Постанова

від 05.09.2017 по справі 910/5476/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2017 р. Справа№ 910/5476/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Мустя С.О.,

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність "Промкластер" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2017р. у справі №910/5476/17 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Товариства з обмеженою відповідальність "Промкластер",

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пожтест",

про стягнення 20233,52 грн,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про стягнення 19902,00 грн безпідставно набутих коштів, 199,02 грн втрат від інфляції та 132,50 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2017р. у справі №910/5476/17 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 19902,00 грн безпідставно набутих коштів та 1573,78 грн судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що доказів укладення між Позивачем та Відповідачем жодних договорів суду не представлено. Таким чином, місцевий суд дійшов висновку, що відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України грошові кошти у сумі 19902 грн були отримані Відповідачем без достатньої правової підстави і є безпідставно набутим майном та підлягають поверненню Позивачу на підставі ст.1213 Цивільного кодексу України.

Також місцевий суд дійшов висновку про безпідставність вимог Позивача в частині стягнення з Відповідача втрат від інфляції та 3% річних.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевого суду прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Так, Відповідач зазначає, що грошові кошти у сумі 19902,00 грн були сплачені Позивачем на підставі укладеного між сторонами договору, відповідно до якого Відповідач надав Позивачу послуги за відповідну плату.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 18.07.2017р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2017р. відкладено розгляд скарги на 05.09.2017р., продовжено строк її розгляду, залучено до участі у справі на стороні Відповідача третю особу без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пожтест".

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

01.12.2015р. між Відповідачем та Третьою особою укладено договір №01-а про надання послуг комерційного посередництва, відповідно до п.1.1 якого Відповідач в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, за агентську винагороду бере на себе зобов'язання надати від імені, в інтересах, під контролем та за рахунок Третьої особи послуги по сприянню укладення договорів на проведення випробувань з відповідними додатками до договору з метою збільшення останнім обсягів реалізації.

Згідно з п.1.2 договору послуга з комерційного посередництва вважається наданою Відповідачем в повному обсяг лише після проведення Третьою особою випробувань зразків кінцевому споживачу.

06.09.2016р. на підставі заявки Позивача на проведення сертифікації продукції від 05.09.2016р. ДП Запоріжжястандартметрологія видало рішення №032/20/2/066/1-16.

Згідно з п.7 рішення відбір та ідентифікація продукції буде проведено з 18.10.2016р. до 18.10.2016р. ДП Запоріжжястандартметрологія .

Відповідно до п.8 рішення випробування продукції з метою сертифікації будуть проведені Третьою особою на відповідність вимогам ДСТУ Б В. 2.6-11:2011 Блоки дверні металеві протиударні вхідні в квартири. Загальні технічні умови (п. 6.2.26).

18.10.2016р. між ДП Запоріжжястандартметрологія та Позивачем було підписано акт відбору зразків продукції, що підлягає сертифікації, відповідно до якого відібрані зразки продукції - двері металеві протиударні Д1 21-9Л ЕІ 60 в кількості 2шт. для проведення сертифікації на відповідність вимогам ДСТУ Б В. 2.6-11:2011 Блоки дверні металеві протиударні вхідні в квартири. Загальні технічні умови . Відібрані зразки позначені печаткою органу сертифікації продукції ДП Запоріжжястандартметрологія Для довідок і мають бути доставлені до випробувальної лабораторії Третьої особи.

20.10.2016р. на мобільний телефон заступника начальника лабораторії Третьої особи ОСОБА_4 було надіслано смс-повідомлення від Позивача з адресою електронної пошти останнього для отримання документації (ІНФОРМАЦІЯ_1). Вказана обставина сторонами не заперечується.

20.10.2016р. на електронну адресу Позивача (ІНФОРМАЦІЯ_1) було надіслано договір №53 від 19.10.2016р. на проведення випробувань з додатками та рахунок оплату №0а0000504 від 19.10.2016р. на оплату суми 19902 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 3317 грн. Вказана обставина сторонами не заперечується.

21.10.2016р. Позивач оплатив рахунок №0а0000504 від 19.10.2016р. на суму 19902 грн. виставлений Відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням №159 від 21.10.2016р.

Відповідно до журналу реєстрації договорів, зразків на випробування та протоколів випробування за формою (Форма системи управління ФСУ-4.13/01-2014) Третьою особою здійснено запис за №150,151, відповідно до якого підставою для проведення випробування є договір №53 від 19.10.2016р.; замовник - Позивач; назва та марка продукції - двері металеві протиударні Д1 21-9Л ЕІ 60 в кількості 2шт.; результати випробування занесено у протокол №73-16 від 25.12.2016р.

20.12.2016р. Третьою особою затверджено протокол №73-16 випробувань на вогнестійкість дверей металевих протиударних Д1 21-9Л ЕІ30 виробництва ФОП ОСОБА_3, відповідно до якого 11.11.2016р. на підставі рішення за заявкою на проведення сертифікації продукції №032/20/2/066/1-16 від 06.09.2016р. ДП Запоріжжястандартметрологія , агентського договору комерційного посередництва №01-А від 01.12.2015р. та договору №53 від 19.10.2016р. на проведення випробувань відбулося випробування зразків, наданих Позивачем за місцем проведення випробувань: 08360, Україна, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Любарці, вул. Леніна, 1Н - випробувальна лабораторія Третьої особи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Місцевий суд, задовольняючи позовні вимоги Позивача, виходив з того, що доказів укладення між Позивачем та Відповідачем договорів суду не подано, тому застосував ст.1212 Цивільного кодексу України та стягнув з Відповідача грошові кошти у сумі 19902 грн, як отримані без правової підстави. З таким висновком апеляційний суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Згідно з ст.641, 642 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Відповідно до ст.180, 181 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення, а не за наслідками виконання його сторонами. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 23.09.2015р. у справі №3-502гс15.

Як вбачається із матеріалів справи Позивач звернувся до ДП Запоріжжястандартметрологія для проведення сертифікації продукції, про що зазначено у рішення №032/20/2/066/1-16 від 06.09.2016р., відповідно до якого випробування продукції з метою сертифікації доручено Третій особі.

Виконання вказаного завдання Третя особа на підставі договору №01-а про надання послуг комерційного посередництва від 01.12.2015р. доручила Відповідачу, який засобами електронного зв'язку направив Позивачу договір №53 від 19.10.2016р. на проведення випробувань з додатками та рахунок оплату №0а0000504 від 19.10.2016р. на оплату суми 19902 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 3317 грн. Вказана обставина сторонами не заперечується.

Позивач оплатив рахунок №0а0000504 від 19.10.2016р. на суму 19902 грн. виставлений Відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням від 21.10.2016р. №159. Як вбачається з платіжного доручення №159 від 21.10.2016р. в призначенні платежу зазначено - плата згідно р№0а0000504 від 19.10.2016р. у т.ч. ПДВ20% - 3317,00 грн.

За вказаних обставин, апеляційний суд вважає, що між Позивачем та Відповідачем був укладений договір шляхом направлення Відповідачем пропозиції у вигляді рахунку на оплату послуг проведення випробувань по визначенню межі вогнестійкості протипожежних дверей в сумі 19902,00 грн, та прийняття Позивачем цієї пропозиції у вигляді оплати цього рахунку в повній сумі. Також матеріалами справи підтверджується вчинення Відповідачем дій по наданню передбачених у пропозиції послуг. Отже, грошові кошти, що становлять предмет спору у справі, отримувалися Відповідачем на договірних засадах, що унеможливлює застосування до спірних правовідносин сторін приписів ст.1212 Цивільного кодексу України, на яких ґрунтуються позовні вимоги Позивача у даній справі.

Враховуючи вищевикладені обставини, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2017р. скасуванню, з прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність "Промкластер" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2017р. у справі №910/5476/17 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2017р. у справі №910/5476/17 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкластер" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська (Воровського), 34Г, ідентифікаційний код: 33544892) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1760 (одна тисяча сімсот шістдесят) грн 00 коп.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов