Ухвала

від 04.09.2017 по справі 372/1167/17

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/1167/17

У Х В А Л А

іменем України

04 вересня 2017 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участюособи, яка подала клопотання ОСОБА_3 ,

розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 в інетерсах фізичної особи підприємця ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням, в якому посилаючись на необґрунтованість накладення арешту на майно, минування потреби у подальшому існуванні арешту просив скасувати накладений ухвалою слідчого судді від 19.05.2017 року арешт майна, грошових коштів у безготівковій формі, що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 . відкритий ФОП ОСОБА_4 у ПАТ КБ "Приватбанк" МФО 305299, власником яких є ОСОБА_4 .

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 , який звернувся з клопотанням, вимоги клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити, пояснив посилаючись на обставини викладенні в клопотанні.

Інші учасники кримінального провадження в судове засідання не з`явились, причин неявки не повідомили.

При наданні правової оцінки вимогам клопотання приймаю до уваги наступне.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З наданих слідчому судді матеріалів та пояснень учасників процесу вбачається, що 24 листопада 2016 року відомості про вчинення кримінального правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016111200000878, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та розпочато розслідування

Під час здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні було встановлено, що у ПАТ «КБ «Приват банк» (МФО 305299) виявлені банківські рахунки № НОМЕР_1 , відкритий ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_2 ) та № НОМЕР_3 , відкритий ФОП ОСОБА_5 (код НОМЕР_4 ).

На підставі вище викладеного виявлені банківські рахунки мають доказове значення у кримінальному провадженні, необхідні для повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування, а також є безпосередньо предметами та знаряддям вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 19.05.2017 року у справі № 372/1167/17 (№1-кс-353/17) накладено арешт на виявлені банківські рахунки № НОМЕР_1 , відкритий ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_2 ) та № НОМЕР_3 , відкритий ФОП ОСОБА_5 (код НОМЕР_4 ). Вказана ухвала в апеляційному порядку не оскаржувалась і набрала законної сили.

Доводи клопотання та твердження представника про необґрунтованість накладення арешту на вказане майно не знайшли об`єктивного підтвердження під час судового розгляду та суперечать чинним судовим рішенням з цього питання.

Доводи клопотання про те, що банківські рахунки № НОМЕР_1 , відкритий ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_2 ) та № НОМЕР_3 , відкритий ФОП ОСОБА_5 (код НОМЕР_4 ). не містять ознак кримінального правопорушення, є такими, що не спростовують законних та обґрунтованих висновків ухвали слідчого судді про необхідність накладення арешту, не вказують на існування обставин, які породжують правові наслідки у виді скасування арешту майна, не свідчать про минування потреби у вжитих заходах кримінального провадження.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п.2 п.п.1 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпеченнязбереження речових доказів.

Відповідно до п.3 ст.170 КПК Україниарешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Поданими слідчому судді доказами підтверджується, що вказані у клопотанні банківські рахунки свідчить про їх використання як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, є достатні підстави вважати що вказані банківські рахунки відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та є речовими доказами вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене, вважаю, що продовжують існувати обґрунтовані ризики того, що в подальшому банківські рахунки будуть використовуватись їх володільцем для продовження вчинення злочину або ж вчинення нових кримінальних правопорушень, а також можуть бути відчужені, знищені, пошкоджені з метою перешкоджання проведенню досудового розслідування.

Крім того, з пояснень учасників процесу вбачається, що станом на час розгляду клопотання досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженню триває.

При вирішенні питання про арешт майна відповідно до ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Накладення арешту на банківські рахунки здійснено з дотриманням положень ст.ст. 170-173 КПК України.

Що стосується доводів клопотання в частині посилань на те, що ФОП ОСОБА_4 не має жодного процесуального статуту у кримінальному провадженні № 42016111200000878 від 24.11.2016 року, відсутність повідомлення про підозру, відсутність складання відносно неї обвинувального акту за результатами проведення досудового розслідування, то вони не можуть бути предметом розгляду при вирішенні слідчим суддею клопотання щодо скасування арешту майна.

Посилання на невинуватість ФОП ОСОБА_4 у вчиненні злочину виходять за межі цієї справи та не є передбаченими законом підставами для скасування арешту майна, по суті є передчасними, оскільки правова оцінка таким доводам повинна надаватись у інший передбачений законом спосіб на більш пізніх стадіях кримінального судочинства.

Крім того, з наданих матеріалів убачається, що на цьому етапі кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів встановити їх достатність для застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на майно.

Арешт майна накладено чинною ухвалою слідчого судді, що спростовує посилання ОСОБА_3 на відсутність достатніх правових і фактичних підстав для застосування такого заходу кримінального провадження.

Вважаю доводи клопотання необґрунтованими, оскільки арешт накладено в межах розслідування кримінального правопорушення цілком обґрунтовано та відповідно до чинного законодавства, у межах кримінального провадження розслідується злочин, який міг вчинятись із застосуванням арештованого майна, речовими доказами визнано саме ті речі, на які накладено арешт.

В межах цього судового розгляду не було доведено обставини, які б вказували на те, що в подальшому застосуванні такого заходу кримінального провадження як арешт майна відпала потреба.

Таким чином, на час вирішення клопотання досудове розслідування, в межах якого було накладено арешт на рухоме майно, не завершено, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до ст.131 КПК України, кримінальне провадження триває, тому потреба у такому арешті не відпала.

Відповідно до п.п.15,16 ч.1 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань, речей і документів.

Враховуючи викладене, у судовому засіданні не встановлено достатніх правових і фактичних підстав для задоволення вимог клопотання, доводи клопотання не були підтверджені належними і допустимими доказами, тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 7-9, 98, 131, 167, 170, 173, 174, 376 КПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах фізичної особи підприємця ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42016111200000878 від 24.11.2016 року відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1