Постанова

від 14.09.2017 по справі 826/27581/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 вересня 2017 року № 826/27581/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось публічне акціонерне товариство ПроКредит Банк (далі - позивач, ПАТ ПроКредит Банк ) з позовом до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач, Горлівська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області), в якому, з урахуванням уточнення до адміністративного позову від 11.02.2016, просить зобов'язати Горлівську ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, код ЄДРПОУ 39884260, виконати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015 у справі №808/8402/14 (ДО/808/1155/14) звернутися до державного реєстратора задля припинення у Державному реєстрі речових прав нерухомого майна, заборони на відчуження (номер запису про обтяження: 3711342 (спеціальний розділ) накладених на приміщення (реєстраційний номер об'єкт нерухомого майна 257801014106) за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул. Артемівське шосе, 24, належного на праві власності АТ ПроКредит Банк на підставі свідоцтва від 14.10.2013, виданого приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу Донецької області Бєлодєд Л.В., зареєстрованого в реєстрі за №932.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно не виконує рішення суду, яке набрало законної сили, а у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно продовжує обліковуватись арешт нерухомого майна та заборона на його відчуження, що накладений на підставі акту опису майна, що скасований вказаною постановою суду. Внаслідок таких протиправних дій органу державної фіскальної служби щодо невиконання постанови суду та невжиття жодних дій стосовно припинення арешту на належне позивачу майно та заборони на його відчуження, порушується право власності АТ ПроКредит Банк на приміщення, адже банк за наявності арешту та заборони на відчуження, не може розпоряджатися належним йому майном, у зв'язку з чим несе збитки.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надіслав до суду листа, в якому просив розглядати справу за відсутності представника за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням положень частини 6 статті 128 КАС України, за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2014 року ПАТ ПроКредит Банк звернувся до суду з позовом до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, в якому просив:

визнати неправомірними дії Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо складення акту опису майна №10/05-73-15 від 15.11.2013 приміщення (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 257801014103) за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул. Артемівське шосе, 24, належного на праві власності ПАТ ПроКредит Банк на підставі свідоцтва від 14.10.2013, виданого приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу Донецької області Бєлодєд Л.В., зареєстрованого в реєстрі за № 932 та перебуває в іпотеці АТ ПроКредитБанк , згідно Договору іпотеки №63-ІД2 від 30.11.2006, посвідченого нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу Кінащук М.А., зареєстрований у реєстрі за №9966;

скасувати акт опису майна №10/05-73-15 від 15.11.2013 приміщення (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 257801014103) за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул. Артемівське шосе, 24, належного на праві власності ПАТ ПроКредит Банк на підставі свідоцтва від 14.10.2013, виданого приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу Донецької області Бєлодєд Л.В., зареєстрованого в реєстрі за № 932 та перебуває в іпотеці АТ ПроКредитБанк , згідно Договору іпотеки №63-ІД2 від 30.11.2006, посвідченого нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу Кінащук М.А., зареєстрований у реєстрі за №9966;

зняти арешт нерухомого майна, заборону на відчуження накладені на підставі акту опису майна №10/05-73-15 від 15.11.2013 приміщення (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 257801014103) за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул. Артемівське шосе, 24, належного на праві власності ПАТ ПроКредит Банк на підставі свідоцтва від 14.10.2013, виданого приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу Донецької області Бєлодєд Л.В., зареєстрованого в реєстрі за № 932 та перебуває в іпотеці АТ ПроКредитБанк , згідно Договору іпотеки №63-ІД2 від 30.11.2006, посвідченого нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу Кінащук М.А., зареєстрований у реєстрі за №9966;

зобов'язати Горлівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області вжити всі необхідні заходи для звільнення з-під обтяження податковою заставою (акт опису майна №10/05-73-15 від 15.11.2013) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приміщення (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 257801014103) за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул. Артемівське шосе, 24, належного на праві власності ПАТ ПроКредит Банк на підставі свідоцтва від 14.10.2013, виданого приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу Донецької області Бєлодєд Л.В., зареєстрованого в реєстрі за № 932 та перебуває в іпотеці АТ ПроКредитБанк , згідно Договору іпотеки №63-ІД2 від 30.11.2006, посвідченого нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу Кінащук М.А., зареєстрований у реєстрі за №9966.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.02.2015 у справі № 808/8402/14(ДО/808/1155/14) позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача вжити всі необхідні заходи для звільнення з-під обтяження податковою заставою (акт опису майна № 10/05-73-15 від 15.11.2013) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приміщення (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 257801014103) за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул. Артемівське шосе, 24, належного на праві власності ПАТ ПроКредит Банк на підставі свідоцтва від 14.10.2013, виданого приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу Донецької області Бєлодєд Л.В., зареєстрованого в реєстрі за № 932 та перебуває в іпотеці АТ ПроКредит Банк , згідно Договору іпотеки № 63-ІД2 від 30.11.2006, посвідченого нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу Кінащук М.А., зареєстрований у реєстрі за № 9966 - залишено без розгляду.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.02.2015 у вказаній справі в задоволенні позову ПАТ ПроКредит Банк відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015 у справі №808/8402/14 скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.02.2015, позов ПАТ ПроКредит Банк задоволено частково:

Визнано протиправними дії Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо включення до акту опису майна № 10/05-73-15 від 15.11.2013 приміщення (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 257801014103) за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул. Артемівське шосе, 24, належного на праві власності позивачу на підставі свідоцтва від 14.10.2013, виданого приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу Донецької області Бєлодєд Л.В., зареєстрованого в реєстрі за № 932 (перебуває в іпотеці АТ ПроКредитБанк , згідно Договору іпотеки № 63-ІД2 від 30.11.2006, посвідченого нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу Кінащук М.А., зареєстрований у реєстрі за № 9966);

Скасовано акт опису майна № 10/05-73-15 від 15.11.2013 в частині включення до нього приміщення (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 257801014103) за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул. Артемівське шосе, 24, належного на праві власності позивачу на підставі свідоцтва від 14.10.2013, виданого приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу Донецької області Бєлодєд Л.В., зареєстрованого в реєстрі за № 932 (перебуває в іпотеці АТ ПроКредитБанк , згідно Договору іпотеки № 63-ІД2 від 30.11.2006, посвідченого нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу Кінащук М.А., зареєстрований у реєстрі за № 9966);

У задоволені позову в іншій частині відмовлено.

Позивач зазначив, що постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015, яка набрала законної сили та є обов'язковою до виконання, відповідачем не виконується, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 254 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Наслідки набрання законної сили судовим рішенням передбачені статтею 255 КАС України.

Так, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Як передбачено у статті 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Частина четверта цієї статті передбачає, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Закон України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 1 цього Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом (частина перша статті 18 цього Закону).

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, в тому числі, виконавчі листи, що видаються судами (пункт 1 частина друга статті 18 цього Закону).

Згідно частини першої статті 19 Закону № 606-XIV передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, судове рішення в адміністративній справі № 808/8402/14(ДО/808/1155/14) за позовом ПАТ ПроКредит Банк до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування акту, зняття арешту та зобов'язання вчинити певні дії в порядку статті 254 КАС України набрало законної сили згідно постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015.

Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 14 КАС України).

Отже, обов'язковість судового рішення забезпечується можливістю його примусового виконання та юридичною відповідальністю за невиконання судового рішення.

В матеріалах справи міститься лист позивача до голови Державної фіскальної служби України від 31.10.2015, в якому просив вжити заходів щодо виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015.

На виконання доручення Державної фіскальної служби України від 02.12.2015 №44393/7/99-99-10-02-01-17 Головним управління ДФС у Донецькій області надано відповідь на лист позивача від 31.10.2015, в якому останній зазначив, зокрема, що про оскарження постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 26.02.2015 у справі №808/8402/14 не було відомо, як наслідок рішення суду апеляційної інстанції вони не отримали, а відтак виконання рішення суду є неможливим. Також зазначило, що у разі надходження на адресу відповідача постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015 та відсутності процесуальних підстав щодо оскарження зазначеного рішення, фіскальними органами будуть вжиті заходи щодо виконання зазначеного рішення. Окрім того, повідомлено, що місто Горлівка належить до міст обласного значення, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Між тим, дослідивши матеріали справи, встановлено, що не спростовано позивачем, позивач не звертався до суду за виконавчим листом для пред'явлення його в органи державної виконавчої служби щодо примусового виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015.

При цьому, набрання постановою суду законної сили породжує такі правові наслідки: вирішується спір між сторонами, постанова суду стає загальнообов'язковою, є незмінною та остаточною та може бути виконана примусово.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що суб'єкт владних повноважень не може бути зобов'язаний виконувати судове рішення шляхом ухвалення судом іншого рішення, оскільки примусове виконання постанови суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження , в рамках виконавчого провадження з виконання виконавчою листа.

Згідно положень статті 5 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Поряд з цим, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає дві процесуальні форми контролю адміністративного суду за виконанням рішень в адміністративних справах - це зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (стаття 267 КАС України) та шляхом вирішення і розгляду справ з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби (стаття 181 КАС України).

З наведеного вбачається що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним, при розгляді позовної вимоги позивача щодо виконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не має права зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки порушуються процесуальні норми КАС України, зокрема, що виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження, яка здійснюється в порядку, встановленому спеціальним законом, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладених обставин справи, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до висновку, що позивачем не правильно обрано спосіб захисту порушеного права, а відтак позов є таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 69-71, 128, 158-163, 167, 254 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур