Рішення

від 13.09.2017 по справі 188/991/17

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/991/17

Провадження № 2/188/482/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2017 року смт. Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючої судді Курочкіної О.М. секретар судового засідання Лукіна Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради, третя особа Управління Держгеокадастру у Петропавлівському районі Дніпропетровській області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом

ВСТАНОВИВ :

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом про визнання права власності на земельну ділянку розміром 0.1936 га, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області після смерті його батька.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що батько позивачки, ОСОБА_2, помер 03.08.2010 р., після його смерті відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки кадастровий номер 1223882500:06:001:0750 площею 0.1936 га., на території Миколаївської сільської ради, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка належала спадкодавцеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №056571 від 14.12.2009 р.

Згідно з Витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Управління Держгеокадастру у Петропавлівському районі від 27.02.2017 р., №29-408-0.4-738/2-17 індексована вартість вказаної земельної ділянки складає 6614,73 грн.

Родинні стосунки між позивачем та спадкодавцем підтверджується свідоцтвом про народження серії ІУ-УР №1245120 від 29.02.1964 р.

За життя ОСОБА_2, склав заповіт, згідно з яким усе належне йому майно заповів своєму сину і позивачу, ОСОБА_1 що підтверджується заповітом від 30.01.2008 р., що зареєстрований у реєстрі за №13 та посвідчений секретарем виконкому Миколаївської сільської ради.

Відповідно до довідки Миколаївської сільської ради від 19.03.2012 р., №846 разом з ОСОБА_2, на день смерті був зареєстрований ОСОБА_1, тобто позивач спадщину прийняв .

11.04.2017 р., позивач звернувся до Петропавлівської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що залишилася після померлого ОСОБА_2.

Петропавлівською державною нотаріальною конторою ОСОБА_1, видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, земельну ділянку для будівництва та обслуговування вказаного будинку та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.04.2017 р., №182, №183, №184 по спадковій справі №53/2012).

Щодо спірної земельної ділянки кадастровий номер 1223882500:06:001:0750 згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.04.2017 р., завідувач Петропавлівської державної нотаріальної контори відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на підставі п. 4.15 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України у зв'язку з неподанням оригіналу правовстановлюючого документа, що підтверджує право власності спадкодавця на земельну ділянку кадастровий номер 1223882500:06:001:0750, який позивачем дійсно було втрачено.

Крім того, площа земельної ділянки, вказана у правовстановлюючому документі, державному акті є помилково завищеною та не відповідає площі згідно з витягом з Державного земельного кадастру від 15.03.2017 р.

Так у Державному акті серії ЯИ №056571 від 14.12.2009 р., площа земельної ділянки вказана 0,3700 га., а у витягу з Державного земельного кадастру вказано дійсну на даний час площу вищевказаної земельної ділянки 0,1936 га.

Вказана розбіжність виникла у зв'язку з тим, що при виготовленні Державного акту про право власності на земельну ділянку від 14.12.2009 р., серії ЯИ №056571 була невірно визначена конфігурація та площа земельної ділянки кадастровий номер 1223882500:06:001:0750.

На даний час Згідно запису у вказаному Державному акті - до Державного земельного кадастру внесені зміни щодо конфігурації та площі земельної ділянки. Вищевказані зміни здійснені на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Не зважаючи на втрату оригіналу правовстановлюючого документа на спірну земельну ділянку, а також на внесення змін до Державного земельного кадастру з приводу зменшення площі спірної земельної ділянки, померлий, гр. ОСОБА_2 був належним власником спірної земельної ділянки.

В позасудовому порядку позивач не може одержати правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Просить визнати за ним право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

В судове засідання позивач надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав.

Відповідач та третя особа належним чином повідомлені, але в судове засідання не з'явились, від відповідача надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність.

Суд відповідно до вимог ЦПК України, вважає можливим розгляд справи у відсутність сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає вимоги викладенні в позові є такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що позивач прийняв спадщину і отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 03.08.2010 року на частину майна, а саме: житлового будинку №32 вул.Трудова с.Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської обл. та земельної ділянки площею 0.2500 га., розташованої за адресою: вул.Трудова№32 с.Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської обл. та земельної ділянки кадастровий номер 1223882500:04:001:0422 площею 4.3640 га

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27.07.2017 року , винесеної нотаріусом Петропавлівської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 від 27.07.2017 року, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку кадастровий номер 1223882500:06:001:0750 в зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на земельну ділянку.

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ -1204507252017 від 15.03.2017 року, додатками до витягу та актом встановлення меж земельних ділянок від 15.02.2013 року померлий ОСОБА_2 є належним власником земельної ділянки з кадастровим номером 1223882500:06:001:0750 площею 0.1936 га.

27.07.2017 року в газеті Степова Зоря надруковано оголошення про втрату державного акту серії ЯИ №056571 від 14.12.2009 року на ім'я ОСОБА_2.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частина 1 ст. 1217 ЦК України, визначає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частина 1 ст. 1218 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Інших спадкоємців які могли б претендувати на майно не має, позивач як син, є спадкоємцем першої черги.

Згідно ч. З ст. 1296 Цивільного кодексу України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, згідно ст. 392 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як роз'яснено у Пленумі Верховного Суду України у п.10 постанови №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.1216-1218,1268, 1270,1269. ЦК України, ст.57,60, 64, 212-215, ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради, третя особа Управління Держгеокадастру у Петропавлівському районі Дніпропетровській області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1223882500:06:001:0750 площею 0.1936 га, яка належала ОСОБА_2, який помер 03.08.2010р.

Судові витрати за заявою позивача залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_4