РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 вересня 2017 р.Р і в н е 817/769/17 10год. 45хв. Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник не прибув відповідача: представник не прибув розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мульчицький" про стягнення боргу по пільгових пенсіях, В С Т А Н О В И В: Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мульчицький" (далі - відповідач, СВК "Мульчицький") про стягнення боргу по пільгових пенсіях. Представник позивача в судове засідання призначене на 13.09.2017 року не прибув, з мотивів зазначених в адміністративному позові просив позов задовольнити повністю. На адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача(а.с.46). Представник відповідача в судове засідання призначене на 13.09.2017 року не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Клопотань про відкладення чи розгляд справи без його участі не подавав. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. В матеріалах справи наявні письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - не можна розглядати як належні докази по справі, оскільки при їх складанні не були дотримані вимоги Інструкції, зокрема не зазначено стажу роботи пенсіонерів на інших підприємствах, що дало їм право на призначення пенсій на пільгових умовах та не дотримано принципу пропорційності щодо визначення розміру відсотка відшкодування фактичних витрат відповідачем. У зв"язку з необгрунтованістю позовних вимог представник СВК "Мульчицький" просив суд у задоволенні позову відмовити повністю (а.с.49-50). Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів. Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що необхідно задовольнити повністю, з огляду на наступне. В силу вимог пп. 1 п. 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV(далі - Закон України від 09.07.2003 року № 1058-ІV), платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначені пунктами 6-10 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та розмірах, визначених зазначеним Законом. А відповідно до п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" цього Закону, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Закон України від 09.07.2003 року № 1058-ІV, набрав чинності з 01.01.2004 року. До цього, діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, передбачений нормами Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.1997 року. Так, згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 даного Закону, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". А згідно з абз.3 п. 1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.1997 року, ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлена на рівні 100 відсотків від об'єкта оподаткування. Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах конкретизований в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція). Відповідно до п. 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: - для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; - для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України Розмір сум до відшкодування відповідно до п.6.4 Інструкції, на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах(п.6.7 Інструкції). А згідно з п. 6.8. даної Інструкції, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства. Відповідно до вимог п.6.4 Інструкції, позивачем було направлено для відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, згідно якого визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вказаним особам на рівні 100%. В строки, визначені п. 6.7. Інструкції, відповідач витрати позивачу не відшкодовував. Натомість відповідач - СВК "Мульчицький", як підставу для обґрунтування своїх заперечень, зокрема, зазначив, що у долучених розрахунках, про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсійне, не зазначено стажу роботи пенсіонерів на інших підприємствах, що дало їм право на призначення пенсій на пільгових умовах. Пенсійним фондом не враховано пропорційності стажу робити, а тому у СВК "Мульчицький" немає обов'язку щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вказаним особам у розрахунках - на рівні 100%. Таким чином, в супереч вимогам Інструкції, позивачем безпідставно зазначено частку плати СВК "Мульчицький" у розмірі 100%. Однак, суд не погоджується з твердженнями відповідача, з огляду на наступне. Долученими до матеріалів справи розпорядженнями про призначення пенсій та розрахунками стажу роботи, визначено умови призначення пенсій, стаж роботи на підприємстві, характер та умови праці осіб, яким призначена пенсія на пільгових умовах(а.с.58-121). З матеріалів справи судом встановлено, що особам вказаним у розрахунках, призначена пенсія на пільгових умовах, відповідно до пункту "ж" статі 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як жінкам, які працюють в сільському господарстві та виховали п'ятеро чи більше дітей. Згідно з п. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до Постанови КМУ "Про призначення пенсії на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей" від 16.05.1992 року №244, жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу. Відповідно до п.6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Тобто, принцип пропорційності, визначений у п.6.2 Інструкції ґрунтується на основі спеціального трудового стажу, який необхідний для призначення пільгової пенсії, а тому в даному випадку не застосовується, оскільки для призначення пенсії особам вказаним у розрахунках вирішальне значення має саме те, що вони виховали п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку та факт роботи у сільськогосподарському виробництві відповідно до п. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". А отже, для призначення пенсії особам, стаж з попередніх підприємств, як і тривалість стажу на останньому місці роботи не мають жодного правового значення. Призначення пенсії відповідно до п. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не підпадає під дію п.6.2 Інструкції, оскільки її призначення не залежить від наявності стажу та залежить лише від факту виховання особою п'яти та більше дітей та факту самої роботи на підприємстві, що займається сільськогосподарською діяльністю, а тому застосування пропорційності у відшкодуванні витрат відповідно до стажу (відпрацьованого періоду на конкретному підприємстві) в даному випадку є недоцільним. Таким чином, суд дійшов висновків, що орган Пенсійного фонду України при визначенні фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, правильно визначив їх розмір, що підлягає відшкодуванню з боку підприємства, та сформував розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, відповідно до нормами чинного законодавства. А тому, доводи відповідача є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що за відповідачем рахується заборгованість за січень - квітень 2017року в сумі 226 362,72грн., що підтверджується розрахунком суми позову станом на 12.05.2017 року (а.с.4-15). Наявність заборгованості також підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами: - копією розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 2017 року від 19.01.2017 року №181/02-01 (а.с.19-20); - копією розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 2017 року від 10.01.2017 року №91/06-23(а.с.21); - копією розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з березня 2017 року від 09.03.2017 року №994/06-23 (а.с.22); - копією розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з січня 2017 року від 19.01.2017 року №231 (а.с.23-25). В матеріалах справи наявні докази того, що відповідачу були надіслані та вручені дані розрахунки, відповідно до копій повідомлень про вручення поштових відправлень(а.с.18, 35, 36). За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами. Натомість відповідач доказів сплати заборгованості по фактичних витратах Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 226 362,72 грн. не надав. Відтак позов є обґрунтований та підлягає до задоволення. В силу ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем — фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Позов задовольнити повністю. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мульчицький" (34333, Рівненська область, Володимирецький район, с. Мульчиці, код ЄДРПОУ 00855670) на користь Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (№ р/р2560030199553 в ТВБВ 10017/0145 філії РОУ АТ Ощадбанк, МФО 333368, код ЄДРПОУ 40377142, вул. Соборна, 28, смт. Володимирець, Рівненська область, 34300) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з січня 2017 року по квітень 2017 року в розмірі 226 362(двісті двадцять шість тисяч триста шістдесят дві) грн. 72коп. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Суддя Зозуля Д.П.
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.09.2017 |
Оприлюднено | 15.09.2017 |
Номер документу | 68849897 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
Зозуля Д.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні