Рішення

від 04.09.2017 по справі 911/2366/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2017 р. Справа № 911/2366/17

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙВОРІС»

до Приватного підприємства «ВСЕСВІТ-Д»

про стягнення 1008904,48 грн.

секретар судового засідання (ст. секретар): Діхтярук Є.А.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 06.04.2017 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 20.03.2017 р.).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙВОРІС» (далі - ТОВ «АЙВОРІС» , позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «ВСЕСВІТ-Д» (далі - ПП «ВСЕСВІТ-Д» , відповідач) про стягнення 1008904,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку з позивачем за поставлений товар відповідно до договору поставки № 1/30-17 від 30.01.2017 р., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1008904,48 грн., а також судовий збір.

04.07.2017 р. до господарського суду Київської області від позивача було подано клопотання б/н, б/д (вх. № 18380/17 від 04.07.2017 р.) про долучення до матеріалів справи належним чином завіреної копії договору № 1/30-17 від 30.01.2017 р.

04.07.2017 р. до господарського суду Київської області від відповідача було подано відзив б/н від 04.09.2017 р. (вх. № 18354/17 від 04.09.2017 р.), за змістом якого відповідач зазначає, що розрахунки за поставлений товар не були здійснені відповідачем у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем останнього. Враховуючи зазначене, ПП ВСЕСВІТ-Д погоджується з тим, що відповідачем порушено умови договору № 1/30-17 від 30.01.2017 р. та визнає факт наявності заборгованості перед позивачем.

У судовому засіданні 04.09.2017 р., розпочатому об 11:30, оголошувалася перерва до 12:15.

Представник позивача у судовому засіданні 04.09.2017 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні 04.09.2017 р. за змістом відзиву не заперечував факту наявності заборгованості перед позивачем за поставлений останнім товар.

У судовому засіданні 04.09.2017 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

30.01.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙВОРІС» (постачальник) та Приватним підприємством ВСЕСВІТ-Д (дистриб'ютор) було укладено договір № 1/30-17, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується постачати продукцію та відповідні до неї документи у власність дистриб'ютора, дистриб'ютор зобов'язується прийняти їх та сплатити на умовах цього договору. Дистрибютор бере на себе зобов'язання купувати продукцію у постачальника для її подальшої реалізації (п. 1.2 договору).

Пунктом 3.1 договору визначено, що постачання товару відбувається автомобільним транспортом на умовах DDU (склад дистриб'ютора - м. Київ, вул. Пухівська, 1А), згідно міжнародних правил тлумачення термінів ІНКОТЕРМС 2000 .

У відповідності до п. 3.4 договору товар переходить у власність дистриб'ютора з моменту відмітки останнього про прийом товару у товарно-транспортній накладній.

Відповідно до п. 4.2 договору сплата поставленого постачальником товару проводиться дистриб'ютором у термін 10 календарних днів з моменту переходу права власності на відвантажений товар, згідно з п. 3.4 цього договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Якщо день сплати випадає на вихідний або святковий день, сплата проводиться у перший банківський день, наступний за датою сплати.

Згідно з умовами договору № 1/30-17 від 30.01.2017 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1008904,48 грн., що підтверджується видатковими накладними № 21 від 23.02.2017 р. на суму 303755,04 грн., № 19 від 22.02.2017 р. на суму 396764,80 грн., № 18 від 20.02.2017 р. на суму 308384,64 грн., які підписані в двосторонньому порядку представниками позивача та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб (копії долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом).

Однак, в порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань, відповідач не розрахувався з позивачем за отриманий товар, у зв'язку з чим позивач і звернувся з даним позовом до суду про стягнення з ПП ВСЕСВІТ-Д заборгованості за поставлений позивачем товар за договором поставки № 1/30-17 від 30.01.2017 р.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається зі змісту відзиву, відповідач погоджується з порушенням ним умов договору № 1/30-17 від 30.01.2017 р. та не заперечує факту наявності заборгованості перед позивачем.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 1/30-17 від 30.01.2017 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 1008904,488 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙВОРІС» у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ВСЕСВІТ-Д» (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Чехова, буд. 3А, код 32083601) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙВОРІС» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 16, оф. 16, код 40049518) 1008904 (один мільйон вісім тисяч дев'ятсот чотири) грн. 48 коп. заборгованості, а також 15133 (п'ятнадцять тисяч сто тридцять три) грн. 57 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 12.09.2017 р.

Суддя В.М. Бабкіна