Рішення

від 03.09.2010 по справі 2-2111/2010

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Комсомольський міський суд Полтавської області

м. Комсомольськ, вул. Гірників, 17, 39800, (05348) 2-21-82

Справа № 2-2111/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2010 року Комсомольський міський суд Полтавської області ОСОБА_1 ОСОБА_2 в складі: головуючої судді при секретарі

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Комсомольську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Комсомольську про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У липні 2010 року позивач звернулась до суду із зазначеним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м.Комсомольську /надалі УПФУ в м. Комсомольську/, в якому зазначаючи про порушення її прав, наданих ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати УПФ здійснити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р.

Будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи сторони в судове засідання не з'явились, направили заяви про розгляд справи за їх відсутності. Відповідач надіслав до суду письмові запереченн, у яких позовні вимоги не визнав повністю, посилаючись на їх безпідставність.

Дослідивши представлені у справі письмові докази, судом встановлено, що 14.02.2006 р. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, було надано статус Дитина війни , що не заперечується стороною відповідача та підтверджується копією пенсійного посвідчення позивача з відповідною відміткою.

Статтею 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни в редакції Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-IV (далі - Закон), що набрав чинності з 1 січня 2006 року, було встановлено підвищення дітям війни пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідний статус позивача надавав їй право на щомісячне підвищення пенсії у зазначеному розмірі, проте всупереч вимог Закону, який у відповідності до статей 1, 3, 21, 22, 46, 48, 64, частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України та рішень Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) є чинним та загальнообов'язковим, що його однаковою мірою мають додержуватися органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи, позивачу, як дитині війни, у 2009 - 2010 роках відповідачем щомісячно виплачувалось підвищення до пенсії в розмірі 49,80 грн.

Із заперечень представника відповідача вбачається, що УПФУ в м. Комсомольську Полтавської області не здійснює позивачці зазначених виплат в розмірі, що встановлений ст.6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни у зв'язку із невизначеністю розрахункової величини - мінімальної пенсії за віком для розрахунку підвищення до пенсії даної категорії громадян, та відсутністю відповідних коштів.

Розглянувши справу у межах заявлених вимог, виходячи із встановлених обставин та досліджених доказів у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення, з наступних мотивів.

Рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) було визнано неконституційними положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік та положення пункту 41 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", в зв'язку із чим дію статті 6 в редакції Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-IV було відновлено.

Відповідно до Конституції України (стаття 1, частина перша статті 68, стаття 124, частина друга статті 152), Закону України Про Конституційний Суд України (статті 73, 74) рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Закони та інші правові акти Верховної Ради України, що визнані такими, що не відповідають Конституції (неконституційними), втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення. Для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення.

Законами про державні бюджети України на 2009 та 2010 роки будь-яких змін до положень ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни не вносилось, питання щодо зупинення її дії не приймалось. А отже, виходячи із приписів частини 2 статті 152 Конституції України, дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, та у відповідності до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 р. за № 121/2001 та Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. за № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за № 442/6730, Управління Пенсійного фонду України у м.Комсомольську Полтавської області повинно було нараховувати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбачену ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, протягом 2009 року та шести місяців 2010 року, що відповідачем здійснено не було. Бездіяльність відповідача в цій частині є протиправною.

Відповідно до частини 1 статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується ст.3 ЦПК України. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян). Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати дітям війни 30% доплати до пенсії та поклала виконання даного обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що утворюють систему органів Пенсійного фонду України, доводи представника відповідача щодо неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни, не приймається судом до уваги, оскільки ці обставини не є підставою для відмови у реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої статтею 46 Конституції та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 року № 2195-IV.

Також, суд не бере до уваги посилання відповідача на факт правомірної виплати позивачу доплати до пенсії як дитині війни в розмірі 49,80 грн. відповідно до постанови КМУ № 530 від 28.05.2008р."Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", оскільки ст.71 Закону України Про державний бюджет України на 2009 рік , ст.70 Закону України Про державний бюджет України на 2010 рік Кабінету Міністрів України надано право у 2009, 2010 роках встановлювати розміри соціальних виплат, які згідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названі норми передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, їх дія не поширюється на спірні правовідносини, адже розмір зазначених соціальних виплат залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, яка згідно з ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» дорівнює прожитковому мінімуму, що встановлено для осіб, які втратили працездатність.

Наявність норми про застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом (ч. 3 ст. 28), та відсутність іншого нормативно-правового акту, який визначав би розмір мінімальної пенсії за віком, є підставою для застосування судом при вирішенні даного спору аналогії закону на підставі ч.7 ст.8 ЦПК України.

Відповідно до ст. 54 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік прожитковий мінімум встановлений в розмірі, що діяв у грудні 2008 року (498 грн.), а з 1 листопада - 573 грн. Згідно з ст.52 Закону України Про державний бюджет України на 2010 рік мінімальний розмір пенсії за віком на 2010 рік визначено у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - з 1 січня - 695 грн., з 1 липня - 706 грн., з 1 липня - 709 грн., з 1 жовтня - 723 грн.

Таким чином, позивач мав право на підвищення пенсії у 2009 році протягом січня - жовтня місяців на 149,40 грн. (498 х 30%) щомісяця, протягом листопада - грудня на 171,90 грн. (573 х 30%). Відповідно у 2010 році позивач мав право на підвищення пенсії протягом січня - червня місяців на 208,5 грн. (695 х 30%) щомісяця.

Виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства, суд зобов'язує УПФУ в м. Комсомольську здійснити ОСОБА_3 перерахунок пенсії за період з 01 січня 2009 р. по 30 червня 2010 р. з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплаченого їй у 2009 - 2010 роках підвищення.

Питання про судові витрати вирішено судом у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , ст.ст. 213,215 ЦПК України,

в и р і ш и в:

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 за період з 01 січня по 31 грудня 2009 року та з 01 січня по 30 червня 2010 року з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої абз.1 ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , з урахуванням виплаченого їй у 2009 - 2010 роках підвищення до пенсії.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України у м. Комсомольську на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в сумі 37 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Комсомольський міський суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя підпис ОСОБА_1

З оригіналом вірно.

Суддя Т.В. Окунь