Рішення

від 05.09.2017 по справі 910/10388/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2017Справа №910/10388/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Німецько-Українське підприємство "БІТ"

про стягнення 46 601,93 грн.

Суддя Ярмак О.М.

За участю представників:

від позивача: Адаменко О.А. (за довіреністю)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Німецько-Українське підприємство "БІТ" про стягнення 46 601,93 грн. заборгованості по орендній платі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2017 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.07.2017.

Ухвалою від 25.07.2017 судом продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 05.09.2017.

В судове засідання 05.09.2017 відповідач уповноваженого представника в черговий раз не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.

Оскільки відповідач вважається таким, що повідомлений про час і місце розгляду справи судом, з метою уникнення порушення процесуального строку розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за відсутності його відзиву на позов за наявними матеріалами справи відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив позов задовольнити.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.03.2016 між Публічним акціонерним товариством "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Німецько-Українське підприємство "БІТ" (орендар) було укладено договір № 2016/03/11/2 оренди нежитлових приміщень (далі - договір оренди), за умовами якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування об'єкт оренди, визначений у розділі 2 даного договору, необхідний орендарю для здійснення господарської діяльності (п. 1.1 договору оренди).

Згідно з п. 2.1 договору оренди об'єктом оренди відповідно до даного договору є нежитлове приміщення, а саме - кімната № 608 загальною площею 17,3 кв.м., та частина коридору площею 1,73 кв.м., що розташовані на 6-му поверсі корпусу прибудови (інвентарний номер № 5710 орендодавця за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26.

Відповідно до п. п.п. 6.2, 6.3 договору оренди,при передачі об'єкта оренди складається акт приймання-передачі, що підписується уповноваженими представниками сторін. Об'єкт оренди вважається переданим в оренду згідно дати акта приймання-передачі.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору оренди 14.03.2016 сторонами було підписано акт № 1 приймання-передачі нежитлових приміщень.

У п.п. 4.1, 4.2 договору оренди встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату. Розмір орендної плати за 1 календарний (базовий) місяць визначається з розрахунку: за 1 квадратний метр загальної площі об'єкта оренди 150,00 грн, крім того ПДВ 20%, що складає 30,00 грн, а всього - 180,00 грн з ПДВ.

Орендна плата щомісяця вноситься у термін до 5 числа кожного поточного місяця шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця. Орендна плата вноситься відповідно до рахунків, що виставляються орендодавцем. Одержувати рахунок в орендодавця є обов'язком орендаря.

Згідно з п. 4.4 договору оренди, вартість комунальних послуг, плата за землю не входять у розмір орендної плати і щомісяця відшкодовуються орендарем, виходячи з фактичних витрат, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця щомісяця протягом п'яти банківських днів з моменту виставлення орендодавцем рахунку орендарю.

Пунктом 3.2.2 договору оренди встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату на рахунок орендодавця своєчасно, у повному обсязі і відповідно до умов договору.

За твердженнями позивача, станом на червень 2017 року заборгованість відповідача за договором оренди складає 44 537,30 грн, з яких по орендній платі - 32 531,40 грн, по комунальним платежам - 12 005,90 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вказує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За змістом ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З поданого позивачем розрахунку вбачається, що прострочення платежів за договором оренди у відповідача виникло у березні 2016 та продовжилося по березень 2017 року і становить загалом 44 537,30 грн., з яких 32 531,40 грн - по орендній платі, 12 005,90 грн. - по комунальним платежам.

Оскільки доказів повернення майна орендодавцеві протягом періоду вказаних нарахувань відповідачем подано суду не було, то позивач має право на отримання визначених ним платежів в порядку приписів договору оренди.

Доказів сплати заборгованості відповідачем подано не було, заперечень проти заявлених вимог або ж їх контррозрахунку також.

Отже, на підставі викладеного вище, враховуючи факт прострочення договірних зобов'язань відповідача перед позивачем, перевіривши здійснений позивачем розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Крім цього, за прострочення виконання зобов'язань за договором оренди позивач просив суд стягнути з відповідача 292,78 грн інфляційних втрат, 1 590,03 грн пені та 181,82 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України).

У п. 12.1.4 договору оренди сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання орендарем будь-якого із зобов'язань, зазначених в п.п. 4.2.та/або 4.3, та/або 4.5 договору, орендар зобов'язується сплатити орендодавцю штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення платежу.

У зв'язку із допущенням відповідачем прострочення виконання грошового зобов'язання, то правомірним є притягнення його до відповідальності, встановленої вказаним положенням договору оренди, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунками позивача в розмірі 31 590,03 грн, які перевірено судом та визнано вірними.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, оскільки відповідач прострочив виконання свого грошового зобов'язання за договором оренди, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними, та в підсумку складають 181,82 грн 3% річних та 292,78 грн інфляційних втрат.

За приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, понесені позивачем судові витрати у справі покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Німецько-Українське підприємство "БІТ" (03680, м. Київ, вул. Якутська, 8, кім. 313, ідентифікаційний код 40036430) на користь Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 01422826) 32 531 (тридцять дві тисячі п'ятсот тридцять одну) грн 40 коп. боргу по орендній платі, 12 005 (дванадцять тисяч п'ять) грн. 90 коп. боргу по комунальним платежам, 1 590 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто) грн. 03 коп. пені, 292 (двісті дев'яносто дві) грн. 78 коп. інфляційних втрат, 181 (сто вісімдесят одну) грн 82 коп. 3% річних та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 12.09.2017

Суддя О.М. Ярмак