Рішення

від 13.09.2017 по справі 916/1666/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" вересня 2017 р.Справа № 916/1666/17

Позивач: Публічне акціонерне товариство „Одесагаз»

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Мікромегас домсервіс - 1»

Про: стягнення 20643,14 грн.

Суддя Демешин О. А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність

від відповідача: ОСОБА_2 - директор

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство „Одесагаз» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мікромегас домсервіс - 1» (далі - відповідач) про стягнення 20643,14 грн., з яких: 18380,73 грн. - основний борг; 165,10 грн. - 3% річних; пені - 1436,75 грн.; інфляційні - 660,56 грн.

Відповідач надав суду відзив на позов, яким просить в задоволені позову відмовити. До відзиву додано копію платіжного доручення № 468 від 23.08.2017 року про сплату основного боргу - 18380,73 грн. При цьому, Відповідач зазначив, що Позивач має перед ним заборгованість на загальну суму у розмірі 15402,10 грн., а тому в задоволені позову слід відмовити.

Під час розгляду справи оголошувалась перерва у судовому засіданні до 13.09.2017 року о 12:00.

В С Т А Н О В И В :

23.12.2015 року між Позивачем (Оператор ГРМ) та Відповідачем (Споживач) було укладено договір розподілу природного газу № 008922, який є договором приєднання, що був укладений з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 2 до цього Договору, Ta/a6o сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до п. 2.1. Договору Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

В пункті 6.2. Договору зазначено, що тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1. цього розділу, є обов'язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятору щодо його встановлення.

Відповідно до п. 6.3. Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Пунктом 6.4. Договору передбачено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунків Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператор ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Згідно з п. 6.5. Договору, у разі виникнення у Споживача заборгованості за цим договором Сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього Договору або окремим договором про реструктуризації заборгованості.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від Споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення.

Укладення Сторонами та дотримання Споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від виконання поточних зобов'язань за цим Договором.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості або його недотримання чи несплати поточних платежів Оператор ГРМ має право у порядку, визначеному цим Договором, припинити або обмежити розподіл (споживання) природного газу на об'єкт Споживача до повного погашення заборгованості.

Позивач свої зобов'язання по даному договору виконав, а саме забезпечив передачу належних Споживачу об'ємів (обсягів) природного газу.

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем умов Договору розподілу природного газу, Відповідач не здійснював своєчасну оплату за використаний природний газ.

Станом на 05.07.2017року розмір боргу становив 18380,73грн.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст. 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін, в силу положень ч. 2 ст. 598 цього Кодексу, допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У разі порушення своїх цивільних прав та інтересів, кожна особа має право на захист . свого цивільного права та інтересу (ст. 15 ЦК України).

Статті 230-232 Господарського кодексу України також передбачають застосування господарських санкцій у вигляді, зокрема пені, у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17Л2.2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань зазначено таке: з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси інфляції), та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Пунктом 8.2. Договору, передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Отже, позивач в позовній заяві крім основного боргу - 18380,73 грн. розрахував також суми: 165,10 грн. - 3% річних; пені - 1436,75 грн.; інфляційні - 660,56 грн., які підлягають стягненню з відповідача за неналежне виконання грошового зобов'язання.

Під час розгляду справи Відповідачем сума основного боргу була сплачена у повному обсязі - 18380,73 грн., що підтверджує копія платіжного доручення № 468 від 23.08.2017 року.

Отже, на теперішній час, між сторонами справи відсутній предмет спору, в частині стягнення 18380,73 грн. боргу, оскільки вказану суму відповідач сплатив під час розгляду справи в суді.

Пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі в разі відсутності спору.

Пунктом 4.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що питання припинення провадження у справі в частині позовних вимог, а так само про залишення позовних вимог у певній частині без розгляду господарський суд вирішує у резолютивній частині рішення, яке приймається по суті справи.

Таким чином, провадження по справі в частині стягнення 18380,73 грн. боргу слід припинити.

Щодо позиції Відповідача, викладеної у відзиві на позов про наявність боргу з боку Позивача на суму15402,10 грн., як підставу для відмову у задоволені позову, суд зазначає, що предметом розгляду по цій справі є заборгованість, яка виникла внаслідок неналежного виконання Відповідачем умов Договору № 008922 від 23.12.2015 року. Тобто, в межах цієї справи суд не розглядає та не досліджує належне виконання будь-яких інших договорів, укладених між сторонами справи і наявність (якщо така існує) боргу позивача перед відповідачем по іншим договорам - не є підставою для відмови задоволенні позовних вимог по цій справі.

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню в частині стягнення 165,10 грн. - 3% річних; пені - 1436,75 грн.; інфляційні - 660,56 грн. провадження щодо стягнення 18380,73 грн. боргу слід припинити, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мікромегас домсервіс - 1» (65123, м. Одеса, вул. Марсельська, буд. 44, код - 39132885) на користь ПАТ „Одесагаз» (вул. Одарія 1, м. Одеса, 65003, код - 03351208): 165 гривень 10 коп. сплати 3% річних; 1436 гривень 75 коп. пені; 660 гривень 56 коп. інфляційних та 1600 гривень судового збору.

3. Провадження по справі в частині стягнення 18380,73 грн. боргу - припинити.

Рішення суду набирає законної сили, в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Повне рішення складено 14 вересня 2017 р.

Суддя О.А. Демешин