Ухвала

від 13.09.2017 по справі 694/1079/17

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

694/1079/17

1-кс/694/202/17

УХВАЛА

про арешт майна

13.09.2017 року м. Звенигородка

Слідчий суддя Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю начальника СВ Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , користувача майна ОСОБА_5 , розглянувши клопотання начальника СВ Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Звенигородської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017250180001009 від 11.09.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.206-2 КК України, ,-

в с т а н о в и в:

начальник СВ Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , звернувся з клопотанням, в якому просить накласти арешт на «AUDI 90 2.0 Е», д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючому за адресою АДРЕСА_1 , та визначити місцем зберігання даного автомобіля територію майданчика для тимчасового зберігання транспортних засобів при Звенигородському ВП ГУ НП в Черкаській області, за адресою вулиця Благовісна 50, м. Звенигородка Черкаської області..

Клопотання мотивує тим, що 08.10.2017 року в чергову частину Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення від ОСОБА_6 , начальника охорони товариства з обмеженою відповідальністю «Ватутінський комбінат будівельних матеріалів» (ТОВ «ВКБМ»), що по вулиці Кірова 25, м. Ватутіне, Черкаської області, код ЄДРПОУ 32810029, про те, що на території ТОВ «ВКБМ» відбувається рейдерське захоплення підприємства людьми зі зброєю.

Вказана подія слідчим відділенням Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області 11.09.2017 року внесена до ЄРДР № 12017250180001009 за попередньою правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 206-2 КК України, як протиправну володіння майном підприємства, установи, організації у тому числі частками, акціями, паями їх засновників, учасників, акціонерів, членів, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених або викрадених документів, печаток, штампів підприємства, установи, організації, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров`я, або з пошкодженням чи знищенням майна.

Під час проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 за попередньою змовою та у групі із ОСОБА_8 , після отримання завідомо неправдивого рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 06.07.2017 про скасування засобу забезпечення кримінального провадження, що було застосовано відповідно до ухвали Звенигородського районного суду Черкаської області від 06.07.2017 а саме накладання арешту на корпоративні права із забороною державному реєстратору вносити зміни пов`язані зі зміною засновників та керівництва підприємства, зміною адреси, забороною розпорядженням корпоративними правами, внесли зміни керівництва у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадським формувань.

Після внесення змін, 11.09.2017 року ОСОБА_7 за попередньою змовою та у групі із ОСОБА_8 та найнятими працівниками, близько 08.00 год. прибули до території ТОВ «ВКБМ», де після того, як охорона товариства відмовилась пропустити їх на територію комбінату здійснили напад на неї, після чого із застосуванням насильства роззброїла охорону та поклала її на землю, але почувши, що викликані працівники поліції припинили свої протиправні дії.

Під час проведення досудового розслідування встановлено, що одним із автомобілем, яким наймані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 працівники прибули до території комбінату був автомобіль «AUDI 90 2.0 Е», д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказаний автомобіль «AUDI 90 2.0 Е», д.н.з. НОМЕР_1 , в період часу із 13.53 години до 14.50 години вилучений поліцейськими під час огляду місця події на відрізку автодороги сполученням Звенигородка - Ватутіне неподалік території ТОВ «ВКБМ» та доставлено до майданчика Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області, а 12.09.2017 року вказаний автомобіль визнано та приєднано до кримінального провадження як речовий доказ.

В судовому засіданні начальник СВ ОСОБА_3 підтримав подане клопотання. Пояснив, що автомобіль «AUDI 90 2.0 Е», д.н.з. НОМЕР_1 , був використаний, як засіб вчинення кримінального правопорушення, в зв`язку із чим у кримінальному провадженні має значення речового доказу, і тому з метою забезпечення збереження цього речового доказу просить клопотання про арешт майна задоволити.

Власник майна ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував, вказавши що внаслідок перебування автомобіля на штраф майданчику він позбавлений можливості користуватися ним. Просив передати автомобіль йому на зберігання та зобов`язувався надати його для проведення слідчих дій.

На підставі ст. 107 КПК України слідчий суддя визнав за можливе проводити судове засідання без здійснення фіксації.

Заслухавши пояснення начальника СВ, прокурора, власника майна ОСОБА_5 , перевіривши матеріали, додані до клопотання, слідчийсуддя приходить до наступних висновків.

Встановлено, що слідчим відділом Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017250180001009 від 11.09.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.206-2 КК України.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя діє у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, яка гарантує дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

За змістом ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, суд повинен враховувати зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Начальником СВ надано слідчому судді постанову про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 12.09.2017 року, а саме автомобіля «AUDI 90 2.0 Е», д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючому за адресою АДРЕСА_1 , проте не надано доказів того, що даний автомобіль відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України, і є знаряддям вчинення кримінального правопорушення або зберігає на собі його сліди або містять інші відомості.

Разом з тим слідчим суддею встановлено, що не заперечувалося і самим слідчим, що наймані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 працівники просто пересувалися даним транспортним засобом, даний автомобіль навіть не в`їхав на територію ТОВ «ВКБМ». Жодних слідів вчинення кримінального правопорушення даний автомобіль не містить.

Надаючи оцінку доводам клопотання зауважую, що одним з принципів кримінального провадження є недоторканність права власності, відповідно до якого позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом (ст.16 КПК).

Згідно ч.11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Як передбачено ч.10 ст. 170 КПК України, не може бути арештоване майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Зазначені положення закону кореспондуються з положеннями статті 100 КПК, відповідно до якої речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю (ч.1 ст.100 КПК).

Відтак, виходячи з розумності і співрозмірності обмеження права власності на підставі вище викладених обставин, та наслідки арешту майна для підозрюваного, або ж третіх осіб слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення клопотання.

Керуючись вимогами ст. ст.98,167,169,170-174 КПК України, суд, -.

ухвалив:

Клопотання начальника СВ Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Звенигородської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017250180001009 від 11.09.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.206-2 КК України задоволити частково.

Накласти арешт на транспортний засіб марки «AUDI 90 2.0 Е», д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючому за адресою АДРЕСА_1 з метою запобігання його подальшого відчуження, збереження та визнання речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом заборони відчуження.

В решті клопотання відмовити.

Негайно повернути автомобіль марки «AUDI 90 2.0 Е», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копію ухвали після її постановлення вручити прокурору, слідчому, користувачу майна.

Виконання ухвали покласти на Звенигородський ВП ГУ НПУ в Черкаській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Звенигородського районного суду

Черкаської області ОСОБА_1