Постанова

від 08.09.2017 по справі 466/970/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/970/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2017 року

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Ковальчука О.І.

при секретарі - Ваврин М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -

у с т а н о в и в:

10.02.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд ухвалити рішення, яким визнати бездіяльність Домажирської сільської ради щодо неприйняття рішення про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки згідно заяви від 15.11.2016 року № 729 протиправною та зобов'язати Домажирську сільську раду прийняти рішення про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки згідно заяви від 15.11.2016 року № 729.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 є учасником АТО, про що йому видано відповідне посвідчення серія АБ № 492549.

Згідно із п. 14 ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , учасники бойових дій мають право на першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове заведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Відповідно до п. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Пунктом 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Так, керуючись зазначеними вище нормами, позивач, вивчивши у відкритому доступі на публічній кадастровій карті України наявність вільних земельних ділянок на території Домажирської сільської ради, а саме у с. Кожичі, звернувся на адресою відповідача із заявою про надання у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянсько-фермерського господарства, вказавши при цьому чітке місцезнаходження зазначеної земельної ділянки та додавши копії необхідних документів. Вхідний номер звернення 729 від 15.11.2016 року.

Дана заява залишилась без належного вирішення, рішення щодо вказаної заяви не прийнято. Фактично, відповідач не виконує покладені на нього повноваження та функції.

Окрім того позивач зазначає, що він неодноразово і до 15.11.2016 року звертався на адресу відповідача щодо безоплатного надання земельної ділянки, проте знову ж таки, відповідач всіляко ухилявся від виконання покладених на нього завдань та передачі земельної ділянки ОСОБА_1 у чітко визначений законодавством спосіб.

Так, на адресу позивача надходили відповіді, що його заяви розглядались на засіданні постійних комісій сільської ради, рішення не приймалось, а також, що ділянка щодо якої звертається позивач перебуває у користуванні ОСОБА_2 (СФГ Агроклим), при цьому не надаючи жодних правовстановлюючих документів.

Разом з тим, позивач повторно вказує на те, що, згідно даних, що є у відкритому доступі на публічній кадастровій карті, земельна ділянка, щодо якої звертався позивач, на момент реєстрації звернення, є вільною.

Таким чином вважає, що у зв'язку із наявністю наведених вище норм чинного законодавства щодо першочергового отримання учасниками бойових дій, учасниками антитерористичної операції, яким є позивач, права на безоплатне отримання земельної ділянки, Домажирська сільська рада грубо порушує такі норми, не приймаючи жодних рішень про надання такої ділянки у власність чи відмові у передачі такої ділянки, фактично відповідач ігнорує будь-які звернення та всіляко уникає виконання прямо передбачених функцій.

Враховуючи однозначний факт протиправних діянь суб'єкта владних повноважень - Домажирської сільської ради, що виражається у нездійсненні повноважень щодо передачі позивачеві земельної ділянки, ігноруванні його звернень, вважаю, що суд повинен відновити порушене право позивача шляхом зобов'язання відповідного суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення. З врахуванням викладеного, змушений звернутися з позовом до суду.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю, давши пояснення такі ж як ви кладені в поданому до суду позові. Просять позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, підтримавши письмові заперечення, долучені до матеріалів справи. Просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до ст.24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, Законами України. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією Законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п.34 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності - п. б п. 1 ст. 81 Земельного кодексу України (ЗК України).

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, про що йому видано відповідне посвідчення серії АБ № 492549.

Згідно п. 14 ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , учасники бойових дій мають право на першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове заведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Відповідно до рішення Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області №1476 від 27.02.2013р. Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в с. Кожичі гр. ОСОБА_1, вирішено надати дозвіл гр. ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки №36 площею 0,0736га. в кварталі індивідуальної житлової забудови К-1 в с. Кожичі для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд.

В липні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся з заявою до Домажирської сільської ради про надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та згідно відповіді Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області №637 від 14.07.2016р., заява ОСОБА_1 щодо надання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розглядалась на засіданні постійних комісій сільської ради та сесії ради. Відповідно до протоколу сесії від 11.07.2016р. рішення не прийнято.

Крім того, 31.10.2016р. позивач ОСОБА_1 повторно звернувся з заявою до Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області про передачу у власність частини земельної ділянки в с. Кожичі площею 2 га під кадастровим номером 4625883600:08:003:0494 для ведення особистого селянського господарства та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки як учаснику бойових дій.

Так, 04.11.2016 року Домажирська сільська рада Яворівського району Львівської області надала позивачу відповідь за №1024 від 04.11.2016 року, з якої вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 4625883600:08:003:0494 належить ОСОБА_2 (СФГ Агроклим )

15 листопада 2016 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області з заявою про надання у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки як учаснику бойових дій (АТО), вказавши при цьому місцезнаходження земельної ділянки та додав копії необхідних документів. На вказану заяву позивачу надана відповідь Домажирською сільською радою Яворівського району Львівської області від 29.12.2016р. за №1189, якою повідомлено, що заяви ОСОБА_1 про надання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розглядалися на засіданні постійних комісій сільської ради та сесії ради. Відповідно до протоколу сесії від 27.12.2016р. повторний розгляд даного питання перенесено на чергове засідання Домажирської сільської ради. Про результати розгляду позивача буде повідомлено додатково. Крім того, позивачем отримано відповідь з Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області за №1021 від 04.11.2016 року, згідно якої земельна ділянка з кадастровим номером 4625883600:08:003:0494 належить ОСОБА_2 (СФГ Агроклим ) та Домажирська сільська рада надає копію рішення про надання дозволу на створення селянсько-фермерського господарства.

З Розпорядження голови Яворівської районної державної адміністрації №715 від 30.10.2003р. про передачу в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства громадянину ОСОБА_2 вбачається, що передано в довгострокову оренду терміном на 25 років громадянину ОСОБА_2 земельну ділянку площею 5,0 га. сінокосів для ведення фермерського господарства за рахунок земель запасу Домажирської сільської ради. Доручено начальнику юридичного відділу райдержадміністрації укласти договір оренди землі згідно чинного законодавства.

Окрім того, Домажирська сільська рада Яворівського району Львівської області 13.07.2017р. надала позивачу ОСОБА_1 чергову відповідь за №88, якою повідомила, що заяви позивача щодо надання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (поруч з ділянкою під кадастровим номером 4625883600:08:002:0004) розглядались на засіданні постійних комісій сільської ради та сесії ради. Відповідно до протоколу сесії від 08.02.2017р., вищевказані заяви відхилені, рішення не прийняті, оскільки дані земельні ділянки враховані до земельних часток паїв і є в користуванні громадян - жителів села Кожичі, призначені для ведення особистого селянського господарства з 1990 року. Щодо надання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться між земельними ділянками під кадастровими номерами 4625883600:08:001:0267 та 4625885200:10:002:0025 інформують позивача, що дана територія відноситься до земель запасу, в тому числі пасовища, які не надаються у користування, оскільки це єдина ділянка, яка передбачена для випасання худоби.

Також, з протоколу від 08.02.2017р. поіменного голосування ХІІІ сесії Домажирської сільської ради VІІ скликання з питань Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Кожичі гр. ОСОБА_1 та витягу з даного протоколу вбачається, що виступив депутат сільської ради ОСОБА_3, який повідомив, що земельні ділянки вказані гр. ОСОБА_1 враховані до земельних часток паїв і є в користуванні громадян - жителів с. Кожичі, призначені для ведення особистого селянського господарства з 1990 року, інша земельна ділянка відноситься до земель запасу, в тому числі пасовища, які не надаються у користування, оскільки передбачена для випасання худоби. За дане рішення голосували: За - немає. Проти - 14. Утримались - немає. Рішення не прийнято.

Статтею 116 Земельного Кодексу України передбачені підстави набуття права на землю, яке відбувається шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання в користування громадянам та юридичними особами. Безоплатна передача земельних ділянок у власність здійснюється у разі: - приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; - одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ організацій; - одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації.

В той час п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України, передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.6 ст.118 Земельного Кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 Земельного Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 ЗК, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому порядку (ч.7 ст.118 ЗК України).

Законодавством України не визначено поняття графічних матеріалів, а також не конкретизовано вимог щодо їх оформлення, однак, враховуючи, що за змістом ч.1 ст.79 Земельного Кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами, такими графічними матеріалами можуть бути: викопіювання із планово-картографічного матеріалу місця розташування земельної ділянки, викопіювання з кадастрової карти (плану), генерального плану населеного пункту та іншої містобудівної документації. Вищевказане зазначено колегією суддів Вищого адміністративного суду України 25.02.2016 року у справі за №К/800/52778/15.

Отже, за нормами ст.118 ЗК України відмова у наданні такого дозволу може бути лише через невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. За змістом цієї норми підставою відмови є невідповідність документів і даних.

Відтак, суд приходить до висновку, що Домажирською сільською радою з дотриманням вимог ст. 118 ЗК України прийнято рішення про відмову в передачі позивачу ОСОБА_1 земельної ділянки згідно його заяви №729 від 15.11.2016 року.

Крім того, системний аналіз обставин справи дає підстави зробити висновок про те, що суб'єктом владних повноважень Домажирською сільською радою згідно ч.2 ст. 71 КАС України доведено правомірність своїх дій щодо розгляду заяви позивача від 15.11.2016 р. за №729.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності Домажирської сільської ради щодо неприйняття рішення про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки згідно заяви від 15.11.2016 року № 729 та зобов'язання Домажирську сільську раду прийняти рішення про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки згідно заяви від 15.11.2016 року № 729 відповідно до норм Земельного кодексу України є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи викладене та оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними і в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 6, 8, 9, 11, 69, 71, 86, 99, 100, 155, 158,160,162,163 КАС України, ст. ст. 22, 116, 118, 121, 122 Земельного кодексу України, ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні, ЗУ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , суд, -

п о с т а н о в и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Львова протягом 10-ти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_4