Ухвала

від 06.09.2017 по справі 761/27130/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

власника майна ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.08.2017 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , про накладення арешту на майна, поновлено строк звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт грошових коштів на загальну суму 360000 доларів США, вилучених у ОСОБА_7 в ході проведення обшуку 22.02.2017 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, накладено арешт на грошові кошти на загальну суму 360000 доларів США, вилучені 22.02.2017 в ОСОБА_7 за результатами проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, власник майна подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.08.2017 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що вилучені під час проведення обшуку грошові кошти, не є ні знаряддям злочину, не зберегли на собі його сліди, не містять відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у межах якого розслідується фінансування тероризму не можуть вважатись, на думку апелянта, належним речовим доказом у кримінальному провадженні № 22015000000000267 за ч. 1, 2 ст. 258-5 КК України. Крім того, слідчим при внесенні на розгляд клопотання порушено ч. 5 ст. 171 КК України.

Заслухавши доповідь судді, думку власника майна та його представника, які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі, прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з наданих матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22015000000000267, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 258-5 КК України.

03.08.2017 року старший слідчий в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотання про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти на загальну суму 360000 доларів США, вилучені у ОСОБА_7 в ході проведення обшуку, посилаючись на наявність правових підстав, передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України.

04.08.2017 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва клопотання слідчого задоволено.

Жодних об`єктивний даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення, колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання слідчого, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

КПК України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильно їх дотримуватись.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод,відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Задовольняючи клопотання детектива, внесене в межах кримінального провадження за № 22015000000000267 про накладення арешту на зазначене в клопотанні слідчого майно, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчого, власника майна та його представника, і прийшов до правильного висновку, що клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на майно зазначене в клопотанні.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним ч. 2 ст. 170 КПК України.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на зазначене в клопотанні слідчого майно, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому доводи апелянта щодо незаконності ухвали слідчого судді та відсутність правових підстав для задоволення внесеного на розгляд слідчого судді клопотання про арешт майна, слід визнати непереконливими.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_7 без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.08.2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , про накладення арешту на майна, поновлено строк звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт грошових коштів на загальну суму 360000 доларів США, вилучених у ОСОБА_7 в ході проведення обшуку 22.02.2017 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, накладено арешт на грошові кошти на загальну суму 360000 доларів США, вилучені 22.02.2017 в ОСОБА_7 за результатами проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва залишити без змін, а апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_7 без задоволення.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/4334/2017 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_10

Доповідач: ОСОБА_1