Рішення

від 04.09.2017 по справі 905/1382/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.09.2017 Справа №905/1382/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу , м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 00191678, в особі Донецького регіонального виробничого управління, м.Донецьк, ЄДРПОУ 35397790,

до відповідача, Казенного підприємства Донецький казенний завод хімічних виробів , м.Донецьк, ЄДРПОУ 14311844,

про стягнення 143791,20 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Компанія Вода Донбасу , м.Маріуполь Донецької області, в особі Донецького регіонального виробничого управління, м.Донецьк, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №567 від 02.06.2017р. до Казенного підприємства Донецький казенний завод хімічних виробів , м.Донецьк, про стягнення суми основного боргу 143791,20 грн.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1382/17 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 21.06.2017р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/1382/17.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на послуги водопостачання №14 від 11.12.2012р. в частині повної та своєчасної оплати послуг з водопостачання за червень-липень 2014р., внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано розрахунок ціни позову, бухгалтерську довідку №559 від 01.06.2017р., а також у копіях: договір на послуги водопостачання №14 від 11.12.2012р. із додатковою угодою №б/н від 23.12.2013р. до нього; акти №б/н від 27.06.2014р., №б/н від 31.07.2014р., рахунки на оплату №244 від 27.06.2014р., №330 від 31.07.2014р., листи Донецького регіонального виробничого управління Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу №851 від 02.07.2014р., №997 від 05.08.2014р., витяги із журналу вихідної кореспонденції Донецького РПУ КП Компанія Вода Донбасу за 02.07.2014р., за 05.08.2014р.-06.08.2014р., правоустановчі документи головного підприємства та відокремленого підрозділу позивача, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002637451 від 31.05.2017р., довіреності на представників позивача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.11, 16, 509, 525, 526, 530, 612 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 12, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

21.08.2017р. представником позивача подано пояснення №7/45 від 27.07.2017р., за змістом яких, із посиланням на п.п.4.12, 4.13 договору на послуги водопостачання №14 від 11.12.2012р., свідчить про те, що у зв'язку з неявкою представника відповідача для підписання актів від 27.06.2014р. та від 31.07.2014р. про кількість води, поданої у червні-липні 2014р., означені акти з рахунками направлені відповідачу із відповідними супровідними листами, звичайною кореспонденцією; повідомлено про відсутність відносно боржника провадження у справі про банкрутство, а також на розгляді іншого суду даних позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.08.2017р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів по 05.09.2017р. у порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України, за наявності відповідного клопотання позивача.

04.09.2017р. від позивача отримано пояснення №б\н від 01.09.2017р., у яких зазначено, що кількість води поданої у червні 2014р. визначено на підставі акта зняття показів від 27.06.2014р., кількість води поданої у липні 2014р. - нараховано за середньодобовими витратами води за попередні два місяці, оскільки відповідач не з'явився у призначену дату для зняття показів до місцезнаходження приладу, а у позивача відсутній самостійний доступ до приладів обліку води; приведено розрахунок кількості поданої води у липні 2014р.; роз'яснено застосування приведеного розрахунку на підставі п.5.24 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р., а також виходячи зі змісту листа відповідача №01-42 від 17.07.2014р.

До пояснень додано у копіях: акт зняття показань приладів обліку від 27.06.2014р., лист Донецького казенного заводу хімічних виробів №01-42 від 17.07.2014р., лист Донецького регіонального виробничого управління Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу №948 від 23.07.2014р., акт зняття показань приладів обліку від 31.07.2014р., довіреність №20/53-2013 від 02.01.2014р. на представника відповідача, висновок донецької торгово-промислової палати №2069/12.12-03 від 16.07.2014р., довіреність на представника позивача.

Представник позивача у судовому засіданні 04.09.2017р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання 04.09.2017р. не з'явився, витребувані документи не надав.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

11.12.2012р. між Комунальним підприємством Компанія Вода Донбасу , в особі Донецького регіонального виробничого управління (Виробник) та Казенним підприємством Донецький казенний завод хімічних виробів (Споживач) укладено договір на послуги водопостачання №14, за умовами п.1.1 якого Виробник, із закріплених водних об'єктів, здійснює забір технічної води та передає її Споживачу об'ємах згідно щомісячного графіку (п.2.3 договору), в межах технічних можливостей Виробника, а Споживач здійснює оплату наданих послуг на умовах цього договору.

Обсяг надання послуг водопостачання за підключеннями за заявкою Споживача на 2014 рік становить всього 1190 тис. куб. м. (п.2.3 договору у редакції додаткової угоди №б/н від 23.12.2013р. до договору).

Згідно п.2.4 договору сторонами узгоджені наступні прилади обліку води, повірені, які мають пломби повірителя та Виробника, при умові відповідності фактичного водоспоживання розрахунковому об'єму: водовод №6а (дата повірки остання - 15.10.2012р., наступна - 15.10.2014р.).

За змістом п.4.6 договору Споживач зобов'язаний мати прилад обліку води для розрахунку з Виробником за воду, що була відпущена.

Відповідно до п.4.7 договору, у редакції додаткової угоди від 23.12.2013р., у разі неможливості обліку води за приладом обліку з причин, які не залежать від Споживача (припинення нормальної роботи приладів обліку із-за несправностей, які виникли у його механізмі та т.п.), кількість поданої води визначається по середньодобовим витратам за попередні два розрахункових місяці.

Пунктом 4.8 договору передбачено у разі відсутності або несправностей приладу обліку з вини Споживача, у тому числі несвоєчасного введення в експлуатацію (з викликом представника Виробника та складанням акту), порушення цілісності пломб, втручання у його роботу - розрахунок витрат води визначається за пропускною спроможністю труби вводу на точці підключення при швидкості руху води у ній 2м/сек та дії її повного січення протягом 24 голин у добі.

Кількість поданої води оформлюється я двостороннім актом із зазначенням місяця, в якому здійснена поставка води, номеру договору, показів приладів обліку або розрахунків згідно п.4.7 або п.4.8. Для складання акту Споживач направляє не пізніше 30, 31 числа поточного місяця свого представника за адресою Виробника (п.4.12 договору).

У разі неявки представника Споживача до зазначеної дати або необґрунтованої відмови від підпису їм акту, Виробник складає односторонній акт, один екземпляр якого у 3-денний термін направляє Споживачу, який є підставою для оплати (п.4.13 договору).

Споживач сплачує Виробнику послуги з водопостачання по тарифам, які встановлені у відповідності з чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. Тариф на момент підписання договору за 1 куб. м. технічної напорної води для промислових підприємств становить 1,89 грн. (без ПДВ) (п.5.1 договору).

Споживач у відповідності із заявленим об'ємом води на поточний місяць, самостійно здійснює платежі по діючим тарифам в наступні строки: до початку поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного об'єму за першу декаду; до 10 числа поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного об'єму за другу декаду; до 20 числа поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого об'єму за третю декаду (п.5.4 договору).

Остаточний розрахунок за надані послуги за минулий місяць споживач здійснює самостійно, на підставі підписаного сторонами акту про отримання води, платіжним дорученням, з урахуванням поточних оплат, не пізніше останнього банківського дня поточного місяця (п.5.5 договору).

Договір вступає в силу при досягненні сторонами узгодження по всім істотним умовам та діє по 31.12.2013р. (п.11.1 договору).

Договір вважається пролонгованим та діє на тих самих умовах на період оформлення та узгодження розбіжностей наступного договору (додаткової угоди) (п.11.2 договору).

Додатковою угодою №б/н від 23.12.2013р. сторонами, зокрема, продовжено строк дії договору до 31.12.2014р.

Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах.

За даними акту зняття показань з приладу обліку відповідача від 27.06.2014р., показання витрат води на вказану дату 10год.00хвил. становить 1005194м.куб.

Даний акт підписано представником відповідача. Повноваження останнього на вчинення таких дій підтверджено довіреністю №20/53-2013 від 02.01.2014р.

Отже, протягом червня 2014р. позивачем надані відповідачу послуги з водопостачання технічної води.

Позивачем до матеріалів справи надано акти №б/н від 27.06.2014р. на суму 61462,80грн. з ПДВ із визначенням обсягу відпущеної води за червень 2014р. у кількості 27100м.куб. та вартсоті за 10куб.м. у сумі 18,9грн., який підписано позивачем та направлено на адресу відповідача, про що свідчать лист Донецького регіонального виробничого управління Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу №851 від 02.07.2014р., витяг із журналу вихідної кореспонденції Донецького РПУ КП Компанія Вода Донбасу за 02.07.2014р.

Одночасно у підтвердження надання відповідачу спірних послуг у липні 2014р. суду представлено акт №б/н від 31.07.2014р. на суму 82328,40 грн. з ПДВ, який підписано позивачем та направлено на адресу відповідача, про що свідчать лист Донецького регіонального виробничого управління Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу №997 від 05.08.2014р., витяги із журналу вихідної кореспонденції Донецького РПУ КП Компанія Вода Донбасу за 05.08.2014р.-06.08.2014р.

За змістом цього документа, а також беручи до уваги пояснення позивача, обсяг відпущеної води у липні 2014р. у кількості 36300м.куб. визначено відповідно до п.п.4.7, 4.12 договору, п.5.24 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, за середньодобовими витратами за попередні два розрахункових місяці, а саме: (44400+27100):61*31=36300, де 44400м.куб. - кількість води, поданої у травні 2014р., 27100м.куб. - кількість води, поданої у червні 2014р., 61день - сумарна кількість днів у травні та червні 2014р., 31день - кількість календарних днів у липні 2014р.

Обставинами, за яких застосовано такий розрахунок, зазначена неможливість самостійного доступу до приладів обліку відповідача, неявка представника останнього у призначений час для зняття показань приладів обліку витрат води та визнання позивачем неможливості обліку води за приладом за причин, що не залежать від Споживача.

Як свідчить лист Донецького казенного заводу хімічних виробів №01-42 від 17.07.2014р., відбулось звернення до позивача з вимогою зупинення постачання води технічної, згідно укладеного договору, оскільки відповідач повністю припинив роботу в силу форс-мажорних обставин, які підтверджуються висновком Донецької торгово-промислової палати №2069/12.12-03 від 16.07.2014р. При цьому, зазначено про неможливість адміністрації управляти підприємством.

Даний лист отримано позивачем 23.07.2014р. за вхідним номером №1111, про що свідчить відповідна відмітка останнього у правому нижньому куті документа.

На приведене звернення відповідач у листі №948 від 23.07.2014р. визначив потребу у направленні повноважного представника до 10год.00хвил. 31.07.2014р. для спільного зняття показів та оформлення акта виводу з експлуатації приладу обліку води.

З акту зняття показань №б/н від 31.07.2014р. слідує неявка представника відповідача у призначений день та час.

Таке, розцінено позивачем, як неможливість за форс-мажорних обставин, а відтак не вбачає вину відповідача у відсутності можливості обліку води за приладом.

Виходячи з викладеного та представлених документів, суд приймає визначення позивачем кількості відпущеної води у липні 2014р. на підставі п.4.7 договору та п.5.24 приведених Правил.

Разом з тим, погодитись із визначенням кількості днів споживання у липні 2014р., які покладено у розрахунок, не вбачається можливим, з огляду на таке.

По-перше, звернення відповідача про зупинення постачання води технічної, у зв'язку з припиненням роботи підприємства та неможливістю управління ним, прийнято позивачем 23.07.2014р. 23.07.2014р., з огляду на лист №948 від 23.07.2014р., останнім фактично погоджено зупинення виконання постачання за договором.

По-друге, доказів фактичного подання Споживачу та споживання ним технічної води у період з 24.07.2014р. по 31.07.2014р. суд не надано.

Так, беручи за основу нарахування за середньодобовими витратами за попередні місяці, суд дійшов висновку про обґрунтованість такого розрахунку: (44400+27100):61*23 = 26959м.куб., де 44400м.куб. - кількість води, поданої у травні 2014р., 27100м.куб. - кількість води, поданої у червні 2014р., 61день - сумарна кількість днів у травні та червні 2014р., 23день - кількість встановлених днів споживання у липні 2014р.

Виходячи з п.5.1 договору та застосованого тарифу у спірних відносинах, вартість напорної води для промисловості підприємств поданої позивачем відповідачу у липні 2014р. складає 61 143,01грн.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання Споживача перед Виробником на момент прийняття рішення суду не виконано в сумі 122 605,81грн.

Доказів, що свідчать про сплату заборгованості в повному обсязі у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за зобов'язаннями червня-липня 2014р. підлягають задоволенню частково, в сумі 122 605,81грн..

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позивних вимог.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу , м.Маріуполь Донецької області, в особі Донецького регіонального виробничого управління, м.Донецьк, до Казенного підприємства Донецький казенний завод хімічних виробів , м.Донецьк, про стягнення суми основного боргу 143791,20 грн., задовольнити частково.

2. Стягнути з Казенного підприємства Донецький казенний завод хімічних виробів (83077, Донецька область, м.Донецьк, Куйбишевський район, вул.Софійська, буд.1, ЄДРПОУ 14311844, банківські реквізити не зазначено) на користь Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу (87547, Донецька область, м.Маріуполь, Жовтневий район, вул.К.Лібкнехта, б.177а, код ЄДРПОУ 00191678, банківські реквізити не зазначено), в особі Донецького регіонального виробничого управління (83048, Донецька область, м.Донецьк, проспект Визволення Донбасу, буд.8А, ЄДРПОУ 35397790) заборгованості у сумі 122 605,81грн., а також відшкодування сплаченого судового збору в сумі 1 839,09 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. В судовому засіданні 04.09.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення складено та підписано 11.09.2017р.

Суддя О.В. Кротінова