Ухвала

від 13.09.2017 по справі 210/4338/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/4338/16-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1053/К/17 Чайкіна О.В.

Категорія - 32 (I) Доповідач Барильська А.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області

в складі : головуючого судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар: Кислиця І.В.,

за участю: представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ХайдельбергБетон Україна" - Максимова Олександра Михайловича,

представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХайдельбергБетон Україна" на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 13 лютого 2017 року по справі за позовом ОСОБА_5, діючої самостійно та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХайдельбергБетон Україна" про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2016 року ОСОБА_5 звернулася з позовом до ТОВ "ХайдельбергБетон Україна" про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року близько 18 годин 00 хвилин під час виконання трудових обов'язків водій ОСОБА_6, керуючи належним ТОВ "ХайдельбергБетон Україна" автомобілем Мерседес Бенс Актрос 3241 реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Нікопольське шосе Дзержинського району м. Кривого Рогу з боку проспекту Металургів у напрямку вулиці Стрельникова, в районі електроопори № 38 здійснив наїзд на її чоловіка ОСОБА_8, який від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці ДТП. Смертю чоловіка та батька позивачу та її малолітній дочці завдано моральної шкоди. Позивач постійно перебуває у напруженому психічному стані, адже думки про смерть чоловіка та батька не залишають її до теперішнього часу. У зв'язку з цим просила суд у відшкодування моральної шкоди, в зв'язку зі смертю чоловіка та батька її дитини, стягнути з відповідача 150000 грн. на користь дочки загиблого ОСОБА_3, та 150000 грн. на свою користь.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 13 лютого 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХайдельбергБетон Україна" на користь ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди 35000 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХайдельбергБетон Україна" на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди 45000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХайдельбергБетон Україна" на користь держави судові витрати у розмірі 1 102,40 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ТОВ ХайдельбергБетон Україна ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, посилаючись на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, рішення ґрунтується на висновках, зроблених після неповного та необ'єктивного з'ясування всіх дійсних обставин справи. Так, судом не було перевірено фактичні обставини існування шлюбних відносин між позивачем та загиблим ОСОБА_8

Крім того, судом до участі у справі не було залучено страховика, в той час як наявні підстави для стягнення завданої шкоди саме із страховика, що є підставою для відмови в задоволенні позову позивача.

Також при ухвалені рішення судом першої інстанції належним чином не вмотивовано та не обґрунтовано ступінь немайнових витрат, не зазначено у чому полягає завдана позивачеві моральна шкода, якими доказами підтверджується її наявність, з урахуванням яких обставин визначено розмір її відшкодування.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та із матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року на вул. Нікопольське шосе у м. Кривому Розі, ОСОБА_6, керуючи належним ТОВ "ХайдельбергБетон Україна" автомобілем Мерседес Бенс Актрос 3241 реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснив наїзд на чоловіка позивача ОСОБА_8, який від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці ДТП.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 21 лютого 2004 року ОСОБА_5 є дружиною ОСОБА_8 (а.с.6), азгідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 09 серпня 2004 року ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_8 (а.с.7).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 27 січня 2016 року, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року у віці 38 років (а.с.3).

Згідно довідки ТОВ ХайдельбергБетон Україна від 29.11.2016 року ОСОБА_6 працював в ТОВ ХайдельбергБетон Україна водієм автотранспортних засобів з 05.01.2015 року по 31.12.2015 року.

Судом встановлено, що 30.10.2015 року ХайдельбергБетон Україна уклало договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс №АЕ/4913627.

Відповідно до листа вих. № 274-16/ЦВ від 25.10.2016 року, АТ СК АХА Страхування прийняло рішення щодо виплати потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_3 страхового відшкодування у сумі 49608,00 грн. - у зв'язку з втратою годувальника та моральної шкоди на загальну суму 16536,00 грн. (відповідно до розрахунку суми страхової виплати згідно Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ 4913627 від 01.11.2015 року), а також і витрати на поховання.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ст. ст. 1167, 1168 ЦК України і виходив з обов'язку відповідача відшкодувати на користь дружини та дочки загиблого моральну шкоду у зв'язку із смертю чоловіка та батька.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу наявності підстав для відшкодування відповідачем моральної шкоди позивачу у зв'язку зі смертю чоловіка та батька ОСОБА_8, який загинув в результаті ДТП.

З аналізу змісту ст. 1167 ЦК України вбачається, що підставами відповідальності за завдану моральну шкоду є наявність такої шкоди, протиправна поведінка заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина останнього.

Згідно ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім'єю.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника в договірному зобов'язанні ним є страховик.

Разом із тим, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування-виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода буде кваліфікована як страховий випадок. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.

З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його.

Таким чином, потерпілому, як кредитору, належить право вимоги в обох видах зобов'язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В судовому засіданні встановлено, що постановою слідчого управління головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження від 31 березня 2016 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040000001102 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року за ч. 2 ст. 286 КК України закрите, у зв'язку з відсутністю ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, у водія автомобілю Мерседес Бенс Актрос 3241 реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_6

Натомість, транспортний засіб (джерело підвищеної небезпеки), використання якого призвело до настання смерті ОСОБА_8, є власністю відповідача, що сторонами у справі не спростовано, та визнано відповідачем.

На підставі вище наведеного колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що доводи позивача про відшкодування моральної шкоди, як близьким родичам загиблого внаслідок використання джерела підвищеної небезпеки, власником якого є відповідач, та за участі якого сталося дорожньо-транспортна пригода, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні тому існують правові підстави для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було перевірено фактичні обставини існування шлюбних відносин між позивачем та загиблим ОСОБА_8 колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки факт перебування позивача у шлюбі з ОСОБА_8 підтверджено свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 від 21 лютого 2004 року. Крім того, як вбачається із матеріалів справи позивач була визнана потерпілою в кримінальному провадженні № 12015040000001102 за обвинуваченням ОСОБА_6 та вчиняла процесуальні дії згідно КПК, як то оскарження постанови про закриття вказаного кримінального провадження. Також АТ СК АХА Страхування було рішення щодо виплати потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_3 страхового відшкодування та моральної шкоди. Вказані обставини свідчать про те, що позивач та загиблий ОСОБА_8 перебували у зареєстрованому шлюбі та між ними існували шлюбні відносини. Посилання представника відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивач та загиблий не мешкали однією сім'єю є припущеннями.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом до участі у справі не було залучено страховика, в той час як наявні підстави для стягнення завданої шкоди саме із страховика, що є підставою для відмови в задоволенні позову позивача колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки в даному випадку та обставина, що АТ СК АХА Страхування прийняло рішення щодо виплати потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_3 страхового відшкодування у сумі 49608,00 грн. - у зв'язку з втратою годувальника та моральної шкоди на загальну суму 16536,00 грн., а також і витрат на поховання, не може слугувати підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки в даному випадку позов пред'явлено до володільця джерела підвищеної небезпеки, використання якого перебуває в прямому зв'язку з смертю батька та чоловіка позивачів.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, ухвалою суду першої інстанції від 28 листопада 2016 року ПрАТ Страхова компанія АХА Страхування було залучено до участі у справі в якості третьої особи.

Відповідач, як володілець джерела підвищеної небезпеки, (ч.2 ст. 1167, ст. 1187 ЦК України) несе тягар відшкодування моральної шкоди, завданої позивачам, незалежно від обов'язків страховика в цій частині, що узгоджується з нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ст. 23, 1167, 1187 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 23 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

Статтею 27Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", встановлено, що страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди. Страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Як встановлено судом, розмір моральної шкоди, який нараховано ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (дружині та доньці померлого ОСОБА_8.) становить 12 мінімальних заробітних плат - 16536 грн., тобто по 8268 грн. на кожного, що відповідає вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди " № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

На думку колегії суддів, розмір моральної шкоди визначено судом першої інстанції виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, судом враховано конкретні обставини по справі, моральні страждання позивача та дочки загиблого, істотність вимушених змін у їх життєвих стосунках, які втратили турботу та підтримку близької людини, наслідки, що наступили, та їх невідворотність.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303,307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХайдельбергБетон Україна" відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 13 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: