Постанова

від 12.09.2017 по справі 903/430/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2017 р. Справа № 903/430/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Огороднік К.М. ,

судді Коломис В.В.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників:

від позивача - Григор'єва Н.В.

від відповідача 1 - Коваленко С.В.

від відповідача 2 - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача-1 ТОВ "Сантос Капітал" на рішення господарського суду Волинської області від 25.07.17 р. у справі № 903/430/17

за позовом Спільного Українсько-Англійського підприємства "Західна Нафтова Група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантос Капітал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор"

про визнання правочину недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 25.07.2017 року позов Спільного Українсько-Англійського підприємства "Західна Нафтова Група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантос Капітал", до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" про визнання правочину недійсним задоволено повністю.

Визнано недійсним Договір про встановлення порядку виконання грошових зобов'язань від 02.12.2013р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сантос Капітал" та Спільним українсько-англійським підприємством "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, як удаваний правочин, який вчинено для приховання прощення боргу.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантос Капітал" на користь Спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю судовий збір в розмірі 1600 грн.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач-1 - ТзОВ "Сантос-Капітал" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Волинської області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.

Зокрема апелянт зазначає, що позивачем вказано неналежного відповідача - ТОВ "Золотий Екватор", оскільки останнє не є стороною договору про встановлення порядку виконання грошових зобов'язань від 02.12.2013р. Також апелянт посилається на порушенням судом першої інстанції ст.27 ГПК України та вказує на те, що рішення у справі впливає на права та обов'язки інших юридичних осіб, що були учасниками Рамкового договору.

Крім того, апелянт вказує на те, що зі змісту Рамкового договору вбачається, що останній передбачає рефінансування з метою погашення заборгованості існуючих боржників, в тому числі Спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю за Генеральним кредитним договором №0041/06/22-KL від 29.11.2006р. та не містить жодних умов про прощення боргу за Генеральним кредитним договором №0041/06/22-КГ від 29.11.2006. Здійснення ж перекредитування заборгованості, погашення існуючої заборгованості за кредитними договорами, в тому числі за Генеральним кредитним договором №0041/06/22-КГ від 29.11.2006, шляхом часткового погашення боргу існуючими боржниками (у даному випадку СП "Західна нафтова група") та погашення заборгованості за рахунок наданих кредитних коштів новими кредиторами, не є по своїй суті у розумінні приписів 605 Цивільного кодексу України прощенням боргу (звільнення позивача від обов'язків зі сплати кредитної заборгованості). З врахуванням наведених підстав просить апеляційну скаргу задоволити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апелянта заперечив з підстав, які викладались останнім під час розгляду справи в суді першої інстанції. Просить відмовити в задоволенні скарги.

В судове засідання представник відповідча-2 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача-2, оскільки останній був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

12.09.2017 року відповідачем-1 через канцелярію апеляційного суду подано клопотання про залучення до участі у справі №903/430/17 третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Мірус та Компанію Еліанта Трейдінг ЛТД (ELIATA TRADING LTD).

Крім того, 12.09.2017 року через канцелярію апеляційного суду від ТОВ Мірус подано клопотання про залучення його до участі у справі №903/430/17 в якості третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Безпосередньо в судовому засіданні представник відповідача-1 підтримав вищевказані клопотання. Представник позивача проти вказаних клопотань заперечив.

Колегія суддів, розглянувши вказані клопотання, не вбачає підстав для їх задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст.27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Відповідно до п.1.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 року № 18, питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Як вбачається, вказані клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб обгрунтовані тим, що ТОВ Мірус та Компанія Еліанта Трейдінг ЛТД (ELIATA TRADING LTD) є учасниками ТОВ Сантос Капітал і оспорюваний правочин вчинений зі згоди учасників товариства. Відтак, на думку ТОВ Сантос Капітал , визнання договору про встановлення порядку виконання грошових зобов'язань від 02.12.2013 року удаваним правочином для приховування прощення боргу призведе до недоотримання останнім значних коштів, не погашення наявної заборгованості СУАП Західна Нафтова Група та до значних збитків товариства, що в свою чергу безпосередньо вплине на права та обов'язки учасників товариства.

Разом з тим, суд зазначає, що дані обставини не можуть свідчити про безпосередню наявність у даних осіб саме юридичного інтересу щодо предмету спору, в тому числі можливості наділення таких осіб новими правами, покладення на них нових обов'язків тощо, у зв'язку з чим підстав для залучення ТОВ Мірус та Компанія Еліанта Трейдінг ЛТД (ELIATA TRADING LTD) третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, у даній справі немає.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст.6 Статуту ТОВ Сантос Капітал , учасники товариства надають лише попередню згоду на укладення договорів (правочинів) на суму, що перевищує 1000,00 грн., однак відповідальність по зобо'язанням товариства несе саме товариство.

Також 12.09.2017 року відповідачем-1 через канцелярію апеляційного суду подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням господарського суду м. Києва від 08.06.2017 року у справі №910/6707/17.

Безпосередньо в судовому засіданні представник відповідача-1 підтримав вищевказане клопотання. Представник позивача проти вказаного клопотання заперечив.

Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання, з огляду на предмет та підстави позову не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст.79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).

Пунктом 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011 року зазначено, що під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Як вбачається, предметом розгляду справи №910/6706/17 за позовом ТОВ Сантос капітал до СУАП Західна нафтова група у формі ТОВ є стягнення заборгованості за Договором про встановлення порядку виконання грошових зобов'язань від 02.12.2013р.

При цьому слід зазначити, що у справі 910/6706/17 судом не встановлювалися докази, що можуть вплинути на результат розгляду даної справи. Крім того, апеляційний господарський суд, у відповідності до вимог ст.101 ГПК України, перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду на момент його винесення.

Безпосередньо в судовому засіданні представник апелянта заявив усне клопотання про відкладення розгляду скарги на іншу дату, посилаючись на відсутність в судовому засіданні представника відповідача-2 та поданням позивачем відзиву на апеляційну скаргу, з яким останній не мав можливості ознайомитися.

Представник позивача проти вказаного клопотання заперечив та зазначив, що вказане клопотання апелянта направлене на затягування судового процесу.

Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання, не вбачає підстав для його задоволення, оскільки відповідач-2 був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду скарги. Явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Крім того, статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Оскільки явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.12.2013 року між ТзОВ "Сантос капітал" та СУАП "Західна нафтова група" у формі ТзОВ був укладений договір про встановлення порядку виконання грошових зобов'язань (т.1, а.с.14-15).

Позивач - Спільне українсько-англійське підприємство "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю посилаючись на те, що сторони укладаючи даний договір мали на меті приховати прощення боргу, звернувся до господарського суду Волинської області з позовом (з врахуванням додаткового пояснення від 21.07.2017 року) про визнання договору про встановлення порядку виконання грошових зобов'язань від 02.12.2013 року недійсним, як удаваного правочину, який вчинено для приховування прощення боргу, на підставі ст.ст. 203, 235 ЦК України.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 29.11.2006 року між СУАП "Західна нафтова група" у формі ТОВ та ПАТ "Банк Форум" був укладений Кредитний договір №0041/06/22- KL.

21.12.2011 року між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "Сантос Капітал" укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами №2, відповідно до умов якого, право вимоги за Кредитним договором №0041/06/22- KL перейшло до відповідача-1.

27.03.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум", ТОВ "Сантос Капітал", ТОВ "Євротон", ТОВ "Торговий дім "Континіум Галичина", ТОВ "Нафто-Кредит Інвест", ПАТ "Херсонський нафтопереробний завод", ПАТ "Роздільний керамічний завод", СП "Західна нафтова компанія", СУАП "Західна нафтова група" у формі ТОВ (в договорі разом іменуються як Існуючі боржники), ТОВ "Західклінкергруп", ТОВ "Золотий екватор" (відповідач-2), МПП "ВК Імпекс" (в договорі разом іменуються як Нові боржники) укладено Рамковий договір з додатками, відповідно до якого сторони домовилися про реструктуризацію заборгованості Існуючих боржників (далі - Рамковий договір, т.1, а.с.18-52).

Відповідно до п.6 Преамбули Рамкового договору визначено, що загальна сума заборгованості ТОВ "Євротон" (кредитний договір №0009/08/22-KLMVI), ТОВ "Торговий дім "Континіум Галичина" (Кредитний договір №0012/06/20КІ), ТОВ "Нафто-Кредит Інвест" (кредитний договір №0073/07/22-KLMV), ПрАТ "Херсонський нафтопереробний завод" (кредитний договір №0007/08/11-KLMVI) перед ПАТ "Банк Форум" складає 50 193 402,31 дол. США та 30 623 738,07 грн.

Відповідно до п.7 Рамкового договору загальна сума заборгованості ПрАТ "Роздільний керамічний завод" (кредитний договір №0028/06/22- KLMVI), СП "Західна нафтова компанія" (кредитний договір №0025/06/20- KL), СП "Західна нафтова група" (кредитний договір №0041/06/22- KL) перед ТОВ "Сантос Капітал" складає 7 289 301,12 дол. США та 9 422 321,62 евро.

Передумовою застосування рефінансування, в п.1.1. Рамкового договору, сторони визначили сплату Існуючими боржниками перед Банком сукупно не менше 1 450 000 дол. США.

В такому випадку, наставав перший етап рефінансування, визначений розділом 2 Рамкового договору, відповідно до якого Банк зобов'язувався укласти з ТОВ "Золотий екватор" (відповідач-2) Новий кредитний договір 1 та надати кредитні кошти двома траншами: перший транш на суму до 7 700 000 дол.США, строком повернення до 31.05.2013р., другий транш на суму до 43 100 000 дол.США, строком повернення до 31.12.2019р.

Відповідно до пункту 2.8. Рамкового договору існуючі боржники погашають заборгованість за процентами перед Банком негайно після отримання ТОВ "Золотий екватор" кредитних коштів відповідно до положень п.2.6 Рамкового договору.

В пункті 2.9 Рамкового договору визначено обов'язок ТОВ "Золотий екватор" повернути перший транш відповідно до наступного графіку:

до 30.04.2013р. - 3 000 000 дол. США;

до 31.05.2013р. - решта заборгованості, що залишилася несплаченою.

В матеріалах справи міститься копія Кредитного договору №0020/13/30-KL від 29.03.2013р., що укладений між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "Золотий екватор", та копія розрахунку заборгованості, з яких вбачається, що Банком та ТОВ "Золотий екватор" (відповідачем-2) виконано умову щодо укладення кредитного договору, а саме надано перший транш в розмірі 7 185 457,34 дол. США та повернуто отримані кошти до Банку 30.04.2013р. в сумі 3 000 000 дол. США та 31.05.2013р. в сумі 4 185 457,34 дол. США, як вимагалося пунктом 2.9. Рамкового договору.

Розділом 3 Рамкового договору сторони визначили другий етап рефінансування, що полягав в укладенні Нового кредитного договору 2 з ТОВ "Західклінкергруп", кредитний ліміт за яким встановлювався в розмірі до 14 000 000 грн. та строком повернення до 31.12.2019р. та Нового кредитного договору 3 з МПП "ВК Імпекс" з кредитним лімітом до 18 000 000 дол. США та строком повернення до 31.12.2019р.

Відповідно до п.3.6. рамкового договору, Банк перераховує кредитні кошти за Новим кредитним договором 3 на свій розсуд та відповідно до умов цього кредитного договору.

Згідно Кредитного договору №0050/13/30-KL від 06.06.2013 року, укладеного між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "Західклінкергруп", було відкрито кредитну лінію на суму до 14 млн.грн. Договір про розірвання до Кредитного договору №0050/13/30-KL від 06.06.2013р. свідчить про виконання ТОВ "Західклінкергруп" умов кредитного договору та повне повернення коштів Банку.

В матеріалах справи також міститься копія Кредитного договору №0021/13/30-KL від 29.03.2013 року, за умовами якого МПП "ВК Імпекс" було відкрито кредитну лінію на суму до 18 000 000 дол.США, та як вбачається з розрахунку заборгованості МПП "ВК Імпекс" отримано кредитні кошти в розмірі 10 000 000 дол. США.

Рішенням господарського суду Рівненської області у справі №918/1959/14 від 09.10.2015 року стягнуто з позичальника на користь банку заборгованість по даному кредитному договору. В подальшому, між банком та боржником був укладений графік погашення боргу, який затверджено ухвалою суду та боржником виконується.

Згідно п. 3.5 Рамкового договору сторони погодили, що за умови виконання існуючими боржниками Попередньої умови (п.1.1 цього договору), та укладення Нових кредитних договорів 1,2,3 (п. 2.1 та п.3.1 цього договору), та оформлення основного забезпечення, та виконання умов, передбачених п.3.2 цього договору, та оформлення страхування основного забезпечення (п.3.3 цього договору), та укладення договорів поруки щодо забезпечення виконання зобов'язань Нових боржників за Новим кредитним договором 1 (другий транш), 2 та 3 (п.3.4 цього договору), та оплати комісій за реструктуризацію (п. 2.5 цього договору), та належного виконання Існуючими боржниками зобов'язань щодо погашення заборгованості за Існуючими кредитними договорами (п. 2.8 цього договору), та належного виконання ТзОВ "Золотий екватор" зобов'язань щодо погашення першого траншу за Новим кредитним договором 1 (п.2.9 цього договору), Банк протягом 2 (двох) робочих днів з моменту такого виконання перераховує кредитні кошти за Новим кредитним договором 2 на користь ТзОВ "Західклінкергруп", а також другий транш за Новим кредитним договором 1 на користь ТзОВ "Золотий екватор".

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТзОВ "Золотий екватор" за кредитним договором № 0020/13/30-KL від 29.03.2013 року, 14.06.2013 року банком було перераховано на користь відповідача-2 43 033 526,01 дол. США.

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що сторонами виконано умови п. 3.5 Рамкового договору, що слугували передумовою для надання другого траншу ТзОВ "Золотий екватор".

Відповідно до п.3.7. Рамкового договору, Існуючі боржники погашають решту заборгованості перед Банком негайно після отримання Новими боржниками кредитних коштів відповідно до положень п.3.5. або п.3.5. та п.3.6. цього Договору.

З наявних в матеріалах справи довідок вбачається, що існуючі боржники (ТОВ "Євротон", TOB "Торговий дім "Континіум Галичина", ТОВ "Нафто-Кредит Інвест", ПАТ "Херсонський нафтопереробний завод") погасили заборгованість за кредитами перед Банком.

Таким чином, сторонами виконано умови першого та другого етапів рефінансування.

За умови виконання сторонами п.2.1.-2.9 (перший етап рефінансування) та п.3.1-3.7. (другий етап рефінансування) цього договору, Банк викупає у Кредитора (ТОВ "Сантос Капітал") права вимоги за існуючими кредитними договорами, а саме:

-права вимоги за КД №0028/06/22- KLMVI у сумі 5 481 779,27 дол. США;

-права вимоги за КД №0041/06/22- KL у сумі 1 807 521,58 дол. США та 7 815 621,10 евро.

Згідно п.4.2. Рамкового договору за умови виконання сторонами п.п.2.1.-2.9., 3.1.-3.7. цього договору, Банк протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту такого виконання укладає із Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Інвестицій та Заощаджень"(місцезнаходження 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 143/2, ідентифікаційний код №38237418) або з іншою компанією, погодженою сторонами договір/договори купівлі-продажу:

- права вимоги за КД №0028/06/22- KLMVI у сумі 5 481 779,27 дол. США;

- права вимоги за КД №0041/06/22- KL у сумі 1 807 521,58 дол. США та 7 815 621,10

евро.

на наступних умовах:

4.2.1. У разі якщо станом на 30.06.2013р. основна сума заборгованості перед Банком за Новими кредитними договорами 1 (другий транш), 2, 3 буде виплачена Новими боржниками в сумі не менше екв. 20 000 000 дол. США, Банк продає ТОВ "Бізнес Інвестицій та заощаджень" всі права вимоги придбані відповідно до п.4.1. цього Договору. Продаж здійснюється шляхом укладення Договору купівлі-продажу прав вимоги за формою, наведеною в Додатку 3 до цього Договору.

4.2.2. У разі якщо станом на 30.06.2013р. основна сума заборгованості перед Банком за Новими кредитними договорами 1 (другий транш), 2, 3 буде виплачена Новими боржниками у сумі менше 20 000 000 дол. США, Банк продає ТОВ "Бізнес Інвестицій Заощаджень" права вимоги придбані відповідно до п.4.1. цього Договору пропорційно до суми погашеної заборгованості та відповідно до наступної формули:

Сума до продажу -

Сума оплати за Нов. КД /сума заборг. За Нов.КД * сума Існ. заборг. перед Кредитором

Продаж прав вимоги придбаних Банком відповідно до п.4.1. відбуватиметься щоквартально відповідно наведеної формули шляхом укладення відповідного Договору купівлі- продажу прав вимоги за формою наведеною в Додатку 3 до цього Договору.

Згідно п.4.2.3. Рамкового договору ціна продажу прав вимоги придбаних Банком відповідно до п.4.1. цього договору на користь ТОВ "Бізнес Інвестицій та Заощаджень" за кожним договором купівлі-продажу прав вимоги становитиме 1 (одну ) гривню 00 коп.

Таким чином, умовами Рамкового договору сторони погодили реструктуризацію заборгованості перед Банком, у формі переведення заборгованості перед Банком на нові юридичні особи (ТОВ "Золотий екватор", МПП "ВК Імпекс") та прощення заборгованості (СУАП "Західна нафтова група" у формі ТОВ та ПАТ "Роздільний керамічний завод"), що існувала перед ТОВ "Сантос Капітал", по мірі погашення заборгованості новими юридичними особами (ТОВ "Золотий екватор", МПП "ВК Імпекс"), а встановлення ціни придбання права вимоги за кредитними договорами в розмірі 1 (однієї) гривні свідчить, що сторони мали на меті лише документально оформити переведення боргу, і дана ціна вказує на фактичне прощення боргу.

Відповідно до ст.605 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Судом першої інстанції вірно не взято до уваги доводи відповідача-1 про те, що передумови для застосування відступлення права вимоги не настали, оскільки відповідачем-2 не виконано умови пункту 2.9 Рамкового договору щодо обов'язку здійснити погашення заборгованості в розмірі: до 30.04.2013р. - 3 000 000 дол. США; до 31.05.2013р. - решта заборгованості, що залишилася несплаченою, оскільки вимога, визначена в пункті 2.9 Рамкового договору, стосується повернення першого траншу, який в свою чергу було вчасно повернуто ТОВ "Золотий екватор" банку, що вбачається з наданого розрахунку заборгованості.

Крім того, передумовою отримання другого траншу було повернення першого траншу, а тому, оскільки ТОВ "Золотий екватор" було надано другий транш кредитних коштів (43 млн. дол.США), то зазначене відповідно свідчить про виконання пункту 2.9 Рамкового договору.

Також, відповідач-1 вказує на рішення Господарського суду Рівненської області від 06.10.2015р. у справі №918/1930/14, відповідно до якого стягнуто з ТзОВ "Золотий екватор" на користь ПАТ "Банк Форум" заборгованість за кредитним договором № 0020/13/30- KL від 29.03.2013р., проте вказане не свідчить про відсутність підстав для застосування прощення боргу позивача, оскільки, як встановлено судами обох інстанцій, по даному рішенню між сторонами погоджено графік погашення заборгованості, який затверджено ухвалою суду та боржником виконується.

Тобто, сторонами було виконано умови Рамкового договору визначені п.п. 2.1-2.9, 3.1-3.7, що слугували передумовою продажу права вимоги.

Виконання ТзОВ "Золотий екватор" умов кредитного договору №0020/13/30-KL від 29.03.2013 року впливає лише на варіант прощення боргу: чи це буде повне прощення (якщо ТОВ "Золотий екватор" до 30.06.2013р. поверне не менше 20 млн.дол. США) чи частково пропорційно розміру сплачених коштів відповідно до формули.

Оскільки, як вбачається з розрахунків заборгованості ТзОВ "Золотий екватор" за Кредитним договором №0020/13/30-KL від 29.03.2013р. та заборгованості МПП "ВК Імпекс" за Кредитним договором №0021/13/30-KL від 29.03.2013р., Новими боржниками було сплачено до 30.06.2013р. кошти в розмірі менше 20 000 000 дол. США, а тому продаж права вимоги мав відбуватися згідно п.4.2.2. щоквартально пропорційно до сплачених коштів на користь Банку та вираховуватися відповідно до наведеної в цьому пункті формули.

Пунктом 7.6 Рамкового договору визначено, що за умови виконання Існуючими боржниками умов п.1.1 цього договору сторони протягом 10 (десяти) робочих днів зобов'язуються забезпечити укладення Додаткових угод до KД№0028/06/22-KLMVI та КД №0041/06/22-KL, відповідно до умов яких строк виконання зобов'язань за зазначеними договорами буде вважатись таким, що не настав.

Таким чином, з метою приведення відносин у відповідність, 02.12.2013 року між ТзОВ "Сантос капітал" та СУАП "Західна нафтова група" у формі ТзОВ було укладено Договір про встановлення порядку виконання грошових зобов'язань.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що оспорюваний договір не мав на меті встановлення обов'язків по сплаті заборгованості, а був направлений на формальне документування визначеного сторонами прощення боргу.

Вказане вбачається також і з його умов, а саме в п.2 договору про встановлення порядку виконання грошових зобов'язань сторони погодили, що боржник (позивач) зобов'язаний повернути суму заборгованості за кредитом та сплатити заборгованість за процентами в строк по 31.12.2019 року.

Аналогічний строк повернення кредитних коштів Новими боржниками (ТзОВ "Золотий екватор" та МПП "ВК Імпекс") до банку встановлено в Рамковій угоді, а саме в п.п. 2.1 та 3.1 та в Кредитних договорах, укладених з ТзОВ "Золотий екватор" (п. 1.4.2.6 кредитного договору № 0020/13/30-KL від 29.03.2013 року в редакції Додаткового договору №1 від 23.05.2013р.) та МПП "ВК Імпекс" (п. 1.4.2.6 Кредитного договору №0021/13/30-KL від 29.03.2013 року в редакції Додаткового договору №1 від 23.05.2013р.).

Також, ідентичні умови визначено щодо порядку розрахунків, зокрема в Рамковому договорі сторони погодили, що продаж прав вимоги придбаних Банком відповідно до п.4.1. відбуватиметься щоквартально відповідно до наведеної формули шляхом укладення відповідного договору купівлі-продажу прав вимоги за формою наведеною в додатку 3 до цього договору (п.4.2.2.).

В Кредитних договорах сторони погодили, що погашення заборгованості за кредитним договором здійснюється щоквартально відповідно до графіків платежів (п.1.5.2.2. Кредитного договору №0020/13/30-KL від 29.03.2013 року в редакції Додаткового договору №1 від 23.05.2013р. та п.1.5.2.2. Кредитного договору №0021/13/30-KL від 29.03.2013 року в редакції Додаткового договору №1 від 23.05.2013р.).

Відповідно до п.2.1 договору про встановлення порядку виконання грошових зобов'язань, щоквартально сторони зобов'язані укладати додатковий договір про погашення частини заборгованості за кредитом.

Таким чином, умови договору про встановлення порядку виконання грошових зобов'язань базуються на умовах рамкового договору та кредитних договорів та відображають домовленості сторін викладені в Рамковому договорі.

Також, як визначено в п.2.1. договору про встановлення порядку виконання грошових зобов'язань, щоквартально сторони зобов'язані укладати додатковий договір про погашення частини заборгованості за кредитом, яке (погашення) має бути здійснене не пізніше 25-го числа останнього місяця відповідного календарного кварталу. Сума такого погашення визначатиметься за погодженням сторін. У випадку недосягнення згоди, щодо розміру заборгованості за кредитом, що належить до погашення у відповідному кварталі, або ухилення будь-якою із сторін від підписання відповідного додаткового договору, погашення заборгованості має здійснюватися відповідно до Графіку, наведеного в Додатку №1 до цього Договору (у разі ухилення Боржника), або за іншою домовленістю Сторін (у разі ухилення кредитора).

З вказаного пункту вбачається, що сторони першочергово погодили, що погашення заборгованості буде відбуватися шляхом укладення додаткових договорів, і лише у випадку відсутності згоди щодо суми погашення чи ухилення однієї із сторін від підписання такого договору, погашення буде здійснюватися шляхом оплати грошових коштів.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд вірно зазначив в оскаржуваному рішенні, що метою укладення оспорюваного договору було відображення умов щодо прощення заборгованості, а не її погашення сплатою грошових коштів, тобто сторони приховали в оспорюваному правочині дійсні відносини, що виникли між ними.

Статтею 509 ЦК України визначено зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відтак, у правочині на підставі якого може бути припинено зобов'язання мають бути ознаки, встановлені в ст.509 ЦК, тобто визначена певна дія (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) відносно якої сторонами виражається воля на її припинення.

Відповідно до ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Так, з аналізу підстав припинення зобов'язань, наведених у ст.ст. 599-601, 604, яке здійснюється за прямим волевиявленням сторін, вбачається, що у кожному випадку таке припинення передбачає визначеність обсягу зобов'язання, яке припиняється.

Також норми статті 598 ЦК свідчать про необхідність визначення обсягу зобов'язань щодо яких сторонами укладається правочин, наслідком якого може бути припинення зобов'язання або його окремої частини.

Стаття 605 ЦК України, містить поняття "прощення боргу", що, в свою чергу, вказує на те, що передумовою застосування цієї норми має бути: на момент прощення борг вже наявний; сторонами визначена сума такого боргу; борг є таким, що визнаний іншою стороною, як обов'язок від якого його може бути звільнено кредитором.

Всі ці складові відображено в договорі про встановлення порядку виконання грошових зобов'язань, який укладено на виконання умов Рамкового договору, та метою укладення якого сторони мали на меті прощення боргу, а не факту сплати заборгованості за кредитним договором.

Доказом того, що сторони почали реалізовувати закріплені умови прощення боргу є укладений між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "Бізнес Інвестицій та заощаджень" договір факторингу №1/7 від 18 грудня 2013р., за яким ПАТ "Банк Форум" було відступлено на користь ТОВ "Бізнес Інвестицій та заощаджень" частину заборгованості позивача за кредитним договором №0041/06/22- KL від 29.11.2006р., в розмірі 68 299,18 дол. СІ1ІА та 307 081,57 Євро, що відповідає першому платежу визначеному в графіку погашення заборгованості до договору про встановлення порядку виконання грошових зобов'язань.

Тому, укладення договору факторингу додатково свідчить про прийняття сторонами умови щодо прощення боргу позивача перед ТОВ "Сантос Капітал" та початок його виконання сторонами.

Щодо посилання відповідача-1 (апелянта) на наявність діючої іпотеки, що укладалася в забезпечення виконання зобов'язань позивача за Кредитним договором №0041/06/22- KL від 29.11.2006р., то колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що даний факт не спростовує умов прощення боргу застосованих сторонами.

В забезпечення виконання зобов'язань позивача перед ПАТ "Банк Форум" за Кредитним договором №0041/06/22- KL від 29.11.2006р. в іпотеку було передано нежилі приміщення за адресою м. Київ, вул. Академіка Заболотного , буд.З, згідно Договору іпотеки №5510 від 29.12.2006р.

В подальшому право вимоги за Договором іпотеки було відступлено до ТОВ "Сантос капітал", згідно Договору про відступлення прав вимоги за іпотеками №1 від 21.12.2011р., як і право вимоги за Кредитним договором №0041/06/22- KL від 29.11.2006р.

В п. 4.2.4. Рамкового договору сторони погодили, що продаж прав вимоги, придбаних Банком відповідно до п.4.1. цього договору на користь ТОВ "Бізнес Інвестицій та заощаджень" здійснюється без передачі забезпечення. Перед укладанням договору купівлі-продажу прав вимоги, придбаних Банком відповідно до п.4.1. цього договору, на користь ТОВ "Бізнес Інвестицій та Заощаджень" та їх фактичною передачею, сторони припиняють та/або забезпечують припинення іпотечних договорів, що наведені у Додатку №4, за згодою сторін.

Оскільки, пунктом 7.6 Рамкового договору визначалась необхідність приведення у відповідність кредитних договорів умовам Рамкового договору, то аналогічна необхідність виникала і по відношенню до іпотечного договору, саме тому до договору іпотеки було внесено відповідні зміни в частині основного зобов'язання та строку його виконання.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦK України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 235 ЦK України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Згідно з п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6 листопада 2009 року № 9 за удаваним правочином (стаття 235 ЦК України) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено укладення договору про встановлення порядку виконання грошових зобов'язань з метою приховати прощення боргу, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог та відповідно визнання вказаного правочину недійсним.

Щодо заяви відповідача-1 про застосування строків позовної давності, то колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на таке.

Так, у клопотанні про застосування строків позовної давності відповідач-1 вказує на початок обчислення строку позовної давності від дати укладення Договору про встановлення порядку виконання грошових зобов'язань, тобто від 02.12.2013р. або від дати укладення Рамкового договору, тобто від 27.03.2013р.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Обчислення строку позовної давності з моменту укладення Рамкового договору - 27.03.2013р., враховуючи предмет спору у даній справі, є безпідставним, оскільки Договір про встановлення порядку виконання грошових зобов'язань був укладений 02.12.2013р., тобто після укладення Рамкового договору.

При цьому, укладаючи договір про встановлення порядку виконання грошових зобов'язань від 02.12.2013р. сторони мали на меті привести у відповідність відносини за кредитним договором №0041/06/22-KL від 29.11.2006р. умовам Рамкового договору.

31.03.2017р. ТОВ Сантос капітал на адресу СУАП Західна нафтова група у формі ТОВ було направлено претензію-вимогу від 28.03.2017р. вих. №28/03/03 про сплату заборгованості за Генеральним кредитним договором №0041/06/22-KL від 29.11.20106р. (т.2, а.с.98-100).

Таким чином, саме з моменту отримання (05.04.2017р.) СУАП Західна нафтова група у формі ТОВ претензії-вимоги від 28.03.2017р. вих. №28/03/03 позивачеві стало відомо про порушення його прав та той факт, що відповідач-1 ухиляється від фактичних відносин прощення боргу, що існували між сторонами.

Зважаючи на те, що до даних правовідносин застосовується загальний строк позовної давності у три роки, який закінчується 04 квітня 2020 року, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що СУАП Західна нафтова група у формі ТОВ звернулося з позовом до суду у межах строку позовної давності.

Також не беруться до уваги твердження скаржника про те, що ТОВ Золотий екватор (відповідач-2) є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки не є стороною договору про встановлення порядку виконання грошових зобов'язань від 02.12.2013р., з огляду на наступне.

Як вже зазначалося вище, 02.12.2013р. між ТОВ Сантос капітал та СУАП Західна нафтова група у формі ТОВ укладено договір про встановлення порядку виконання грошових зобов'язань.

Даний договір було укладено внаслідок домовленості між позивачем, відповідачем-1, ПАТ Банк Форум , відповідачем-2 та іншими компаніями про реструктуризацію кредитної заборгованості перед ПАТ Банк Форум та ТОВ Сантос капітал (Рамковий договір від 27.03.2013р.). За умовами Рамкового договору, ТОВ Золотий екватор , замість Існуючих боржників (ТОВ Євротон , ТОВ ТД Континіум Галичина , ТОВ Нафто-Кредит Інвест , ПАТ Херсонський нафтопереробний завод ) зобов'язувався отримати кредитні кошти від ПАТ Банк Форум , а визначення варіанту прощення боргу позивача залежало від розміру здійснених платежів відповідачем-2 на користь ПАТ Банк Форум .

Тому, фактично застосування прощення боргу мало відбутися за умови здійснення перекредитування на ТОВ Золотий екватор , а розмір прощення залежав від повернення відповідачем-2 кредитних коштів.

Таким чином, розмір заборгованості позивача перед відповідачем-1 прямопропорційно залежить від розміру здійснених платежів відповідачем-2 на користь ПАТ Банк Форум .

Тому, дії відповідача-2 по сплаті заборгованості перед ПАТ Банк Форум впливають на визначений умовами Рамкового договору варіант прощення боргу.

Крім того, оспорюваний договір про встановлення порядку виконання грошових зобов'язань був укладений внаслідок невиконання відповідачем-2 п.4.2.1. Рамкового договору, який визначає, що у разі якщо станом на 30.06.2013р. основна сума заборгованості перед Банком за Новими кредитними договорами 1 (другий транш), 2, 3 буде виплачена Новими боржниками в сумі не менше екв. 20 000 000 дол. СІ1ІА, Банк продає ТОВ Бізнес Інвестицій та заощаджень всі права вимоги придбані відповідно до п.4.1 цього договору. Продаж здійснюється шляхом укладення договору купівлі-продажу прав вимоги за формою, наведеною в Додатку 3 до цього договору.

З огляду на викладене та зважаючи на предмет та підстави позову, колегія суддів вважає, що позивачем вірно визначено співвідповідачем у даній справі ТОВ Золотий екватор .

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Волинської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантос Капітал" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 25.07.2017 року у справі №903/430/17 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Коломис В.В.