Ухвала

від 05.09.2017 по справі 705/2755/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1869/17Головуючий по 1 інстанції Категорія : на ухвалу Мазуренко Ю. В. Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоНерушак Л. В. суддівБородійчука В. Г., Карпенко О. В. при секретаріПавроз Т. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси, апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Антонівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и л а :

06 липня 2017 року позивач ОСОБА_6 звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області із позовною заявою до Антонівської сільської ради Уманського району про визнання права власності на спадкове майно.

Позивач ОСОБА_6 обґрунтовує позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_7, який на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2. Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина на його спадкове майно, в тому числі і житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого на присадибній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2, що належав спадкодавцеві ОСОБА_7 на підставі рішення виконавчого комітету Антонівської сільської ради Уманського району Черкаської області від 27 вересня 2003 року за № 9.

Спадкодавцем вищевказаного майна ОСОБА_7 за заповітом від 10.01.2015 року, посвідченим секретарем Антонівської сільської Ради Уманського району Черкаської області Василик А.П., є позивач ОСОБА_6, яка прийняла спадщину відповідно до вимог закону.

Із матеріалів справи вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрита Уманською районною державною нотаріальною конторою Черкаської області.

29 травня 2017 року позивач ОСОБА_6 звернулась до Уманської районної державної нотаріальної контори Черкаської області із заявою про видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_2, що належав спадкодавцеві ОСОБА_7 - її батькові. Однак, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.05.2017 року державний нотаріус Звенигородської державної нотаріальної контори Шалденко Л.В., що діє в порядку заміщення нотаріуса Уманської районної державної нотаріальної контори відмовив ОСОБА_6 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що належав спадкодавцю ОСОБА_7, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадковий житловий будинок.

Дії державного нотаріуса позивач ОСОБА_6 не оскаржувала, а зазначає, що вона користується житловим будинком з господарськими будівлями і спорудами, однак не може належним чином розпоряджатися цим майном та оформити відповідні документи із-за відсутності правовстановлюючих документів, а тому виникла необхідність звернутись до суду з даною позовною заявою. Позивач просила суд визнати за ОСОБА_6 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_2, що належав спадкодавцю ОСОБА_7, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 липня 2017 року позовну заяву ОСОБА_6 до Антонівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно - залишено без руху для усунення недоліків, які перешкоджають розгляду позовної заяви і вирішенню справи по суті та надано строк для їх усунення до 20 липня 2017 року.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 липня 2017 року позовну заяву ОСОБА_6 до Антонівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно визнано неподаною та повернуто позивачеві на підставі ч.2 ст. 121 ЦПК України.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_6 оскаржила її в апеляційному порядку. Апелянт вважає, що суд належним чином не дослідив матеріали справи, не застосував закони, які потрібно було застосувати, суд допустив невідповідність висновків обставин справи, що призвело до постановлення неправильної та необґрунтованої ухвали, оскільки іншим шляхом позивач не може оформити свої спадкові права на житловий будинок за відсутності правовстановлюючих документів, який належав померлому батькові позивача. Тому апелянт просить скасувати ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Антонівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується даними судових повісток про вручення. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи від сторін не надходило на адресу суду апеляційної інстанції .

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням ухвали суду першої інстанції , виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Згідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду про залишення без руху позовної заяви позивача, посилаючись, що позивачем не зазначені докази, які б підтверджували відповідні обставини (документи, які підтверджують, що позивач як єдиний спадкоємець належним чином оформила свої спадкові права, документи про належність і правовий статус земельної ділянки, що знаходиться під об'єктом спадкування, на якій знаходиться об'єкт нерухомості, а також на відсутність документів, які б підтверджували правильність визначення ціни позову з урахуванням предмета позову, тому позовна заява повернута позивачеві.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки вважає висновки суду щодо повернення позовної заяви помилковими та передчасними щодо повернення позовної заяви, які не відповідають обставинам справи та вимогам закону, виходячи із наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 29 травня 2017 року позивач ОСОБА_6 звернулася до Уманської районної державної нотаріальної контори Черкаської області із заявою про видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_2, що належав спадкодавцеві ОСОБА_7, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.05.2017 року державний нотаріус Звенигородської державної нотаріальної контори Шалденко Л.В., що діяв в порядку заміщення нотаріуса Уманської районної державної нотаріальної черкаськоїаської області відмовив ОСОБА_6 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що належав спадкодавцю ОСОБА_7, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадковий житловий будинок.

Відповідно до ч.1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч.1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно до роз'яснення п.23 Постанови Пленуму Верхового Суду України № 7 від 30.05.2008 Про судову практику у справах про спадкування , вказано, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Отже, необхідною підставою для вирішення у позовному провадженні вимог про визнання права власності на спадкове майно є факт звернення спадкоємця до нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини та відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Виходячи з вищевикладеного в позовній заяві чітко визначені обставини, якими обґрунтовуються вимоги, а саме: вказано, що нотаріус відмовив у видачі спадкових документів на житловий будинок, мотивуючи відсутністю правовстановлюючого документу на спадковий житловий будинок, внаслідок чого позивач і звернулася до суду з вимогою визнати за нею - ОСОБА_6, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_2, в порядку спадкування за заповітом, що належав спадкодавцю ОСОБА_10, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1.

За таких обставин, посилання суду першої інстанції щодо невиконання ухвали суду про залишення без руху позовної заяви позивача є безпідставним, оскільки суд не звернув належної уваги на зміст позовних вимог позивача та помилково дійшов висновку про повернення позивачу позовної заяви в зв'язку з не усуненням недоліків, на які вказував суд.

Також колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності належної ціни позову, оскільки позивачем повідомлено, що вартість житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами визначена у технічному паспорті і складає 19958 грн., судовий збір від суми позову складає 199 грн. 58 коп. Оскільки сума судового збору, що підлягає сплаті складає менше суми 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (ст. 4 Закону України Про судовий збір , ст. 7 Закону України Про державний бюджет України на 2017 рік ), позивачем сплачено судовий збір в сумі 673 грн. 60 коп., що станом на день подання позову відповідає 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу станом на червень 2017 року становить 1684 гривні*0,4=673 грн.60 коп.), тобто позивачем сплачено суму судового збору відповідно до вимог ст. 4 Закону України Про судовий збір , а в разі потреби суд призначає у справі експертизу для визначення вартості майна за клопотанням сторони.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Разом з тим, слід зазначити, що пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції визначено, що подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

За приписами ст. 131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що передчасним та помилковим є висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви в зв'язку з неподанням позивачем доказів, які б підтверджували відповідні обставини (документи про належність і правовий статус земельної ділянки, що знаходиться під об'єктом спадкування, на якій знаходиться об'єкт нерухомості, оскільки їх подання можливе на наступних стадіях процесу. При цьому, встановивши, що позовні вимоги не ґрунтуються на доказах, суд може відмовити у їх задоволенні за недоведеністю, але має вирішити питання про відкриття провадження у справі для правильного вирішення спору, не порушуючи прав позивача щодо доступу до правосуддя.

Доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині щодо скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки апелянт просить суд апеляційної інстанції направити справу для продовження розгляду , не звернувши уваги, що провадження у справі ще не відкрито та справа не розглядалась, тому немає підстав для задоволення вимог апелянта щодо направлення матеріалів позову для продовження розгляду судом першої інстанції .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, матеріали справи повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі, так як судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, п.3.ч.1 ст. 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 липня 2017 року про повернення позовної заяви ОСОБА_6 до Антонівської сільської ради Уманського району про визнання права власності на спадкове майно - скасувати.

Матеріали позовної заяви ОСОБА_6 повернути до Уманського міськрайонного суду Черкаської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :