Постанова

від 05.09.2017 по справі 820/2983/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 вересня 2017 р. № 820/2983/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Тереховій О.Ю.,

за участю представників сторін:

позивача - Макаренко О.А.,

відповідача - Губської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Систем Інжиніринг" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Систем Інжиніринг" (далі по тексту - позивач, ТОВ ТСІ , товариство), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС), контролюючий орган), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення №0000131412 від 05.07.2017 р.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Систем інжиніринг" (податковий номер 38277309), з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині господарських взаємовідносин з ТОВ "БЦ Інвест" (податковий номер 40372701) за період з 01.05.2016 по 31.07.2016, з 01.09.2016 по 30.09.2016, з ТОВ "Апітрейдс" (податковий номер 40822930) за період з 01.12.2016 по 31.12.2016 та подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг). 21.06.2017 р. відповідачем був складений акт перевірки № 5204/20-40-14-12-11/38277309, який було підписано із зауваженнями, згідно висновків якого, встановлені порушення: п.198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податковий кредит на суму ПДВ 1661212, у тому числі за травень 2016 на суму 670915,60 грн., за червень 2016 на суму 248496 грн., за липень 2016 на суму 93464 грн., за вересень 2016 на суму 162860 грн., за грудень 2016 на суму 485476 грн.; п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на суму 1661212 грн., у тому числі за травень 2016 на суму 670915,60 грн., за

червень 2016 на суму 248496 грн., за липень 2016 на суму 93464 грн., за вересень 2016 на суму 162860 грн., за грудень 2016 на суму 485476 грн. За підсумками зазначеної перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення №0000131412 від 05.07.2017р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1661212,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 415 303,00 грн. Позивач з вищезазначеним податковим повідомленням - рішенням, прийнятим на підставі висновків акта перевірки, яким встановлено нереальність здійснення господарських операцій з контрагентами не згодний у повному обсязі, вважає його таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, зазначила, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку із чим просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Систем Інжиніринг" пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, (код 38277309) та перебуває на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Східній ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області за № 32551.

Як свідчать матеріали справи, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області на підставі направлень від 08.06.2017 року №3685. №3686. виданих Головним управлінням ДФС у Харківській області, відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78. ст. 82 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями, на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 01.06.2017 року №2301. проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Систем Інжиніринг" (податковий номер 38277309) з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині господарських взаємовідносин з ТОВ "БЦ Інвест" (податковий номер 40372701) за період з 01.05.2016 по 31.07.2016, з 01.09.2016 по 30.09.2016. ТОВ "Апітрейдс" (податковий номер 40822930) за період з 01.12.2016 по 31.12.2016 та подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності товарів, робіт, послуг).

За результатами зазначеної перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області складено Акт від 21.06.2017 № 5204/20-40-14-12-11/38277309 "Про результати позапланової документальної виїзної перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Систем Інжиніринг" (податковий номер 38277309) з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині господарських взаємовідносин з ТОВ "БІД Інвест" (податковий номер 40372701) за період з 01.05.2016 по 31.07.2016. з 01.09.2016 тю 30.09.2016. з ТОВ " Апітрейдс " (податковий номер 40822930) за період з 01.12.2016 по 31.12.2016 та подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) (т. 1, а.с. 22-69).

Згідно з висновками акту перевірки встановлені наступні порушення:

- п.198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI. зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податковий кредит на суму ПДВ 1661212 утому числі за травень 2016 на суму 670915,60 грн., за червень 2016 на суму 248496 грн., за липень 2016 на суму 93464 грн., за вересень 2016 на суму 162860 грн.. за грудень 2016 на суму 485476 грн.

- п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на суму 1661212 грн.. у тому числі за травень 2016 па суму 670915.60 грн., за червень 2016 на суму 248496 грн., за липень 2016 на суму 93464 грн., за вересень 2016 на суму 162860 грн., за грудень 2016 на суму 485476 грн.

За результатами акту перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області було винесено податкове повідомлення-рішення №0000131412 від 05.07.2017р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1661212, 00 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 415303, 00 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті від 21.06.2017 № 5204/20-40-14-12-11/38277309, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Як вбачається з акту перевірки перевіряючими встановлені порушення на підставі оцінки господарської діяльності контрагентів позивача , а саме: ТОВ "БЦ Інвест" та ТОВ "АПІТРЕЙДС".

На підставі вказаних аналізів звітності інших підприємств, інформації з баз даних податкового органу, відкритих кримінальних проваджень відносно контрагентів підприємства, яким наданий повний аналіз, та на їх підставі зроблений висновок, викладений в акті перевірки щодо порушень підприємством вимог Податкового кодексу України з податку на додану вартість, робиться висновок про фіктивність наданих первинних документів, що підтверджують спірні господарські операції, відсутність персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів у вищевказаних контрагентів, при цьому як зазначається зі змісту акту перевірки, аналіз здійснювався виключно за даними звітності, рєстраційних документів.

Також, встановлено нереальність здійснення господарських операції з ТОВ "БЦ Інвест" , ТОВ "АПІТРЕЙДС" за перевірений період.

Щодо реальності проведених господарських операцій судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "ТРАНС СИСТЕМ ІНЖИНІРИНГ" має у власності основні фонди: адміністративні, виробничі та складські, нежитлові приміщення, а також основні засоби. Основними видами діяльності підприємства є неспеціалізована оптова торгівля, виробництво підіймального та вантажно-розвантажувального устаткування, установлення та монтаж машин і устаткування, підприємство вправі займатися також будь - якою іншою підприємницькою діяльністю, яка не заборонена законодавством України.

ТОВ "ТРАНС СИСТЕМ ІНЖИНІРИНГ", у повній відповідності з вимогами діючого законодавства, в межах господарської діяльності було укладено відповідні договори та надані послуги контрагентам.

ТОВ "Транс Систем Інжиніринг" у перевіяємому періоді відображено придбання у ТОВ "БЦ Інвест" (податковий номер 40372701) товарів на загальну суму 7054413, 60 грн., у тому числі ПДВ 1175735, 60 грн.

Так, на підтвердження реальності виконання, прийняття робіт, їх сплати, підприємством надані до перевірки первинні документи, укладені договори, видаткові накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення, необхідні бухгалтерські дані, а до суду - їх копії, а саме:

- договір поставки №0140516/1 від 04.05. 2016 р, згідно якого ТОВ "БЦ Інвест", (в якості Постачальника), з однієї сторони та ТОВ "ТРАНС СИСТЕМ ІНЖИНІРИНГ"

( в якості Покупця), з іншої сторони, уклали договір предметом якого є зобов'язання Постачальника передати (поставити) у зумовлені строки (строк) Покупцеві ТМЦ згідно Спєціфікації (Додаток №1) - надалі товар (товари), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

- договір поставки №110516/1 від 11.05.2016, згідно якого ТОВ "БЦ Інвест", (в якості Постачальника), з однієї сторони та ТОВ "ТРАНС СИСТЕМ ІНЖИНІРИНГ"

(в якості Покупця), з іншої сторони, уклали договір предметом якого є зобов'язання Постачальника передати (поставити) у зумовлені строки (строк) Покупцеві ТМЦ згідно Спєціфікації (Додаток №1) - надалі товар (товари), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

- договір поставки № 010716/1 від 01.07.2016, згідно якого ТОВ "БЦ Інвест", (в якості Постачальника), з однієї сторони та ТОВ "ТРАНС СИСТЕМ ІНЖИНІРИНГ"

(в якості Покупця), з іншої сторони, уклали договір предметом якого є зобов'язання Постачальника передати (поставити) у зумовлені строки (строк) Покупцеві ТМЦ згідно Спєціфікації (Додаток №1) - надалі товар (товари), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

- договір поставки №020916/1 від 02.09.2016, згідно якого ТОВ "БЦ Інвест", (в якості Постачальника), з однієї сторони та ТОВ "ТРАНС СИСТЕМ ІНЖИНІРИНГ"

(в якості Покупця), з іншої сторони, уклали договір предметом якого є зобов'язання Постачальника передати (поставити) у зумовлені строки (строк) Покупцеві ТМЦ згідно Спєціфікації (Додаток №1) - надалі товар (товари), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

ТОВ "Транс Систем Інжиніринг" у грудні 2016 року оформлено придбання у ТОВ "Апітрейдс" (податковий номер 40822930), товарів на загальну суму 2912856, 00 грн., у тому числі ПДВ 485476, 00 гри., а саме:

Так, на підтвердження реальності виконання, прийняття робіт, їх сплати, підприємством надані до перевірки первинні документи, укладені договори, видаткові накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення, необхідні бухгалтерські дані, а до суду - їх копії, а саме:

- договір поставки №0212516/02 від 02.11. 2016р., згідно якого ТОВ "Апітрейдс" (в якості Постачальника, з однієї сторони та ТОВ "ТРАНС СИСТЕМ ІНЖИНІРИНГ" (в якості Покупця) уклали договір предметом якого є зобов'язання Постачальника передати (поставити) у зумовлені строки (строк) Покупцеві ТМЦ згідно Спєціфікації (Додаток №1) - надалі товар (товари), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Укладені між ТОВ "ТРАНС СИСТЕМ ІНЖИНІРИНГ" та ТОВ "БЦ Інвест":

договір поставки №040516/1 від 04.05.2016р., за яким було придбано товари відповідно до видаткових накладних № РН-10/05-05 від 10.05.16, № РН-10/05-06 від 10.05.16, № РН-10/05- 07 від 10.05.16, які були використані як комплектуючі частини в виробництві. Транспортування здійснено відповідно до ТТН № Р17 від 10.05.16. Оплата за договором була здійснена в повному обсязі.

договір поставки №110516/1 від 01.07.2016р., за яким було придбано товари відповідно до видаткової накладної № РН-17/06-04 від 17.06.16, які були використані як комплектуючі частини в виробництві. Транспортування здійснено відповідно до ТТН № Р37 від 17.06.16. Оплата за договором була здійснена в повному обсязі.

договір поставки №010716/1 від 11.05.2016р., за яким було придбано товари відповідно до видаткової накладної № РН-18/07-12 від 18.07.16, які були використані як комплектуючі частини в виробництві. Транспортування здійснено власним транспортним засобом відповідно до ТТН № Р52 від 18.07.16 та подорожнього листа. Оплата за договором була здійснена в повному обсязі.

договір поставки №020916/1 від 02.09.2016р., за яким було придбано товари відповідно до видаткової накладної № РН-29/09-16 від 29.09.16, які були використані як комплектуючі частини в виробництві. Транспортування здійснено відповідно до ТТН № Р47 від 29.09.16. та подорожнього листа. Оплата за договором була здійснена в повному обсязі.

Усі документи підписані уповноваженими особами та завірені печатками сторін.

Щодо твердження контролюючого органу про формальність складення договору №040516/1 від 04.05.2016р., суд зауважує, що в договорі зазначено дату, якою він направлявся контрагентові, і лише після внесення банківських реквізитів ТОВ "БЦ Інвест", договір було підписано та здійснено поставку, про що свідчать, зокрема, видаткова накладна та транспортні документи.

Також між ТОВ "ТРАНС СИСТЕМ ІНЖИНІРИНГ" та ТОВ "АПІТРЕЙДС" було укладено" договір поставки № 021216/02 від 02.11.2016р., за яким було придбано товари відповідно до видаткової накладної № 1 від 19.12.16 р., які були використані як комплектуючі частини в виробництві. Транспортування здійснено відповідно до ТТН № Р1 від 19.12.16. Оплата за договором була здійснена в повному обсязі.

Як вбачається з акту перевірки та матеріалів справи податкові накладні по зазначеним операціям із ТОВ "БЦ Інвест" та ТОВ "АПІТРЕЙДС" були у встановлені податковим законодавством строки виписані та зареєстровані, щодо них податковий орган ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду справи не встановив порушень.

Також слід звернути увагу, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. У разі, якщо на виконання правочину було, передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Отже, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків.

Ознака вчинення його лише для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним.

Вказана правова позиція сформульована Верховним Судом України від 21.01.2015 р. у справі № 6-197цс14.

Статтею 44 Податкового кодексу України визначені вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, відповідно до п.44.1 якої для цілей оподатковування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподатковування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів (документи, створені в письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозвіл адміністрації (власника) на їхнє проведення ); регістрів бухгалтерського обліку (носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм і т.п., призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування й узагальнення інформації з первинних документів, прийнятих до обліку ); фінансової звітності (бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період); інших документів, зв'язаних з вирахуванням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених вищевказаними документами.

Згідно п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності..

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Згідно ст. 1 цього Закону господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до статті 4 вказаного Закону бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на основних принципах, серед яких превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно частини 1 статті 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, визначає, що первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, визначені п. 2.4 Положення: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства; зміст і обсяг господарської операції, одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Форми облікових регістрів, порядок записів у них, обробка і використання необхідної інформації визначаються відповідними нормативними документами про порядок їх застосування.

Відповідно до п. 3.7 Положення інформація про господарські операції підприємства за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів переноситься в згрупованому вигляді в бухгалтерські звіти, порядок складання яких установлюється відповідними нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні фінансова звітність підприємства складається на підставі даних бухгалтерського обліку і підписується керівником і бухгалтером підприємства.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ і суб'єктів малого підприємництва) складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростоване відповідачем, в підтвердження реальності господарських операцій та правомірності включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ позивачем надані до матеріалів справи документи бухгалтерського та податкового обліку, а саме, договори, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, що є підтвердженням реальності господарських операцій та правомірності включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ.

Надані позивачем документи на підтвердження здійснення господарської операцій за договорами відповідають наведеним вище вимогам до первинних документів згідно Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом пункту 198.1 статті 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум. податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у.. межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з наданих до перевірки документів та не заперечується у акті, ТОВ "ТРАНС СИСТЕМ ІНЖИНІРИНГ" є виробником устаткування та використовує наявні власні основні засоби у процесі виробництва власної продукції. У підприємства наявні власні нежитлові виробничі приміщення, що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна, наявні основні засоби виробництва а також транспортний засіб, що підтверджується також оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 10. На підприємстві працює достатня кількість персоналу, необхідна для здійснення господарської діяльності, що підтверджується штатним" розкладом.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п.201.10. ст. 201 Податкового Кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.201.8. ст. 201 Податкового Кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники. податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно п. 198.2. ст. 198 Податкового Кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме:

-наявність у платника податку - покупця належно оформленої зареєстрованій у ЄРПН податкової накладної,

- фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній,

- фактичне виконання господарської операції, що пов'язані з рухом активів, зміною

зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту,

відображеному в укладених платником податку договорах.

У даному випадку всі вимоги зазначених статей законодавства були дотримані.

Разом с поставленим товаром контрагентами були надані належним чином складені, зареєстровані у ЄРПН податкові накладні, що відображено у акті перевірки.

Фактична сплата грошових коштів контрагентам, в сумах визначених в податкових накладних підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Вищевказані платіжні документи засвідчують факт виконання ТОВ "ТРАНС СИСТЕМ ІНЖИНІРИНГ" зобов'язань по оплаті вартості товару за вказаними вище договорами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

Таким чином, не має підстав стверджувати, що господарські взаємовідносини між підприємствами не були виконані, а документи не відповідають вимогам діючого законодавства.

Контрагенти позивача на час виписки податкових накладних були зареєстрованими платниками податків, у тому числі ПДВ що не заперечується сторонами.

Згідно ч. 3 ст. 72 КАСУ обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Фактичне виконання господарської операції, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань та власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах а також факт, що придбаний товар, був використаній підприємством у власній господарської діяльності повністю підтверджується -наданими до перевірки документами, наявними у підприємства основними засобами, оприбуткування отриманих ТМЦ, відображення вказаних операцій повністю підтверджується дослідженими відомостями бухгалтерського обліку підприємства.

Наявність отриманого товару в складських приміщеннях підприємства також підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 201 та накладними внутрішнього переміщення одержаного товару на виробничих підрозділах підприємства, які було надано до перевірки.

Посилання податкового органу на наявні відкриті кримінальні провадження відносно контрагентів не може бути належним доказом відсутності реальності господарської операції, оскільки сам факт відкриття кримінального провадження щодо можливого порушення контрагентами вимог законодавства, за відсутністю вироку у вказаних кримінальних справах, що набув законної сили, не є підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій за умови наявності інших документів на підтвердження дальності постачання товарів чи надання послуг.

Відповідно до ст. 205 Кримінального кодексу України фіктивне підприємництво, тобто творення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. Отже, факт фіктивного підприємництва встановлюється в порядку кримінального судочинства.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З системного аналізу даної норми вбачається, що обов'язковими застосування наслідків щодо оцінки дій та притягнення до відповідальності для податкового органу є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

Податковим органом вироку суду в кримінальній справі щодо фіктивного підприємництва не надано, посилання на існування таких доказів у акті відсутні.

Як встановлено судом, зобов'язання між сторонами виконані у повному обсязі, тому підстав для визнання угод такими що не спрямовані на реальне настання правових наслідків - не існує, відповідних рішень судів немає. Викладене в акті висновки податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на основі суб'єктивних суджень за наслідками відкритих кримінальних проваджень щодо діяльності інших платників податків, аналізу даних ЄРПН та звітності, поданої іншими платниками податків -контрагентами ТОВ "ТРАНС СИСТЕМ ІНЖИНІРИНГ".

Вищий адміністративний суд України у листі від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" зазначає, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Інших мотивів встановлення з боку підприємства в основу висновків акту щодо порушень вимог ПК України щодо завищення сум податкового кредиту та інших порушень, встановлених у акті перевірки не покладено.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Так, статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Частиною 3, зазначеної статті передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Частиною 5 передбачено,що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи,держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення Цивільного кодексу України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочину - договорів поставки та надання транспортно-експедиційного обслуговування експортно-імпортних вантажів укладених позивачем із ТОВ БЦ Інвест та ТОВ Апітрейдс . Також, вказаний правочин не визнавався недійсним у судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач не довів обставин, які б свідчили про недійсність правочинів укладених між позивачем та вказаними контрагентами. Натомість, позивачем надано достатній обсяг документів, на підставі яких можливо зробити висновок про зв'язок витрат по придбанню товарно-матеріальних цінностей за вказаним договором із його господарською діяльністю та фактичне використання придбаних товарів у його власній господарській діяльності.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.

Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини у рішеннях, позицій Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, викладених в Інформаційному листі від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби , наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв'язку з порушенням податкової дисципліни його контрагентами.

Згідно ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Так, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява №803/02, Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №1991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03) визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг знати. Добросовісний платник не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди із його контрагентом.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ платником податків обумовлено фактичним здійсненням операцій з придбання товарів, робіт (послуг), для подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку, і реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів та в обов'язковому порядку податкових накладних.

Факт здійснення господарських операцій з контрагентами підтверджується вищенаведеними первинними документами позивача. Суд зазначає, що податковий орган не ставив під сумнів достовірність первинних документів чи їх відповідність вимогам чинного законодавства, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, про що відповідачем в акті перевірки не зазначається.

В діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість збільшення відповідачем грошових зобов'язань з податку на додану вартість, і відповідно застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідальність за наслідками неналежного виконання контрагентами позивача своїх обов'язків щодо несвоєчасного виконання власних податкових зобов'язань перед бюджетом не повинна бути покладена на добропорядних платників податку та не може вважатися підставою для відповідальності позивача.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із наступного.

Частиною 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Систем Інжиніринг" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.07.2017 року № 0000131412 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Транс Систем Інжиніринг" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2076515, 00 грн. (два мільйони сімдесят шість тисяч п'ятсот п'ятнадцять гривень), в тому числі 1661212, 00 грн. (один мільйон шістсот шістдесят одна тисяча двісті дванадцять гривень) за податковими зобов'язаннями та 415303, 00 грн. (чотириста п'ятнадцять тисяч триста три гривні) за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код за ЄДРПОУ 39599198) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Систем Інжиніринг" (61009, м. Харків, пров. Артюховський, 38, податковий номер 38277309) у розмірі 31147, 73 грн. (тридцять одна тисяча сто сорок сім гривень 73 копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.