Рішення

від 06.09.2017 по справі 910/10204/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2017Справа №910/10204/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Острозьке хлібоприймальне підприємство" Рівненської області

до Державного агентства резерву України

про стягнення боргу, ціна позову 104425,25 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача: Лементар Д.О.,

від відповідача: Пономаренко В.В.

СУТЬ СПОРУ :

у червні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Острозьке хлібоприймальне підприємство" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним та відповідачем як правонаступником Державного комітету України з державного матеріального резерву було укладено договір відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву № юр-2зб/323-2005 від 31 серпня 2005 р. Ним виконано в повному обсязі умови вказаного договору та понесені витрати на зберігання матеріальних цінностей державного матеріального резерву у розмірі 104425,25 грн.

Всупереч умов договору відповідач не відшкодував понесені протягом січня 2013 - березня 2014 років витрати по зберіганню матеріальних цінностей, заборгувавши йому станом на 1 квітня 2014 р. 104425,25 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, а також понесені ним по справі судові витати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позовну заперечував, посилаючись на недоведеність заявлених вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 31 серпня 2005 р. між позивачем та відповідачем укладено договір № юр-2зб/323-2005 відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву.

За умовами зазначеного договору позивач зобов'язався зберігати матеріальні цінності державного резерву, а відповідач -відшкодовувати витрати позивача по їх зберіганню, виходячи із розрахунку 2,50 грн. за тонно-місяць зберігання фактичної кількості матеріальних цінностей державного резерву. Строк оплати за договором встановлений не був.

Строк дії договору відповідно до умов п. 7.3 договору встановлений з моменту його підписання протягом всього строку зберігання цінностей.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини по зберіганню матеріальних цінностей державного матеріального резерву, врегульовані гл. 66 ЦК України, Законом України "Про державний матеріальний резерв".

Відповідно до умов договору позивач протягом січня 2013 - березня 2014 років зберігав у себе матеріальні цінності державного матеріального резерву та поніс витрати на їх зберігання в розмірі 104425,25 грн.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, наявними у матеріалах справи актами про освіження товарів (матеріалів) державного резерву № 1, 3, 4 від 13 травня 2013 р., 6 від 17 травня 2013 р., 9, 10 та 11 від 1 листопада 2013 р., 15 від 29 листопада 2013 р., довідки зустрічної звірки Гощанської об'єднаної державної фінансової інспекції № 130-20/27 від 29 квітня 2014 р.

Доказів, які б спростовували розмір понесених позивачем витрат на зберігання матеріальних цінностей, а також несення ним витрат у більшому розмірі, суду не надано.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

Згідно з вимогами ч. 3. ст. 947 ЦК України при безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 11 Закону України "Про державний матеріальний резерв" відшкодування витрат підприємствам, установам і організаціям, що виконують відповідальне зберігання провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 р. N 532 "Про порядок відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву" передбачено Державному комітетові з державного матеріального резерву спрямовувати на відшкодування витрат відповідальних зберігачів матеріальних цінностей державного резерву кошти, одержувані як плату (відсотки) за запозичення товарно-матеріальних цінностей.

У п. 7 Порядку відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого вищезгаданою постановою Кабінету Міністрів України передбачено, що відшкодування витрат, пов'язаних із зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, здійснюється виключно на підставі договору, укладеного між Держкомрезервом та відповідальним зберігачем за встановленою формою за рахунок асигнувань державного бюджету та інших джерел, визначених законодавством.

Таким чином, фінансування витрат підприємств-зберігачів здійснюється як з державного бюджету, так і з інших джерел.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги № 02-29/238 від 15 березня 2016 р. оплату за договором не провів, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 530, 622 ЦК України підлягає стягненню 104425,25 грн. боргу.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Публічного акціонерного товариства "Острозьке хлібоприймальне підприємство" Рівненської області задовольнити.

Стягнути з Державного агентства резерву України (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код 37472392) на користь Публічного акціонерного товариства "Острозьке хлібоприймальне підприємство" (35820, Рівненська область, Острозький район, с. Оженин, вул. Котляревського, 1, код 00955785) 104425,25 грн. боргу, 1600 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар