Рішення

від 04.09.2017 по справі 911/2350/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2017 р. Справа № 911/2350/17

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства ХАРКІВСЬКЕ КАР'ЄРОУПРАВЛІННЯ

до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «ЕКОСТАР МК ЛТД»

про зобов'язання вчинити дії

секретар судового засідання: Діхтярук Є.А.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (договір б/н від 03.01.2017 р.);

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство ХАРКІВСЬКЕ КАР'ЄРОУПРАВЛІННЯ (далі - ПрАТ ХАРКІВСЬКЕ КАР'ЄРОУПРАВЛІННЯ , позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «ЕКОСТАР МК ЛТД» (далі - ТОВ НВФ «ЕКОСТАР МК ЛТД» , відповідач) про зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань за договором комісії № 31/03-2 від 31.03.2015 р. в частині вчинення для комітента від імені відповідача одного або декількох зовнішньоекономічних правочинів з продажу датчиків тиску п'єзоелектричних до закінчення дії укладеного з позивачем договору комісії, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду про повернення переданого комісіонеру товару, а також просив стягнути з відповідача судовий збір.

04.09.2017 р. до господарського суду Київської області від позивача було подано заяву № 2808-17/1 від 28.08.2017 р. (вх. № 18318/17 від 04.09.2017 р.) про долучення документів до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 04.09.2017 р. позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 04.09.2017 р. представника не направив, хоча про дату і час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов відповідачем не надано.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 04.09.2017 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між Приватним акціонерним товариством ХАРКІВСЬКЕ КАР'ЄРОУПРАВЛІННЯ (комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничою фірмою «ЕКОСТАР МК ЛТД» (комісіонер), було укладено договір комісії № 31/03-2 від 31.03.2015 р. на продаж датчиків тиску п'єзоелектричних (далі - товар), відповідно до п. 1 якого комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за винагороду здійснити для комітента від свого імені один або декілька зовнішньоекономічних правочинів з продажу датчиків тиску п'єзоелектричних, в кількості і за ціною, що вказана в специфікаціях до дійсного договору комісії, які є його додатками і складають невід'ємну частину даного договору.

Позивач зазначає, що наведений в договорі товар ним придбано у ТОВ «ОПТИМАСПЕЦПРОМ» на підставі договору купівлі-продажу № 2108/2015-1КП від 21.08.2015 р. в кількості 387 штук на загальну суму без ПДВ 4257000,00 грн., 5108400,00 грн. з ПДВ, а саме - згідно специфікації № 1 до договору № 2108/2015-1КП від 21.08.2015 р., в кількості 182 штук (коробок) вартістю 11000,00 грн. за одиницю, на загальну суму 2002000,00 грн. без ПДВ, 2402400,00 грн. з ПДВ та специфікації № 2 до договору № 2108/2015-1КП від 21.08.2015 р., в кількості 205 штук (коробок) вартістю 11000,00 грн. за одиницю, на загальну суму 2255000,00 грн. без ПДВ, 2706000,00 грн. з ПДВ.

Як зазначає позивач, згідно первинних документів: видаткової накладної № 2 від 21.08.2015 р. на суму 2402400,00 грн., видаткової накладної № 15 від 02.09.2015 р. на суму 2706000,00 грн., банківської виписки від 03.09.2015 р., податкової накладної № 2 від 21.08.2015 р. та № 1 від 02.09.2015 р., оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за вересень 2015 року, оборотно-сальдової відомості по рахунку 283 за червень 2017 р., вищевказаний товар (датчики тиску п'єзоелектричні) ПрАТ ХАРКІВСЬКЕ КАР'ЄРОУПРАВЛІННЯ був отриманий, частково оплачений, і до теперішнього часу знаходиться на балансі ПрАТ ХАРКІВСЬКЕ КАР'ЄРОУПРАВЛІННЯ .

Відповідно до умов договору комісії № 31/03-2 від 31.03.2015 р. зазначений вище товар (придбаний позивачем за договором купівлі-продажу № 2108/2015-1КП від 21.08.2015 р.) був переданий комісіонеру.

Поставка товару здійснюється комітентом на умовах, узгоджених сторонами і вказаних в підписаних комісіонером і комітентом специфікаціях (п. 2 договору комісії).

Відповідно до п. 3 договору комісії комісіонер зобов'язався виконати зобов'язання з продажу товару шляхом укладення і виконання відповідних контрактів: з транспортування товару до місця продажу, зберігання товару і подальшого продажу товару згідно зовнішньоекономічних контрактів з іноземними покупцями. Відповідно, комісіонер прийняв на себе доручення на виконання контрактів і виконання послуг з транспортування, зберігання товару.

Згідно з пунктом 4 договору комісії, за виконання послуг з продажу товару комітент зобов'язався сплатити комісіонеру комісійну винагороду у розмірі 1% від вартості фактично відвантаженої покупцю кожної партії товару, що належить комітенту, за курсом НБУ на дату відвантаження кожної партії товару.

У відповідності з умовами договору комісії розрахунки між сторонами щодо комісійної винагороди комісіонера здійснюються шляхом перерахування безготівкових грошових коштів в гривні з поточного рахунку комісіонера на поточний рахунок комітента (п. 9 договору комісії).

На виконання умов договору комісії, сторони уклали і підписали уповноваженими особами сторін та скріпили печатками підприємств специфікації № 6 від 21.08.2015 р. та № 7 від 02.09.2015 р. до договору комісії № 31/03-2 від 31.03.2015 року, на підставі яких комітент здійснив поставку, а комісіонер прийняв товар - датчики тиску п'єзоелектричні в кількості 387 штук на загальну суму 4353750,00 грн.

Таким чином, на підставі договору комісії комітент передав, а комісіонер прийняв товар - датчик тиску п'єзоелектричний в кількості 387 штук на загальну суму 4353750,00 грн., що підтверджується підписаними уповноваженими особами сторін, скріпленими печатками підприємств актом прийому-передачі № 6 від 21.08.2015 р., в якому зазначено датчик тиску п'єзоелектричний в кількості 182 штук вартістю 11250,00 грн. за одиницю, на загальну суму 2047500,00 грн. та актом прийому-передачі № 7 від 02.09.2015 р., в якому зазначено датчик тиску п'єзоелектричний в кількості 205 штук вартістю 11250,00 грн. за одиницю, на загальну суму 2306250,00 грн. , оригінали яких були оглянуті судом.

Згідно з п. 1 додаткової угоди від 30.12.2015 р. до договору № 31/03-2 від 31.03.2015 р., строк дії вищевказаного договору комісії продовжено з 31.12.2015 р. до 31.12.2016 р.

Відповідно до п.п. «и» п. 14 договору комісії комісіонер зобов'язується по завершенню виконання доручення надати комітенту звіт в письмовій формі з додатками щодо виконаного доручення.

Однак, у встановлений договором комісії строк відповідач не надав звіт про виконання доручення, не сплатив кошти за товар, товар до теперішнього часу не повернув.

Позивач звернувся до відповідача з листом № 0401-17/2 від 04.01.2017 р. про повернення нереалізованого товару, направленим за місцем реєстрації і знаходження відповідача, що підтверджується описом вкладення до поштової кореспонденції № 6103101110490 від 05.01.2017 р. та фіскальним чеком № 215688426655 від 05.01.2017 р., однак вимога позивача залишилась без реагування з боку ТОВ НВФ «ЕКОСТАР МК ЛТД» .

Позивач зазначає, що відповідно до умов договору комісії та відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 1011, 1022 Цивільного кодексу України, відповідач зобов'язаний був реалізувати товар, переданий йому на комісію з дня передачі і до закінчення строку дії договору - до 31.12.2016 року, а після реалізації товару надати позивачеві звіт і передати все одержане за договором комісії. Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання комісіонера не виконав, відповідачем не надано позивачеві звіту і не передано все одержане по виконаному дорученню, натомість передане позивачем майно безпідставно знаходиться у відповідача.

На переконання позивача, наведені обставини свідчать про порушення відповідачем, як комісіонером, умов договору комісії, що з огляду на ст. 1025 Цивільного кодексу України надає позивачу, як комітенту, право відмовитися від договору комісії. У разі відмови комітента від договору комісії, він повинен розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера, у зв'язку з чим позивач просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю НВФ «ЕКОСТАР МК ЛТД» повернути Приватному акціонерному товариству ХАРКІВСЬКЕ КАР'ЄРОУПРАВЛІННЯ товар - датчики тиску п'єзоелектричні в кількості 387 штук на загальну суму 4353750,00 грн. на адресу: 07300, Київська обл., м. Вишгород, пр-т Шевченка, 1.

Як визначено ст. 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Нормою ст. 1014 ЦК України встановлено, що комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1021 ЦК України комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента.

Якщо при прийнятті комісіонером майна, що надійшло від комітента, або майна, що надійшло для комітента, будуть виявлені недостача або пошкодження, а також у разі завдання шкоди майну комітента комісіонер повинен негайно повідомити про це комітента і вжити заходів щодо охорони його прав та інтересів.

Комісіонер, який не застрахував майно комітента, відповідає за втрату, недостачу, пошкодження майна комітента, якщо він був зобов'язаний застрахувати майно за рахунок комітента відповідно до договору або звичаїв ділового обороту.

Статтею 1022 Цивільного кодексу України визначено, що після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

З огляду на приписи ст. 1025 Цивільного кодексу України комітент має право відмовитися від договору комісії.

Якщо договір комісії укладено без визначення строку, комітент повинен повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів.

У разі відмови комітента від договору комісії він повинен у строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений, - негайно розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера. У разі невиконання комітентом цього обов'язку комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента або продати майно за найвигіднішою для комітента ціною.

У разі відмови комітента від договору комісії комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням договору.

Згідно зі ст. 1026 ЦК України комісіонер має право відмовитися від договору комісії лише тоді, коли строк не встановлений договором. Комісіонер повинен повідомити комітента про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів.

Комісіонер, який відмовився від договору комісії, повинен вжити заходів, необхідних для збереження майна комітента.

У разі відмови комісіонера від договору комісії комітент повинен розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера, протягом п'ятнадцяти днів від дня отримання повідомлення про відмову комісіонера від договору. У разі невиконання комітентом цього обов'язку комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента або продати майно за найвигіднішою для комітента ціною.

Судом встановлено, що договір комісії діяв до 31.12.2016 р. і сторони не виявляли наміру його дострокового припинення. В той же час, договір комісії припинився з 01.01.2017 р., і позивач, як комітент, з метою вжиття заходів щодо розпорядження переданим на комісію майном 05.01.2017 р. звертався до відповідача з вимогою про повернення майна, яка останнім залишилась без виконання.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначено у ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як визначено п. 7 договору комісії, товар, переданий комісіонеру комітентом, є власністю останнього.

Відповідно до п. 12 договору комісії ризик випадкового знищення майна (товару) до моменту його передачі у власність іноземного контрагента покладається на комісіонера.

З огляду на умови договору комісії та норми чинного законодавства, про всі випадки неможливості виконання договору комісії чи його порушення третіми особами - покупцями товару, комісіонер повинен негайно повідомляти комітента. В будь-якому випадку, комісіонер повинен надати комітенту звіт про виконану роботу.

Оскільки сторонами було передбачено дію договору до 31.12.2015 р. та продовжено її за взаємною згодою до 31.12.2016 р., відповідно, і зобов'язання сторін діяли і мали бути виконані протягом наведеного часу.

Після припинення дії договору закінченням його строку, у комісіонера відпали зобов'язання та підстави діяти від імені комітента. Відповідно, в разі якщо договір не було виконано і товар не було реалізовано, відпали підстави для подальшого утримання відповідачем товару позивача.

Поряд з цим, норми чинного законодавства зобов'язують позивача, як комітента, розпорядитись переданим комісіонеру майном.

Судом встановлено, що позивач вживав відповідних заходів щодо надання комісіонеру інструкцій щодо подальших дій з майном, а саме - вимагав його повернення.

Однак, відповідна вимога позивача не виконана відповідачем.

Таким чином, за наслідками розгляду спору судом встановлено, що на виконання договору комісії позивач передав відповідачу на реалізацію товар, однак відповідач протягом дії договору комісії не виконав доручення позивача, не знайшов відповідних покупців та не реалізував переданий йому позивачем товар, про що свідчить відсутність звіту та надходжень від реалізації товару. Оскільки зобов'язання сторін за договором комісії припинились, то, відповідно, і відпали підстави утримувати відповідачу належне позивачеві і передане на комісію майно.

Таким чином, після припинення дії договору комісії, за відсутності доказів його виконання шляхом віднайдення покупців та укладення відповідних контрактів, перебування у відповідача належного позивачу майна є безпідставним.

Як визначено ст. 1212 Цивільного кодексу України, яка визначає загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно зі ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач у судове засідання представника не направив, відзиву на позов, доказів повернення позивачеві отриманого за договором комісії № 31/03-2 від 31.03.2015 р. товару суду не надав.

З огляду на викладене, вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути ПрАТ ХАРКІВСЬКЕ КАР'ЄРОУПРАВЛІННЯ датчики тиску п'єзоелектричні є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничу фірму «ЕКОСТАР МК ЛТД» (07300, Київська обл., м. Вишгород, пр-т Шевченка, 1, код 19466505) повернути Приватному акціонерному товариству ХАРКІВСЬКЕ КАР'ЄРОУПРАВЛІННЯ (62489, Харківська обл., смт. Безлюдівка, вул. Нагірна, 60, код 01267751) датчики тиску п'єзоелектричні в кількості 387 (триста вісімдесят сім) штук вартістю 11250,00 грн. (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят) грн. 00 коп. за одиницю, на загальну суму 4353750,00 грн. (чотири мільйони триста пятдесят три тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп., на адресу: 62489, Харківська обл., смт. Безлюдівка, вул. Нагірна, 60.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми ЕКОСТАР МК ЛТД (07300, Київська обл., м. Вишгород, пр-т Шевченка, 1, код 19466505) на користь Приватного акціонерного товариства ХАРКІВСЬКЕ КАР'ЄРОУПРАВЛІННЯ (62489, Харківська обл., смт. Безлюдівка, вул. Нагірна, 60, код 01267751) 65306 (шістдесят п'ять тисяч триста шість) грн. 25 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 12.09.2017 р.

Суддя В.М. Бабкіна