Рішення

від 13.09.2017 по справі 904/7893/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.09.2017 Справа № 904/7893/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИТАН ЕКОБУДСЕРВІС"

до Дніпровської селищної Ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТИТАН ПЛЮС"

про стягнення 45000,84грн.

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: керівник ОСОБА_1 - виписка з ЄДР, представник ОСОБА_2 - довіреність №1 від 01.08.2017;

від відповідача: представник ОСОБА_3 - довіреність №719-02-15 від 04.09.2017;

від третьої особи: директор ОСОБА_4 - наказ №21/2-к від 16.09.2010.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Титан Екобудсервіс", м.Дніпро (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Дніпровської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, смт.Дніпровське (далі по тексту - відповідач) про стягнення 45000,84грн.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

04.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Титан Плюс" та Дніпровською селищною радою Верхньодніпровського району Дніпропетровської області укладено договір №04/07 на надання послуг з постачання гарячої пари, гарячої води та пов'язаної продукції (далі по тексту - договір №04/07 від 04.07.2017).

На виконання умов договору №04/07 від 04.07.2017 відповідачу надано послуги у березні та лютому 2017 року, договір та акти підписано в липні 2017 року. Сторони договору №04/07 від 04.07.2017 домовилися, що відповідно до пункту 9.2, що узгоджується з частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України, умови цього договору застосовуються до відносин, які виникли до його укладання, а саме з 01.01.2017.

Акти здачі-приймання товарної продукції №2002-17 ДСР від 04.07.2017 та №3103-17 ДСР від 04.07.2017, на думку позивача, є підставою для здійснення оплати за договором.

Станом на 26.06.2017 заборгованість відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Титан Плюс" становить 45000,84грн.

20.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Титан Екобдусервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Титан Плюс" укладено договір про відступлення права вимоги №4.

Отже, виконавцем передано позивачу право вимоги до відповідача у розмірі 45000,84грн.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2017 справу №904/7893/17 передано судді Петренку Ігорю Васильовичу.

За результатами розгляду позовної заяви від 10.08.2017 за вих.№б/н ухвалою суду від 15.08.2017 порушено провадження по справі та прийнято позовну заяву до розгляду, призначено слухання на 12.09.2017.

Ухвалою суду від 15.08.2017 до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача залучено ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТИТАН ПЛЮС".

12.09.2017 отримано відзив в якому позовні вимоги відповідач визнав у розмірі 45000,84грн. основної заборгованості.

12.09.2017 отримано заяву позивача про зменшення позовних вимог в якій останній вказує, що допустив арифметичну помилку при указанні суми судового збору, а саме замість 3146,70грн. правильним розміром вважати 1600,00грн.

Заяву позивача про зменшення позовних вимог, яку суд розцінює як заяву про виправлення арифметичної описки, прийнято до розгляду.

Щодо повідомлення сторін про час та місце судового засідання.

Господарським судом враховано положення пункту 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 29.08.2017 з відміткою представника позивача про отримання ухвали суду 23.08.2017 та явкою представника в судове засідання.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 29.08.2017 з відміткою представника відповідача про отримання ухвали суду 19.08.2017 та явкою представника в судове засідання.

Третя особа про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 30.08.2017 з відміткою представника відповідача про отримання ухвали суду 23.08.2017 та явкою представника в судове засідання.

Враховуючи викладене господарський суд констатує, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду заяви судом.

В судовому засіданні, яке відбулося 12.09.2017, враховуючи, що учасники процесу належним чином повідомлені про час та місце його проведення, розпочато розгляд справи по суті. Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити; представник відповідача проти позову не заперечує; представник третьої особи позов підтримав та наполягав на його задоволенні.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

Враховуючи вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи у судовому засіданні, яке відбулося 12.09.2017 в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, -

ВСТАНОВИВ:

04.07.2017 між Дніпровською селищною радою Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (далі по тексту - відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Титан Плюс" (далі по тексту - третя особа, виконавець) укладено договір №04/07 (далі по тексту - договір №04/07 від 04.07.2017). За цим договором виконавець зобов'язується поставити споживачеві пару, гарячу воду та пов'язану продукцію (далі по тексту - товар) в потрібних йому обсягах, а замовник зобов'язується оплачувати одержаний товар за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до пункту 2.1 договору ціна цього договору становить 45000,84грн., у тому числі ПДВ 20% - 7500,14грн., в кількості 34,1773Гкл.

Ціни на товар динамічні, встановлюються згідно Постанови НКРЄКП, можуть змінюватися впродовж договірного періоду з урахуванням змін діючого законодавства або фактичних витрат виконавця і на момент складання договору становлять:

- Теплова енергія - 1Гкал складає 1097,24грн. та ПДВ - 20% - 219,45грн., разом 1316,69грн. (пункт 2.2 договору №04/07 від 04.07.2017).

Цей договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (пункт 9.1 договору №04/07 від 04.07.2017).

На виконання умов укладеного договору №04/07 від 04.07.2017 третя особа поставила відповідачу гарячу воду та пару, що підтверджується:

- актом №3103-17ДСР від 04.07.2017 здачі-прийняття товарної продукції на суму 17497,07грн.;

- актом №2002-17ДСР від 04.07.2017 здачі-прийняття товарної продукції на суму 27503,77грн.

Між відповідачем та третьою особою 04.07.2017 складено акт №2205-17 ДСР звіряння взаєморозрахунків, якому відповідач визнав суму боргу у розмірі 45000,84грн.

20.07.2017 між третьою особою (далі по тексту - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Титан Екобудсервіс" (далі по тексту - позивач, новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №4 (далі по тексту - договір).

Первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з договором №04/07 від 04.07.2017 з постачання пари, гарячої води та пов'язаної продукції для будівлі Дитячого ДНЗ №1 "Струмочок" (далі по тексту - основний договір), а новий кредитор приймає право вимоги, що належне первісному кредитору за основним договором (пункт 1.1 договору).

З цього договору випливає, що новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов'язаннях, що виникли з основного договору та згідно з виникненням заборгованості у замовника перед первісним кредитором у сумі 45000,84грн. (пункт 1.2 договору).

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором 31.12.2017 (пункт 4.1 договору).

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав.

Крім того, відповідач скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував, суму основного боргу визнав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України визначено один із загальних засад цивільного законодавства, а саме свобода договору.

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1 та 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Між учасниками процесу укладено договір про відступлення права вимоги №4 від 20.07.2017.

Пунктом 1 частиною 1 статті 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Статтею 517 Цивільного кодексу України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Статтею 519 Цивільного кодексу України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

За укладеним між учасниками процесу договором відбулася заміна кредитора у зобов'язанні.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарський суд констатує, що строк оплати заборгованості є таким, що настав.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням фактичних обставин справи господарський суд визнав позовні вимоги про стягнення 45000,84грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1600,00грн.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 525, 526, 509, 512, 513, 514, 516, 517, 519, 530, 629, 662, 663, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 265, 266 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Дніпровської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (51650, Дніпропетровська область, смт.Дніпровське, вул.Шкільна, 9; ідентифікаційний код 04338316) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Екобудсервіс" (49000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 41362315) 45000,84грн. (сорок п'ять тисяч грн. 84 коп.) основної заборгованості; 1600,00грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

15.09.2017

Суддя ОСОБА_5