Рішення

від 12.09.2017 по справі 926/2518/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2017 р. Справа № 926/2518/17

За позовом публічного акціонерного товариства «Київська виробнича компанія «Рапід» , м. Київ до приватного підприємства «Карпат-Ліс» , м. Чернівці

про стягнення заборгованості в розмірі 49144,79 грн.

Суддя Дутка В.В.

представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 05.04.2017р.

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: публічне акціонерне товариство «Київська виробнича компанія «Рапід» звернулося до господарського суду Чернівецької області з позовом до приватного підприємства «Карпат-Ліс» про стягнення заборгованості в розмірі 49144,79 грн.

Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором -заявкою від 30.05.2016р. про надання транспортно-експедиційних послуг на перевезення вантажу.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 03.08.2017р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 29.08.2017р.

Ухвалою від 29.08.2017р. розгляд справи відкладено на 12.09.2017р.

У судовому засіданні 12.09.2017р. представник позивача просив задовольнити позов.

Відповідач відзиву на позов не подав, його представник в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування норми Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача, за наявними у справі доказами.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив таке.

Публічне акціонерне товариство Київська виробнича компанія РАПІД (надалі - Перевізник) на замовлення Приватного підприємства КАРПАТ-ЛІС (надалі Замовник) на підставі разового договору-заявки №30/05 від 30 травня 2016 року про надання транспортно-експедиційних послуг на перевезення вантажів, за грошову винагороду, здійснило перевезення вантажу за маршрутом Україна (м.Чернівці) - Данія (Еngеsvаng квадрат 7442/7362/7860).

Вартість перевезення: 1500 Євро, або в грн. еквівалентно 1500 Євро по курсу Покупки на міжбанку України в день оплати. Оплата проводиться у безготівковій формі на протязі 5- 8 банківських днів після вигризки товару Покупцю.

На виконання умов договору, позивач здійснив перевезення вантажу на замовлення відповідача з України до Данії (відповідно до СМR № 247839 з відмітками про відправлення та одержання вантажу без будь-яких зауважень).

Розвантаження вантажу відбулося 13 червня 2016 року (відповідно до 24 графи СМR), після чого позивач надіслав відповідачу оригінали підтверджуючих документів про доставку вантажу у визначені Замовником місця розвантаження.

Таким чином, ПАТ КВК РАПІД надані послуги на суму 1500 Євро * 28,03246 (курс Євро на 8 день після розвантаження, а саме 21.06.2016 року) = 42 048 (сорок дві тисячі сорок вісім) гривень 69 копійок.

Натомість ПП КАРПАТ-ЛІС свої зобов'язання не виконало в повному обсязі та не сплатило Перевізнику грошові кошти за перевезення вантажу.

Позивач надіслав відповідачу претензію від 15 вересня 2016 року про сплату заборгованості, однак претензія залишена без задоволення.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до частини 2 ст. 909 ЦК України договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою особою (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Аналогічна норма міститься в ст. 307 Господарського кодексу України.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України).

З урахуванням приписів ст. 202 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що сторонами вчинені дії, спрямовані на набуття цивільних прав та обов'язків, а тому транспортна накладна СМR № 247839., яка була погоджена сторонами, вважається правочином.

Таким чином, судом встановлено, що перевізник своє зобов'язання по доставці вантажу за договором виконав, однак відповідач вартість наданих послуг не оплатив чим порушив зобов'язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи борг у розмірі 42048,69 грн., позивач керуючись частиною 2 статті 625 ЦК України, статтею 232 ГК України, просить стягнути на свою користь, індекс інфляції за період з липня 2016р. по травень 2017р. у розмірі 5782,80 грн., а також три проценти річних за період з 21.06.2016р. по 05.07.2017р. у розмірі 1313,30 грн.

Розрахунок позивача щодо нарахування трьох процентів річних та інфляційних перевірений судом та є правильним.

Отже, позовні вимоги про стягнення 42048,69 грн. основного боргу, три проценти річних в сумі 1313,30 грн. та 5782,80 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємства КАРПАТ-ЛІС (м.Чернівці, вул.Севастпольська, 36, код ЄДРПОУ 37416720) на користь публічного акціонерного товариства Київська виробнича компанія РАПІД (м.Київ, вул.Зрошувальна, 7, код ЄДРПОУ 05475156) борг 42048,69 грн., інфляційні втрати 5782,80 грн. три проценти річних 1313,30 грн. та 1600,00 грн. судового збору.

Повне рішення складено 13.09.2017р.

Суддя В.В.Дутка