Рішення

від 14.09.2017 по справі 324/1232/17

ПОЛОГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 324/1232/17

Провадження № 2/324/605/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2017 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Каретник Ю.М.,

при секретарі Савченко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пологи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пологівської міської ради Запорізької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Пологівської міської ради Запорізької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті своєї матері - ОСОБА_2, яка померла 29 січня 2013 року.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 2324210100:13:004:0030 площею 7,51 га, що розташована на території Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області.

Позивачка, як дочка померлої, є спадкоємцем першої черги. У встановлений законом 6-місячний строк вона не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, бо не знала про смерть своєї матері, так як довгі роки не спілкувалася з нею через її аморальний спосіб життя, допоки у січні 2017 року до неї не звернулися орендарі земельної ділянки для того, щоб оформити орендні відносини. Окрім того, на момент смерті матері у позивачки на руках була маленька дитина. Після важких пологів вона довго відновлювала своє здоров'я, син теж народився дуже слабким. Постійне лікування потребувало значних матеріальних витрат, коштів у родині часто не вистачало на необхідні речі: продукти харчування та сплату комунальних послуг.

12 травня 2017 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса Пологівського нотаріального округу ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини. Але постановою №771/02-31 від 15 травня 2017 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з пропуском передбаченого законом 6-місячного строку на звернення із заявою про прийняття спадщини.

Вказані вище обставини позивачка вважає поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Нотаріус, до якого вона звернулася з приводу прийняття спадщини, роз'яснила їй право звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

У судове засідання позивачка та її представник не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Але від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, у якій заявлені позовні вимоги вона підтримала у повному обсязі.

Пологівська міська рада Запорізької області свого уповноваженого представника у судове засідання не направила, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Але до суду надійшла заява за підписом міського голови про розгляд справи за відсутності представника Пологівської міської ради Запорізької області, позовні вимоги відповідач визнав у повному обсязі.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі ст.197 ч.2 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за їх відсутності без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, беручи до уваги підтримання позовних вимог позивачем, визнання позовних вимог відповідачем, дослідивши письмові докази, вважає позовні вимоги доведеними і такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання позову відповідачем не суперечать вимогам законодавства України і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому є підстави для ухвалення рішення про задоволення позову.

Як встановлено під час розгляду справи з копії повторного свідоцтва про народження серії І-ЖД №487549 від 20 вересня 2016 року, 09 червня 1992 року народилась ОСОБА_4, матір'ю якої вказана ОСОБА_5.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії 1-ЖД № 170155 від 27 липня 2012 року, ОСОБА_4 27 липня 2012 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 і після реєстрації шлюбу взяла прізвище Петренко .

Як вбачається із копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя від 17 лютого 2017 року № 00017680232, ОСОБА_5 14 серпня 1992 року уклала шлюб із ОСОБА_7 і після реєстрації шлюбу взяла прізвище Желтухіна .

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 померла 29 січня 2013 року в м.Біляївка Біляївського району Одеської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЖД №473700, виданого Миколаївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 11 лютого 2017 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 2324210100:13:004:0030, площею 7,51 га, що розташована на території Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області. Право приватної власності померлої на вказану земельну ділянку підтверджується копією Державного акта на право приватної власності на землю від 30 січня 2003 року серії ІІІ-ЗП № 025295.

Як вбачається із копій матеріалів спадкової справи № 61/2017, відкритої після смерті ОСОБА_2, 12 травня 2017 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса Пологівського нотаріального округу ОСОБА_3 із заявою від 10 травня 2017 року про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, яка належала її померлій матері.

Але постановою №771/02-31 від 15 травня 2017 року, копія якої міститься у матеріалах справи, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з пропуском передбаченого законом 6-місячного строку на звернення із заявою про прийняття спадщини, а також у зв'язку з відсутністю оригіналів документів, які посвідчують право власності спадкодавця на земельну ділянку.

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст.1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною першою ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Тобто, для підтвердження факту смерті особи спадкоємець повинен подати до нотаріальної контори свідоцтво про смерть особи або судове рішення про оголошення її померлою.

Однак позивачка у встановлений законодавством строк не прийняла спадщину після смерті матері, оскільки на час відкриття спадщини вона не проживала разом зі спадкодавцем та не знала про смерть своєї матері, так як не спілкувалася з нею, з 4-х років виховувалась у притулках, оскільки матір позбавили батьківських прав за пияцтво. Про смерть спадкодавця позивачка дізналася у січні 2017 року, коли до неї звернулись орендарі земельної ділянки для того, щоб оформити орендні відносини. Свідоцтво про смерть державного зразка вона змогла отримати лише 11 лютого 2017 року, тобто після закінчення встановленого законодавством 6-місячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказані обставини відповідач у справі не оспорює.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в абзаці 6 пункту 24 постанови пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування №8 від 30 травня 2008 року вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними причинами є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно висновків Верховного Суду України, які містяться у постановах від 26 вересня 2012 року, 04 листопада 2015 року та 14 вересня 2016 року, винесених за результатами розгляду справ №6-85цс12, №6-1486цс15 та №6-1215цс16 відповідно, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Як з'ясовано, позивачка мотивує пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 неможливістю вчасно отримати свідоцтво про смерть матері у зв'язку з тим, що їй було не відомо про смерть матері, оскільки позивачка з 4-х років виховувалась у притулках, а її матір позбавили батьківських прав за пияцтво. На протязі довго часу вони не спілкувались і лише в січні 2017 року, коли до ОСОБА_1 звернулись орендарі земельної ділянки, вона дізналась, що мати померла. І, відповідно, лише 11 лютого 2017 року позивачка отримала свідоцтво про смерть матері державного зразка, тобто після спливу встановленого законом строку для прийняття спадщини.

При цьому, єдиним документом на підтвердження факту смерті особи та факту відкриття спадщини є саме свідоцтво про смерть, видане компетентними органами України.

Отже, обставина, на яку посилається позивачка, виходячи зі змісту наведених вище правових приписів, висновків Верховного Суду України, може розглядатись як поважна причина пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки відсутність інформації про смерть матері та відсутність належним чином оформленого свідоцтва про смерть матері призводили до відсутності у позивача права на звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1221, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, статтями 2, 10, 11, 60, 88, 174, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Пологівської міської ради Запорізької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, яка померла 29 січня 2013 року в м.Біляївка Біляївського району Одеської області - три місяці, починаючи з дати набрання даним рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Пологівський районний суд Запорізької області до апеляційного суду Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: