. № 40СП (т. 28 а.с. 42-44). Договори підряду між зазначеними суб'єктами господарювання укладались також і у вересні 2016 року.

За умовами укладених договорів Договорами підряду передбачено, що ТОВ Мета Ворд - підрядник зобов'язується своїми силами та засобами, за свій ризик відповідно до Кошторису виконати за завданням Замовника всі роботи в обсязі і в терміни, зазначені в договорах.

На виконання умов укладених договорів виписувались податкові накладні (т.28 а.с. 40, 57, 80). На підтвердження виконання умов укладених з ТОВ Мега Ворд договорів, позивачем до матеріалів справи надані: довідки про вартість виконаних робіт та витрат, розрахунки загальновиробничих витрат до локального кошторису; локальні кошториси на будівельні роботи; акти приймання виконаних будівельних робіт та інш. (т. 28).

Розрахунки між підприємствами ТОВ Мега Ворд та ТОВ СБ Рембудсервіс проводились у безготівковій формі.

Між тим, відповідач зазначає, що згідно аналізу податкової звітності ТОВ Мега Ворд підприємством не надано жодного Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку та звітів 1-ДФ. Враховуючи те, що підприємством ГОВ Мега Ворд (код 40490139) не подано жодних звітів щодо кількості штатних працівників неможливо встановити ким виконувались зазначені в наданих до перевірки документах обсяги ремонтних робіт.

Згідно бази даних ITC Податковий блок встановлено, що на підприємстві ТОВ Мета Ворд (податковий помер 40490139) лічиться директор та головний бухгалтер в одній особі.

Відповідач зазначає також, що судячи з наданих до перевірки документів, а саме кошторисних трудомісткостей за липень - вересень 2016 року ремонтні роботи могли бути виконані мінімум 18 особами при 12-ти годинному робочому дні, але у зв'язку з тим, що на підприємстві ТОВ Мега Ворд лічиться лише директор та головний бухгалтер в одній особі та відсутні звіти про штатних працівників та працівників за цивільно-правовими договорами, податковим органом робиться висновок, що ТОВ Мега Ворд не мало можливості виконувати зазначені в документах обсяги ремонтних робіт.

Між тим, судом з'ясовано, що ТОВ Мега Ворд мало відповідну Ліцензію від 21.06.2016р. № 23-Л, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, на можливість провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, терміном дії з 21 червня 2016 року по 21 червня 2019 року (т. 28 а.с. 177-178).

Судовим розглядом встановлено, що TOB СК Рембудсервіс мало господарські взаємовідносини з ТОВ "БК "Орбі". Так, з матеріалів справи вбачається, що між TOB СК Рембудсервіс та ТОВ "БК "Орбі" укладались договори підряду № 41 СП від 22.07.2016р. (т. 26 а.с. 1- 3); № 154 СП від 22.07.2016р. (т. 26 а.с. 200-202), № 9СП від 05.10.2017р. (т.26 а.с. 145-147); № 8 СП від 05.20.2016р. (т. 27 а.с. 1-3), № 82 СП від 03.11.2016р. (т. 26 а.с. 103-105).

Договорами підряду передбачалось, що ТОВ БК "Орбі (Підрядник) зобов'язується своїми силами та засобами, за свій ризик відповідно до Кошторису виконати за завданням Замовника всі роботи в обсязі і в терміни, зазначені в договорі.

На виконання умов укладених договорів виписувались податкові накладні. На підтвердження здійснення господарських операцій, підприємством позивача до матеріалів справи надані копії видаткових накладних, актів прийому-передачі виконан6их робіт, приймально-здавальні акти, розрахунки загальновиробничих витрат, відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, тощо.

У листопаді 2016 року від ТОВ "БК "Орбі" (податковий номер 40680323) отримано акти виконаних робіт щодо проведених капітальних ремонтів ряду об'єктів.

Відповідач зазначає, що згідно аналізу податкової звітності ТОВ БК "Орбі (податковий номер 40680323) підприємством надано Звіт про суми нарахованої заробітної плати Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку за період жовтень 2016 року № 9216249231 від 14.11.2016 року, згідно якого кількість штатних працівників становила одну особу, а саме: директора та головного бухгалтера в одній особі. Також, надано звіт форми 1-ДФ за 3 квартал 2016 року (№9216251437 від 14.11.2016), згідно якого кількість штатних працівників становить одну особу.

Враховуючи те, що на підприємстві ТОВ БК "Орбі (податковий номер 40680323) кількість штатних працівників складає одну особу, а кількість працівників за цивільно- правовими договорами відсутня - неможливо встановити ким виконувались зазначені в наданих до перевірки документах обсяги ремонтних робіт. Згідно бази даних ITC Податковий блок встановлено, що на підприємстві ТОВ БК "Орбі у перевіряємому періоді лічиться директор та головний бухгалтер в одній особі, а саме Райденко Віталій Олексійович (р.н.о.к.п.гі. - НОМЕР_6).

Розрахунки між підприємствами ТОВ "БК "Орбі" (податковий номер 40680323) та ТОВ СБ Рембудсервіс проводились у безготівковій формі.

Судом встановлено, що ТОВ СБ Рембудсервіс 06.07.2016 року укладало договір №3 з ПП "Харківстартстрой" (Продавець) на придбання будівельних матеріалів (т. 28 а.с. 111-112).

На виконання умов укладеного договору у липні 2016 року позивачем було придбано у ПП "Харківстартстрой" (податковий номер 40400532) будівельні матеріали на загальну суму 1015809,07 грн., у тому числі ПДВ 169301,51 грн.

ПП "Харківстартстрой" на адресу ТОВ СБ Рембудсервіс оформлено видаткові та податкові накладні (т. 28 а.с. 113; 115-116). Оплата за придбані будівельні матеріали здійснена підприємством позивача у безготівковій формі, про що свідчать копії банківських виписок, наданих позивачем до матеріалів справи (т. 28 а.с. 118-119).

Податковим органом стверджується, що у видатковій накладній відсутня посада та прізвище особи, яка відповідальна за здійснення господарської операції від постачальника, що не дало відповідачу змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції від імені ПП "Харківстартстрой".

Також, відповідачем зазначається, що ТОВ СБ Рембудсервіс не надано до перевірки товарно-транспортних накладних щодо перевезення товару від ПП "Харківстартстрой". Згідно акту виконаних робіт в наданні послуг (перевезення та доставки вантажу та ін.) автомобільною технікою Газель 3302 від 29.07.2016 неможливо встановити пункт навантаження та пункт розвантаження товару.

Відповідач зазначає, що ГУДФС у Харківській області складено узагальнену податкову інформацію 10.11.2016 р. №562/20-40-14-08-12 щодо ПП "Харківстартстрой" (податковий номер 40400532) з питань проведення фінансово - господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ Ліатоп (код 40556278). ТОВ Смарт Трейд Інновація (код 40380375) за липень 2016р. згідно змісту якої встановлено наступне: згідно з поданим до Центральної ОДПІ звітом про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів на підприємстві працює 3 особи (2 жінки та 1 чоловік, в тому числі директор та головний бухгалтер). Номенклатура та обсяг реалізованих товарів та послуг свідчить про фізичну неможливість здійснення такого обсягу господарської діяльності.

Судом, між іншим, з'ясовано, що з наданого акту виконаних робіт в наданні послуг (перевезення та доставки вантажу та інш.) автомобільною технікою Газель 3302 від 29.07.2016 (місце складання м. Харків), що складений згідно договору №02/02-15 СМ від 02.02.2015 між КП Харківське ремонтно-будівельне підприємство (податковий номер 37763844), надалі Виконавець та ТОВ СБ Рембудсервіс , (Замовник). Згідно зазначеного акту Замовник одержав у липні 2016 року послуги з перевезення та доставка вантажу автомобільною технікою Газель 3302 у кількості 26 годин.

Копії зазначених документів також надавались підприємством під час перевірки, що не заперечується і представником контролюючого органу.

Позивачем до матеріалів справи надані подорожні листи вантажного автомобіля з номерними знаками НОМЕР_5 що підтверджують переміщення вантажу.

Придбані будівельні матеріали в подальшому використані підприємством позивача у власній господарській діяльності, як то: здійснювались ремонтні та будівельні роботи у закладах освіти (школи, гімназії, ліцеї, університети).

Щодо тверджень про відсутність у видатковій накладній посади та прізвища особи, яка відповідальна за здійснення господарської операції від постачальника, що не дало відповідачу змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції від імені ПП "Харківстартстрой", судом з'ясовано наступне.

Листом від 30.06.2017р. № 06/30 ПП Харківстартстрой повідомило підприємство позивача про те, що видаткову накладну № 33 від 25.07.2016 р. на суму 1015809,07 грн. підписано директором ПП Харківстартстрой Горбач О.О. та складено її в м. Харкові (т. 28 а.с. 114).

Судом в ході розгляду справи встановлено, що податкові накладні, виписані суб'єктами господарювання, з якими підприємство позивача мало господарські взаємовідносини, відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з п. п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового Кодексу України ( в редакції, чинній на час періоду, що перевірявся та надалі за текстом відповідні норми ПК України приведені у такій редакції), податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88.

Згідно з п. 1.2 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (із змінами та доповненнями) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV).

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Оцінивши наявний у справі обсяг первинної документації, суд зазначає, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Посилання контролюючого органу на наявність допущених порушень з боку ТОВ СБ Рембудсервіс при складанні первинних документів, як то: відсутність дати та номеру довіреності на отримання товару; відсутність номерів на довідках про вартість виконаних робіт (кб-3) та актах виконаних робіт (кб-2в); відсутність місця складання видаткових накладних; неможливість встановити пункти розвантаження (навантаження) в актах наданих послуг автомобільною технікою; підписання відомостей ресурсів та розрахунків нібито особами, яких неможливо ідентифікувати, суд відхиляє з огляду на обставини, які зазначені в описовій частині даної постанови при дослідженні та викладенні господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Відповідно до пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно з п.198.1. ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями п. 198.2. ст.198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Приписами п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти правильності оформлення податкових накладних, які виписувалися контрагентами позивача та на підставі яких позивач скористався правом на формування податкового кредиту.

При цьому, суд зазначає, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Судом встановлено, що ТОВ "Дженерал Ідтерджі", ТОВ "Мега Ворд", ТОВ "Ін Пас Бізнес", ТОВ "БК "Орбі", ПП "Харківстартстрой" у перевіряємому періоді - виконали свої зобов'язання за вказаними вище договорами, а ТОВ СБ Рембудсервіс прийняло надані зазначеними контрагентами послуги (виконані роботи) та ТМЦ за цими договорами, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Представником позивача до матеріалів справи надані докази на підтвердження виконання ремонтних та будівельних робіт субпідрядниками - контрагентами позивача - ТОВ БК ОРБІ , ТОВ "Мега Ворд" та ТОВ "Ін Пас Бізнес" за відповідними об'єктами, переважно закладами освіти (школи, ліцеї, гімназії, дитячих учбових закладів, кафе, НТУ ХПІ , тощо).

На підставі зазначених вище обставин, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесені позивачем - ТОВ СБ Рембудсервіс витрати у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару, виконаних робіт та наданих послуг) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Наявні у справі докази не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій.

Крім того, факт наявності у позивача - ТОВ СБ Рембудсервіс матеріально - технічних ресурсів, підтверджується договором оренди нежитлового приміщення від 01.08.2014 року б/н за адресою: м. Харків, вул. Харківських Дивізій, б. 19, загальною площею 102,8 кв.м, свідчить про наявність умов необхідних для здійснення господарської діяльності, що не заперечується відповідачем. Порядок формування податкового кредиту здійснювався у перевіряємому періоді відповідно Податкового кодексу України.

Умови укладених договорів з вищенаведеними суб'єктами господарювання узгоджуються із напрямами господарської діяльності підприємства позивача.

Факти виконання робіт (послуг), придбання будівельних матеріалів підтверджуються також тим, що вони в подальшому використані підприємством позивача у власній господарській діяльності, як то: здійснювались ремонтні та будівельні роботи у закладах освіти (школи, гімназії, ліцеї, університети), відповідно до умов укладених договорів, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до пп. а та п.п. б п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отже, судом робиться висновок про те, що порядок формування податкового кредиту підприємством позивача здійснювався у перевіряємому періоді відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідачем не надано доказів, що угоди, укладені між позивачем та ТОВ "Дженерал Ідтерджі", ТОВ "Мега Ворд", ТОВ "Ін Пас Бізнес", ТОВ "БК "Орбі" та ПП "Харківстартстрой" визнані в установленому порядку недійсними.

Позивачем надані первинні документи, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій, які призначались для використання їх у власній господарській діяльності ТОВ СБ Рембудсервіс .

На час укладання та виконання зазначених вище договорів контрагенти позивача, а саме: ТОВ "Дженерал Ідтерджі", ТОВ "Мега Ворд", ТОВ "Ін Пас Бізнес", ТОВ "БК "Орбі" та ПП "Харківстартстрой" - були зареєстровані як юридичні особи та є платниками податку на додану вартість, що встановлено в ході розгляду справи та не заперечується сторонами.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що чинним законодавством України питання визначення податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Якщо особа не виконала своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

В цьому полягає принцип індивідуальної податкової відповідальності - один з принципів, на яких базується чинне податкове законодавство України.

Так, відповідно до статті 47 Податкового Кодексу України складання податкової звітності покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Посилання відповідача на витяги з податкової інформації - суд не приймає, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником.

Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст. ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Суд зазначає, що якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між ТОВ СБ Рембудсервіс та контрагентами позивача: ТОВ "Дженерал Ідтерджі", ТОВ "Мега Ворд", ТОВ "Ін Пас Бізнес", ТОВ "БК "Орбі" та ПП "Харківстартстрой", а також свідчать про правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість сум витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

На думку суду, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Таких доказів на виконання приписів ч. 2 ст. 71 КАС України суду податковим органом не надано.

Отже, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків такого платника, а також ролі рішень Європейського Суду з прав людини як джерела права в Україні, суд дійшов висновку про протиправність визначення позивачу податкових зобов'язань та наявності підстав для скасування спірних податкових повідомлень - рішень.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

За правилами частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування свого рішення покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, в той час, як позивачем надано достатньо доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані в рамках даної справи податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області є необґрунтованим та прийнятими не у відповідності до чинного законодавства, а тому - підлягають скасуванню.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ Рембудсервіс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0000081412 від 24.05.2017 р. та № 0000091412 від 24.05.2017 р., які винесені відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ Рембудсервіс".

Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області ( код ЄДРПОУ 39599198, вул. Пушкінська,46, м.Харків, 61057) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ Рембудсервіс" ( код ЄДРПОУ 14061407, 61091, м.Харків, вул. Харківських дивізій,19) у розмірі 33551,50 грн. ( тридцять три тисячі п'ятсот п'ятдесят одна гривня 50 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 13 вересня 2017 року.

Суддя Заічко О.В.