Ухвала

від 28.10.2014 по справі 520/14472/14-к

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/14472/14-к

Провадження № 1-кс/520/1725/14

УХВАЛА

28.10.2014 року cлідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , прокурора прокуратури Київського району м. Одеси ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора прокуратури Київського району м. Одеси ОСОБА_3 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

28.10.2014 року до суду надійшло клопотання прокурора про арешт майна.

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 26.07.2014року до Київського РВ ГУ МВС України в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_4 за фактом того, що засновник ТОВ «Чисте місто» (код ЄДРПОУ 32834920) шахрайським шляхом заволодів нерухомим майном, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 1 845 149, 00 гривень.

Також згідно клопотання будівництво котеджного містечка, що знаходилось за будівельною адресою: АДРЕСА_2 розпочато ТОВ «Чисте місто» на підставі декларації про початок виконання будівельних робі зареєстрованої Інспекцією ДАБК в Одеській області та Договору оренди земельної ділянки від 03.11.2005 року, укладеного з Одеською міською радою.

Фінансування будівництва проводилось за рахунок залучених кошів від приватних інвесторів: фізичних та\або юридичних осіб (в тому числі і кредитних).

17 травня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», правонаступником всіх прав та обов`язків якого є Публічне акціонерне товариство «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_4 було укладено Договір кредиту № 2007/24-24/79, відповідно до умов якого Позичальникові було надано Кредит в розмірі 237000,00 доларів США (Двісті тридцять сім тисяч доларів США, 00 центів).

Згідно п. 1.2.1. Кредитного договору кредит надавався на фінансування інвестування житла котеджу №7, проектною площею 190,3 квадратних метрів, що будується за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно п.1.3.1 Кредитного договору передбачалось, що Позичальник передає в іпотеку майнові права на незакінчений будівництвом котедж №7 (сім), проектною площею 190,3 квадратних метрів, що будується за адресою: АДРЕСА_2 , що належить Позичальнику на підставі договору, визначеного в п.1.2.1 цього договору, заставною вартістю 1 845 149, 0 гривень, що в еквіваленті складає 365 376, 04 Доларів США за офіційним курсом НБУ на день укладання цього договору.

В якості забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов`язань за Кредитним договором, був укладений іпотечний договір, згідно якого ОСОБА_4 передала Банку в іпотеку майнові права на незакінчений будівництвом котедж, будівельний номер 7 (сім) по АДРЕСА_2 .

Предмет іпотеки належав ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів в процесі розміщення від 07.05.2007р.№ 32/99 та договору №32Р/99 щодо резервування приміщення від 07.05.2007р. укладені з ТОВ «Чисте місто».

Цього ж дня (17.05.2007р.) на підставі відповідного платіжного доручення банк перерахував грошові кошти у розмірі еквівалентному 237000,00 доларів США (Двомстам тридцять сім тисячам доларів США, 00 центів) на розрахунковий рахунок ТОВ «ЧИСТЕ МІСТО».

Як встановлено під час проведення досудового розслідування, котеджне містечко було побудовано та 18.03.2009 року було введено в експлуатацію, що підтверджується Актом введення в експлуатацію від 18.03.2009р. та присвоєно нову поштову адресу: м. Одеса, вул. Дача Ковалевского, 101-а, без зміни нумерації котеджів.

ОСОБА_4 не було оформлено право власності на зарезервований котедж №7 оскільки ТОВ «Чисте місто» розпочав процедуру ліквідації товариства, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств організацій установ.

Однак, 03.06.2014 року одним із засновників ТОВ «ЧИСТЕ МІСТО» ОСОБА_5 на підставі підроблених документів було зареєстровано право власності на котедж АДРЕСА_3 .

Те що документи являються підробленими свідчить той факт, що в договорі резервування приміщення №7Р/99 від 15.05.2006 року укладеним між ТОВ «Чисте місто» та ОСОБА_5 визначено поштову адресу нерухомості, яка була присвоєна лише через 3 роки з моменту так званого укладання договору. Крім зазначеного, в цьому ж договорі резервування №7Р/99 від 15.05.2006 року зазначається площа об`єкту нерухомості, яка виникла в результаті будівництва, про що ОСОБА_5 не міг знати заздалегідь, оскільки в договорі резервування могла бути зафіксована площа лише згідно проектної документації.

Що до факту оплати за договором резервування приміщення №7Р/99 від 15.05.2006 року укладеним між ТОВ «Чисте місто» та ОСОБА_5 : у відповідності до п. 2.1Договору резервування сторони домовились, що виконавець зобов`язується здійснити резервування за замовником котедж за адресою: АДРЕСА_2 (будівельний адрес), котедж №7. Резервування цього котеджу здійснюється за умови укладення Замовником з виконавцем договору купівлі-продажу цінних паперів в процесі розміщення та їх оплати у розмірі не менше ніж 30% від загальної вартості пакету облігацій. Відповідно до договору №7/99 купівлі-продажу цінних паперів в процесі розміщення від 15.05.2006 року п.4.1 Покупець сплачує вартість повного пакету облігацій (647 601гривень), вказаного в п.2.1 цього договору шляхом перерахування на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «Чисте місто» відкритий в АППБ «Аваль» вузівське відділення, МФО 380805, Код ЄДРПОУ 32834920.

Однак, згідно довідки про надходження коштів за період з 12.04.2006 року по 12.04.2007 роки не вбачається оплата по зазначеному договору.

Прокурор звернулась до суду з клопотанням про накладення арешту на нерухоме майно, а саме котедж №7, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

Своє клопотання прокурор мотивувала метою забезпечення відшкодування заподіяної матеріальної шкоди громадянці ОСОБА_4 , та забезпечення цивільного позову, а також метою недопущення втрати, пошкодження, розпорядження та використання вищезазначеного майна.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, пояснивши, що воно підлягає задоволенню, на підставі викладених в ньому обставин.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, а також вислухавши думку прокурора слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.

Так, згідно до ч.2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Також, згідно до ст. 170 КПК України, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Відповідно до ст.171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У клопотанні цивільного позивача, слідчого, прокурора про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, іншої особи для забезпечення цивільного позову повинно бути зазначено:

1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути спів мірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Згідно ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

- правову підставу для арешту майна;

- достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;

- розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову;

- наслідки арешту майна для інших осіб;

- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Оцінюючи надане слідчому судді клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим при подані клопотання не були доведена наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, а також не вказаний можливий розмір шкоди, завданий кримінальним правопорушенням, окрім того, прокурор посилається на необхідність забезпечення цивільного позову, однак на даний час суду не надано інформації щодо факту подання вказаного позову потерпілою.

Також суд звертає увагу що 27.10.2014 року прокурор звернувся з клопотанням про накладення арешту долучивши до клопотання додатки на 40 аркушах якими прокурор обґрунтовую доводи клопотання, дослідивши які слідчим суддею встановлена відсутність жодного матеріалу яким би обґрунтовувалося клопотання. Так відсутній витяг з ЄРДР, відсутні данні саме на особу яка підозрюється в скоєні вказаного прокурором кримінального правопорушення, цивільний позов (на якій вказує прокурор в клопотанні), а також які документи чи висновки експертиз вказують на те, що ОСОБА_5 зареєстрував право власності на підставі підроблених документів.

Власник майна на яке на думку прокурора необхідно накласти арешт в судове засідання не з`явився був повідомлений належним чином.

Таким чином слідчий суддя вважає, що викладені в клопотанні прокурора обставини ніяким чином не можуть бути прийняти судом до врахування у зв`язку з відсутністю матеріалів підтверджуючих обставини викладені прокурором в клопотанні, відсутності даних про пред`явлення власнику майна ОСОБА_5 підозри, тобто на думку суду що прокурор ні в письмовому клопотанні, ні в судовому засіданні не навів достатніх підстав вважати, що клопотання прокурора є законним та обґрунтованим і таким яке б підлягало задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 167, 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволені клопотання прокурора прокуратури Київського району м. Одеси ОСОБА_3 про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до апеляційного суду Одеської області.

Слідчий суддя ОСОБА_1