Рішення

від 12.09.2017 по справі 904/7564/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.09.2017 Справа № 904/7564/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТКОМПЛЕКС", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ПЛЮС", м. Дніпро

про стягнення 6 024,39 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за дов. б/н від 01.06.2017

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Юткомплекс звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Плюс про стягнення 6024,39 грн., з яких: 5500 грн. - сума передплати, 437,14 грн. - інфляцій втрати та 87,25 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на відпуск паливно-мастильних матеріалів (ПММ) за паливними картками №198тк від 25.11.2016 в частині поставки оплаченого товару.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 12.09.2017.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, місце та час проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа з ухвалою суду (а.с. 14).

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 12.09.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Юткомплекс (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Плюс (далі - відповідач, постачальник) 25.11.2016 було укладено договір на відпуск паливно-мастильних матеріалів (ПММ) за паливними картками №198тк (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити замовнику паливно-мастильні матеріали та паливні картки, на яких воно обліковується, організовувати та забезпечувати відпуск ПММ замовнику або довіреній особі замовника на підставі паливних карток, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати надані постачальником паливні картки та ПММ. Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з момент / підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін (за умови наявності печатки у сторони), Даний договір укладений терміном на 1 рік. У випадку, якщо жодна зі сторін за місяць до закінчення терміну договору, письмово, не виявила бажання припинити його дію, даний договір вважається пролонгованим на наступний рік і на тих же умовах, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором (п. 7.1-7.2 договору).

Згідно ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру ПММ і паливних карток, визначаються у рахунках, які виставляються постачальником та сплачуються замовником згідно цього договору (п. 1.2 договору).

Розрахунки за кожну поставлену партію ПММ здійснюються у безготівковій формі. Умови оплати - передплата в розмірі 100% за кожну партію ПММ та паливних карток згідно пред'явленому постачальником рахунку (п. 5.5 договору).

Позивач 06.01.2017 здійснив оплату палива на суму 5500,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 2333 від 06.01.2017 (а.с. 11).

ОСОБА_1 власності на паливні картки від постачальника до замовника переходить з моменту підписання накладної і фактичного отримання паливних карток (п. 2.3 договору).

Відпуск ПММ постачальником замовнику відбувається через мережу АЗС після отримання позитивних Авторизаційних відповідей по паливним карткам через термінал (п. 2.4 договору).

Однак, товар - ПММ на загальну суму 5500,00 грн., позивач не отримав.

У зв'язку із цим, позивач 09.06.2017 надіслав на адресу відповідача претензію № 17/06-8 від 09.06.2017 з вимогою повернути суму передплати за непоставлений товару у розмірі 5500,00 грн. (а.с. 12). Відповідач отримав цю претензію 13.06.2017, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа (а.с. 13), але залишив її без відповіді.

Відповідно до ч. 2. ст. 693 ГПК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

А отже, позивач має право вимагати від відповідача повернення попередньої оплати за не отриманий товар - ПММ (паливні картки).

За таких обставин, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 5500,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 437,14 грн. за період з 09.01.2017 по 20.07.2017 та 3% річних у розмірі 87,25 грн. за період з 09.01.2017-20.07.2017.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних.

У пункті 5.2 постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань зазначено, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Отже, оскільки попередня оплата не є грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 ЦК України, нарахування позивачем відповідачу 3% річних та інфляційних втрат є безпідставним. А тому, в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 1460,73 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 525, 526, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Плюс (49051, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 40-А; ідентифікаційний код 39726851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юткомплекс (49130, м. Дніпро, пр. Миру, 18/264; ідентифікаційний код 35544475) заборгованість у розмірі 5500,00 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1460,73 грн.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 14.09.2017

Суддя М.О. Ніколенко