Рішення

від 12.09.2017 по справі 922/2425/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2017 р.Справа № 922/2425/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Косма К.І.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Стрим", м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (дов.№744 від 12.12.16);

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Стрим" про стягнення заборгованості у розмірі 29198,55 грн., з яких: 23248,11 грн. основного боргу, 1280,84 грн. пені, 3897,38 грн. інфляційних втрат та 772,22 грн. 3% річних. Судовий збір у розмірі 1600,00 грн. позивач також просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг бізнес-мережі № 2883 щодо своєчасної оплати за отримані телекомунікаційні послуги.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.07.2017 було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 09.08.2017 о 10:30 год.

01.08.2017 від позивача до канцелярії суду надійшли пояснення за вх. № 24694. Пояснення разом з доданими документами, які долучені судом до матеріалів справи.

08.08.2017 від позивача до канцелярії господарського суду надійшли письмові пояснення за (вх. № 25502), які долучені до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 09.08.2017 року, розгляд справи відкладено до 12.09.2017 року .

Позивач в судовому засіданні 12.09.2017 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, через канцелярію господарського суду (вх.№26664) надав письмові пояснення щодо строку нарахування пені, вказані пояснення долучені до матеріалів справи на підставі ст.22 ГПК України.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні про вручення ухвали суду про порушення провадження у справі від 24.07.2017 року.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

16.06.2015 року між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг бізнес - мережі №2883.

Відповідно до п. 1.1 договору оператор (позивач) надає бізнес-абоненту заповідач) телекомунікаційні послуги бізнес-мережі (далі - послуги), що визначаються у замовленні послуг та відповідних угодах, додатках до цього договору, а бізнес-абонент отримує послуги, визначені у відповідних угодах, додатках та замовленні, та сплачує їх вартість.

Відповідно до п. 1.2 договору під бізнес-мережею розуміється система комплексного обслуговування бізнес-абонента, що забезпечує надання повного спектра телекомунікаційних послуг із підвищеним рівнем обслуговуванням.

Відповідно до п. 3.1 договору сторони за цим договором мають права та несуть обов'язки, передбачені умовами та порядком надання телекомунікаційних послуг ПАТ "Укртелеком" і чинним законодавством України, зокрема, Законом України Про телекомунікації , Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг.

Відповідно до п. 4.1 договору бізнес-абонент здійснює оплату послуг згідно з тарифами, зазначеними у додатках до угод до цього договору та умовами Укртелекому.

Відповідно до п. 4.2 договору порядок оплати наданих послуг в кредит. Оплата послуг проводиться в національній валюті України.

Відповідно до п. 4.3 договору рахунок (рахунок-акт) за послуги бізнес-абонент повинен оплатити не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора.

Відповідно до п. 4.4 договору пеня за прострочення оплати послуг починає нараховуватися з 1 числа місяця, що настає по закінченню періоду, зазначеного у п. 4.3 нього договору.

Відповідно до п. 5.1 договору цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2015.

Відповідно до п. 5.2 договору у разі, коли жодна зі сторін за два тижні до закінчення строку дії договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати відносини, договір вважається продовженим на кожний наступний рік на таких самих умовах.

Відповідно до п. 7.8 договору сторони дійшли спільної згоди, що на підставі письмової заяви бізнес-абонента оператор припиняє надання послуги\послуг протягом тридцяти календарних днів із дати отримання оператором такої заяви про припинення, якщо більший строк не зазначений у заяві бізнес-абонента.

Втім, відповідач не виконав свої зобов'язання та не оплатив рахунки по даному договору з вересня 2015 року по липень 2016 року включно, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 23 248,11грн., що й стало підставою звернення позивача до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих послуг, а позовні вимоги про стягнення з відповідача 23248,11 грн. основного боргу суд вважає обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 772,22 грн. 3% річних, 3897,38 грн. інфляційних та 1280,84 грн. пені, суд виходить з наступного.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.4 договору пеня за прострочення оплати послуг починає нараховуватися з 1 числа місяця, що настає по закінченню періоду, зазначеного у п. 4.3 нього договору.

Відповідно до статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім 3% річних, інфляційних втрат та пені, дійшов висновку, що відповідний розрахунок є вірним та відповідає наведеним вище нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 772,22 грн. 3% річних, 3897,38 грн. інфляційних та 1280,84 грн. пені є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625, 901, 903 ЦК України; ст.ст. 173, 174,179, 232, 343 ГК України; ст.ст. 1, 4, 12, 32, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Стрим" (61051, Харківська область, м. Харків, вул. Заводу Комсомолець, буд.40, код 39482748) на користь Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд.18, код 21560766) - 23248,11 грн. основного боргу, 1280,84 грн. пені, 3897,38 грн. інфляційних втрат та 772,22 грн. 3% річних, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням .

Повне рішення складено 13.09.2017 р.

Суддя ОСОБА_2