Рішення

від 15.09.2017 по справі 220/1148/17

ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 220/1148/17

Номер провадження № 2/220/452/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2017 року смт.Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Яненко Г.М.;

за участю секретаря - Черняєвої С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, від імені якої діє представник ОСОБА_2, до Великоновосілківської селищної ради Донецької області, про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

21.07.2017 року позивач, в особі представника за довіреністю, звернулася до суду з позовом про визнання за нею права власності на земельну ділянку, яка розташована на території Великоновосілківської селищної ради Донецької області, в порядку спадкування за законом після смерті 01.03.2014 року, брата ОСОБА_3, з яким на момент смерті проживала однією сім'єю за однією адресою.

Вимоги заявника мотивовано відмовою нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій через відсутність правовстановлюючих документів.

Уповноважені представники сторін в судове засідання не з'явились.

Від позивача надійшла заява, в якій вона свої вимоги підтримала повністю та просила суд здійснювати розгляд без її участі.

Від Великоновосілківської селищної ради Донецької області надійшов лист в якому орган місцевого самоврядування позовні вимоги визнав повністю та клопотав про можливість розгляду справи без участі його представника.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а відтак, згідно ст.31,174 ЦПК України є підставою для задоволення позову.

Обґрунтованість заявлених вимог підтверджується також і зібраними у справі доказами. Так, розглянувши матеріали справи, судом встановлено:

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом, засвідченого державним нотаріусом ОСОБА_4 03.08.2011 року, ОСОБА_3 крім іншого спадкового майна належала 1/3 частина земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: площею 3,79 га. рилі, кадастровий номер 1421255100.01.003.0310, після смерті його матері ОСОБА_5

Згідно витягу з Державного земельного кадастру, 05.05.20117 року на вказану земельну ділянку, площею 1,2609, кадастровий номер 21255100:01:003:0433, зареєстровано право власності за ОСОБА_3,

Площа земельної ділянки, надання ділянці кадастрового номеру, вартість землі підтверджується витягами з технічної документації, експертної грошової оцінки, Державного земельного кадастру, іншими документами, долученими до матеріалів справи.

01.03.2013 року ОСОБА_3 помер, про що видано свідоцтво про смерть серія 1-НО № 757120 від 03.03.2014 року.

Згідно копій: паспорта позивача, свідоцтв про народження позивача та ОСОБА_3, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб, позивач ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_3

У відповідності до довідки Великоновосілківської селищної ради Донецької області від 01.06.2017 року, позивач ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_3 за однією адресою, однією сім'єю, до настання смерті ОСОБА_3 01.03.2014 року.

Дані про інших спадкоємців ОСОБА_3 відсутні.

Постановою приватного нотаріуса Великоновосілківської ОСОБА_6 від 07.06.2017 р., у видачі свідоцтва на спадщину за законом, на земельну ділянку, позивачу було відмовлено на підставі того, що у позивача відсутній оригінал державного акта на право власності на земельну ділянку.

Неможливість оформити право власності на спадкове майно в позасудовому порядку, стало підставою для звернення до суду з вимогою про відновленні порушених прав.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до змісту пункту 3 частини 1 статті 129 Конституції України, ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Поданими позивачем доказами, визнаними відповідачем, доведено обґрунтованість заявлених вимог.

В порядку ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Приписами ст.ст. 1216-1220 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків(спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

За нормами ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною 5 ст. 1268 ЦК України встановлюється, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Виходячи зі змісту наведеної норми і відповідно до встановлених у даній справі обставин недотримання процедури щодо отримання державних актів про права власності на нерухоме майно не може обмежувати права власника, з огляду на що, позивач не може ефективно скористатися своїм правом власності, яке гарантує стаття 1 Протоколу N 1.

Одночасно, у відповідності до змісту статті 386 ЦК України,захисту підлягають не тільки права і законні інтереси власників майна, а й осіб які є потенційними власниками та правомірно володіють майном на підставах передбачених законом виходячи зі змісту правочину, тобто в яких із зверненням до суду лише виникне право власності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, у відповідності з діючим законодавством, позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, через відсутність правовстановлюючих документів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що доводи позивача знайшли своє повне підтвердження, в зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1- задовольнити.

Визнати, у порядку спадкування за законом, за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІН НОМЕР_1), право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:01:003:0433, площею 1,2609 га., для ведення товарного сільскогосподарського виробництва, розташовану на території Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області, після смерті 01.03.2014 року, брата - ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Г.М. Яненко