Постанова

від 25.07.2017 по справі 826/16776/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 25 липня 2017 року                                          № 826/16776/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Київміськбуд-Інвест» до                    Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва                     ГТУЮ у м. Києві про                    зобов'язання вчинити дії ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Київміськбуд-Інвест» (надалі – Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві (надалі – Відповідач) про зняття арешту з майна, який накладений постановою відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві № ВП № 29704872 від 12.01.2012; зняття арешту з майна, який накладений постановою відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві ВП    № 29704872 від 02.02.2012; зняття арешту з майна, який накладений постановою відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві ВП    № 33702096 від 05.10.2012. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що арешт на його майно та кошти, що накладено постановами Відповідача, підлягає зняттю, оскільки виконавчі провадження завершені, а виконавче провадження знищено, у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Письмово не виклав своєї позиції щодо заявлених позовних вимог Враховуючи, що в судове засідання не прибув представник Відповідача, судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі ч. 6 ст.128 КАС України. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського управління юстиції у м. Києві від 09.11.2011 ВП № 29704872 відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа № 2а-13219/10/2670 від 18.10.2011 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київміськбуд-Інвест» на користь держави боргу в сумі 849288,60 грн. Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського управління юстиції у м. Києві від 12.01.2012 ВП № 29704872 накладено арешт на все майно, що належить боржнику та заборонено здійснення відчуження такого майна, а Постановою від 02.02.2012 ВП № 29704872 накладено арешт на кошти боржника в банківських установах. Крім того, Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського управління юстиції у м. Києві від 03.08.2012 ВП № 33702096 відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа № 2а-12502/11/26710 виданого 11.05.2012 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київміськбуд-Інвест» на користь держави боргу в сумі 1520002,64 грн. Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського управління юстиції у м. Києві від 05.10.2012 ВП № 33702096 накладено арешт на кошти боржника в банківських установах. В подальшому Позивач звернувся до Відповідача з відповідною заявою щодо закриття виконавчих провадження №29704872 та № 33702096 та зняття арештів з майна підприємства. Відповідачем було надіслано Позивачу лист № дв/18 від 17.06.2016, яким повідомлено його про завершення виконавчих проваджень №29704872 та № 33702096 відповідно до п.2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», та про неможливість вчинити дії, щодо зняття арешту, оскільки відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, завершене виконавче провадження у 2012 році знищено, у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Крім того, листом було повідомлено Позивача про зняття арешту з майна можливо лише в судовому порядку. За таких обставин, Позивач звернувся до суду з даним позовом. Оцінивши надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. У заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження. Згідно зі ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, у якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. В ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, в тому числі, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі прийняття рішення судом про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Враховуючи викладене, оскільки Відповідачем за наслідками закінчення виконавчого провадження, не вчинено дій по зняттю арешту з рухомого майна позивача, суд вважає, що позовні вимоги в частині зняття арешту з майна є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 статті 71 цього КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 128, 160-163, 167, 254 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: 1. Адміністративний позов задовольнити. 2. Зняти арешт з майна, який накладений постановою відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві ВП № 29704872 від 12.01.2012.   3. Зняти арешт з коштів, який накладений постановою відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві ВП № 29704872 від 02.02.2012, 4. Зняти арешт з майна, який накладений постановою відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві ВП № 33702096 від 05.10.2012. 5. Стягнути з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м.    Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві за рахунок державних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київміськбуд-Інвест» (код ЄДРПОУ 32455875) витрати по сплаті судового збору в сумі 4134,00 грн. Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук