Справа № 379/1015/17
2/379/421/17
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.09.2017 року м.Тараща
Таращанський районний суд Київської області
в складі:
головуючого: судді Василенка О.М.
при секретарі: Сальник О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Плосківської сільської ради Таращанського району Київської області про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом,
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулися до суду з даним позовом і просять суд встановити факт належності ОСОБА_3 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Плосківської сільської ради площею 1,7300 га, кадастровий номер 3224484800:03:007:0143, визнати за ними в порядку спадкування за законом право власності по 1/2 спадкової ділянки за кожним.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник не з'явилися, про час і місце розгляду справи оповіщені у встановленому порядку, проте подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи оповіщена у встановленому порядку, проте подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Ухвалою суду від 09.08.2017 року провадження в справі відкрито та призначено судове засідання.
Відповідно до ч.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України кожен має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Ч.1 ст.121 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.119,120 Цивільного процесуального кодексу України, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції якщо порушення правил статтей 119,120 ЦПК України виявлені при розгляді справи, вони усуваються в ході судового розгляду або настають наслідки, передбачені п.8 ч.1 ст.207 ЦПК України.
Пунктом 23 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" визначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
ОСОБА_4 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05. 2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" роз'яснено, що ст. 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема, на житловий будинок, земельну ділянку, іншу споруду.
Відповідно до ст. 67 ЗУ "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщини в порядку, встановленому цивільним законодавством. Якщо нотаріусом обгрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Без звернення спадкоємців до нотаріальної контори за одержанням свідоцтво про право на спадщину збільшується ймовірність порушення прав інших осіб, спадкоємців за заповітом, спадкоємців, які прийняли спадщину.
Відповідно до п. 6 ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Так, в порушення зазначеної норми у матеріалах цивільної справи не зазначені докази звернення відповідачки ОСОБА_2 до нотаріуса стосовно прийняття спадщини, видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, відсутня постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Крім того, викладаючи зміст позовних вимог, позивачі зазначають, що після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, зокрема на земельну ділянку площею 1,7300 га, розташованої в межах Плосківської сільської ради Таращанського району Київської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3224484800:03:007:0143. Аналогічне цільове призначення земельної ділянки позивачі зазначають і в прохальній частині позову. Однак, як вбачається з копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3209069482017 від 29.05.2017 цільовим призначенням земельної ділянки з кадастровим номером 3224484800:03:007:0143 є ведення особистого селянського господарства.
Суд звертає увагу на те, що анкетні дані відповідачки ОСОБА_2, а саме, по батькові, яке зазначено в паспорті серії СТ № 116012, виданому 11.03.2009 Вишгородським РВ ГУ МВС України в Київській області не збігається з по батькові цієї особи, вказаним у свідоцтві про її народження.
Згідно з чинним процесуальним законодавством (п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України) зазначення викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача відповідачем, є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.
В зв'язку з викладеним, позивачам необхідно привести свою позовну заяву у відповідність з вимогами ст.119 ЦПК України, усунувши вищевказані недоліки.
При недотриманні позивачами зазначених вимог настають наслідки, передбачені п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.119, 121, 207 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Плосківської сільської ради Таращанського району Київської області про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом - залишити без руху та надати позивачам строк на усунення недоліків тривалістю п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_5
Суд | Таращанський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2017 |
Оприлюднено | 14.09.2017 |
Номер документу | 68824941 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Таращанський районний суд Київської області
Василенко О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні