Ухвала

від 14.09.2017 по справі 924/1355/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"14" вересня 2017 р.Справа № 924/1355/15

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., розглянувши матеріали скарги на постанову державного виконавця у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке", с. Мокіївці Шепетівського району Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Заставки-Агро", с. Заставки Красилівського району Хмельницької області

про стягнення 73429,32 грн.

Склад учасників судового процесу:

від заявника (позивача): ОСОБА_1 за довіреністю

від боржника (відповідача): не з'явився

від ДВС: не з'явився

встановив:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.09.2015р. позов товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке", с. Мокіївці Шепетівського району Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Заставки-Агро", с. Заставки Красилівського району Хмельницької області про стягнення 73429,32 грн. задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Заставки-Агро", Хмельницька область, Красилівський район, с. Заставки, провулок Шевченка, буд. 2 (код 37347343) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке", Хмельницька область, Красилівський район, с. Мокіївці (код 32678262) 42958,50 грн. (сорок дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят вісім гривень 50 коп.) боргу, 840,34 грн. (вісімсот сорок гривень 34 коп.) 3% річних, 15083,44 грн. (п'ятнадцять тисяч вісімдесят три гривні 44 коп.) інфляційних втрат , 10251,19 грн. (десять тисяч двісті п'ятдесят одну гривню 19 коп.) пені, 4295,85 грн. (чотири тисячі двісті дев'яносто п'ять гривень 85 коп.) штрафу, 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

Видано наказ.

28.08.2017р. на адресу суду від представника ТОВ "Серединецьке" надійшла скарга по справі №924/1355/15 на дії ДВС, в якій скаржник просить визнати незаконними дії Красилівського ВДВС при примусовому виконанні наказу господарського суду у даній справі відносно винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві і скасувати наведену постанову.

Ухвалою суду дану скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 14 серпня 2017 року. В подальшому, розгляд скарги неодноразово відкладався. Останній раз на 14.09.17.

Представник скаржника в судовому засіданні скаргу підтримав, наполягав на її задоволенні.

Представник боржника в судове засідання не з'явився.

Представник ДВС в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки. Судом відмічається, що розгляд скарги відкладався двічі. Представник ДВС жодного разу не з'явився. Вимоги суду щодо надання суду матеріалів виконавчого провадження виконавчою службою не виконані.

В силу ст. 121-2 ГПК неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги судом враховується наступне.

Обгрунтовуючи власні доводи, скаржник відмічає, що наказ пред'явлено до виконання за місцемзнаходження боржника. 30 червня 2017 року старшим державним виконавцем Красилівського РВ ДВС ГТУ юстиції у Хмельницькій області винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, в зв'язку з тим, що кошти та майно, на яке можливо звернути стягнення не виявлені.

Як вбачається з загальновідомої інформації, викладеної на сайті боржника, останній є аграрним підприємством, основним видом діяльності якого є сільське господарство. Державний виконавець не здійснив всіх необхідних дій, спрямованих на виявлення майна, а саме:

- не направив до районного відділу статистики вимоги про надання форми статистичного спостереження № 11-03 „Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію» , „Звіту про площу збирання насінників, врожайність та валовий збір в господарстві насіння за гібридами» , „Заключний звіт про підсумки сівби під урожай 2016 - 2017 р.» ;

- не витребував від ДП „Держреєстри України» відомостей щодо наявності чи відсутності у Базі даних „Зерно» даних про здане боржником зерно із ідентифікуючими даними володільця зерна відповідно до складських документів та журналу реєстрації. У випадку його виявлення не здійснено опису;

- не витребувано від ДП „Агентство ідентифікації і реєстрації тварин» відомостей про наявність чи відсутність в Єдиному державному реєстрі записів про тварини боржника;

- не направлено запиту до Держслужби гірничого нагляду та промислової безпеки України про наявність у боржника великотоннажних, інших технологічних транспортних засобів;

- не виявлено всіх рахунків, що відкриті у банківських установах на ім'я боржника.

За Законом „Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний провести всі необхідні дії відносно виявлення майна боржника. Проте, вищевказані обставини свідчать про невиконання даних обов'язків виконавчої служби.

Не вчинивши всіх необхідних дій по виявленню майна, виконавець виніс незаконну постанову про повернення виконавчого документу, оскільки таке повернення можливе лише після проведення всього комплексу необхідних дій.

На підтвердження зазначених доводів, стягувач надає: копію постанови ДВС про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.06.17, копію наказу в цій справі.

Як видно з постанови, наказ повернуто стягувачу через те, що майно та кошти боржника, на які можна звернути стягнення не виявлено.

За ст. 4-5 , ст. 115 ГПК рішення, прийняті господарським судом є обов'язковими до виконання. Виконання здійснється у порядку Закону України „Про виконавче провадження» .

Згідно ст. 3 Закону „Про виконавче провадження» наказ господарського суду є виконавчим документом, на підставі якого здійснюється примусове виконання рішення.

За ст.18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. За ст. 10 Закону заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

На виконання вказаного обов'язку, виконавцю надано право:

- одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

- безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Таким чином, вказані норми Закону свідчать про те, що у виконавця наявний великий комплекс заходів щодо виявлення майна боржника, який дає широкий спектр можливостей щодо належного виконання свого обов'язку відносно повного та ефективного виконання рішення. Формальний підхід до виконання своїх обов'язків неприпустимий.

Вказані скаржником заходи (не виконані виконавцем) відносно виявлення майна боржника є такими, що можуть бути проведені в рамках тих повноважень, що надані виконавцю законодавством. Невиконання ж лише одного, проте об'єктивно можливого до виконання заходу є порушенням ст. 37 Закону „Про виконавче провадження» , оскільки п. 2 вказаної статті передбачає - виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. При цьому, результативність заходів має перекликатися з ст. 18 Закону, яка передбачає проведення повного обсягу виконавчих дій.

Судом відмічається, що незважаючи на неодноразові відкладення розгляду скарги, ДВС не спростувало вказаних скаржником обставин, та не скористалася своїм правом на подання доказів, які б заперечували доводи скарги.

За роз'ясненнями наданими п. 9.13 постанови Пленуму ВГС У „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи, що доводи скаржника щодо не проведення виконавцем необхідного комплексу заходів щодо виявлення майна боржника грунтуються на Законі та не спростовані ДВС, подана скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 86, 121 - 2 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Подану скаргу задовольнити.

Визнати незаконними дії Красилівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області при примусовому виконанні наказу господарського суду Хмельницької області від 29.09.15 у справі № 924/1355/15 щодо повернення виконавчого документа стягувачу.

Скасувати постанову Красилівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.06.17 у ВП № 49287577.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи,

2- боржнику (відповідачу) - (31045, Хмельницька обл., Красилівський р-н, с. Заставки, провул. Шевченка 2)

3 - Красилівський районний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (Хмельницька обл., м. Красилів, вул. Театральна, 1)

4 - стягувану - (Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Гагаріна, 34 / 13)