Рішення

від 05.09.2017 по справі 910/12628/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2017Справа №910/12628/17 За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Любешів Агро"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ЛОГІСТІКС"

про: стягнення 269 519,04 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Представники:

від позивача: Примєрова С.І. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Любешів Агро" до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ЛОГІСТІКС" про стягнення 269 519,04 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2017 року порушено провадження у справі № 910/12628/17.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором поставки мінеральних добрив №ТЛ-0006892 від 19.05.2017 року щодо поставки обумовленого договором товару, суму попередньої оплати в розмірі 261 000,00 грн, перерахованої позивачем, останньому не повернув, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду. Крім того, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 8 519,04 грн.

Позивачем до позовної заяви долучено заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позовних вимог.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Судом встановлено, що заява про забезпечення позову не містить належного обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову та не містить посилання на докази, які підтверджують, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позивачем не підтверджено доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування такого виду забезпечення позову як накладення арешту на майно, що належить відповідачеві.

За таких підстав, судом відмовлено у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідач у судове засідання не з'явився, своїм правом на надання відзиву не скористався.

В судовому засіданні 05.09.17р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.05.2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю ЛЮБЕШІВ АГРО (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю ТРАНС ЛОГІСТІКС (постачальник) укладено Договір поставки мінеральних добрив №ТЛ-0006892 від 19.05.2017 року (надалі - Договір).

Згідно п.1.1. Договору постачальник зобов'язався передати у встановлені цим Договором строки мінеральні добрива (товар) у власність покупця для використання у підприємницькій діяльності, а покупець прийняти товар та оплатити його вартість за цінами та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.1.2. Договору ціна, кількість, асортимент, терміни і пункти поставки товару обумовлюються в додатках (специфікаціях) до даного Договору, які погоджуються сторонами та є невід'ємними частинами даного Договору.

Згідно з п.6.1. Договору ціна на товар та загальна вартість партії товару визначається сторонами у додатках (специфікаціях) до даного Договору.

Покупець здійснює оплату наданих послуг не пізніше двох банківських днів з дня отримання відповідного рахунку постачальника, якщо інше не передбачено даним Договором або додатками чи додатковими угодами до нього. Покупець має здійснити оплату передбачену у специфікації до даного Договору (п.6.3., 6.4. Договору).

19.05.2017р. сторонами Договору було укладено Специфікацію №1, у відповідності до якої сторони домовились про поставку мінеральних добрив - Нітроамофоска NРК 16:16:16 у кількості 100 (сто) тон на загальну суму 870 000,00 грн.

Згідно п.2 Специфікації №1 покупець зобов'язався здійснити попередню оплату в розмірі 30% від вартості товару протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку постачальником, та післяплату 70% на протязі 180 календарних днів. Строк поставки товару визначений у п.4 Специфікації №1 до 25.05.2017р.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач виставив позивачу на оплату товару Рахунок-фактуру №ТЛ-0006892 від 19.05.2017р. на суму 870 000,00 грн.

24.05.2017р. позивачем сплачено 30% попередньої оплати за товар, що склало 261 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №109 від 24.05.2017 року.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання за Договором щодо поставки товару не виконав, суму попередньої оплати в розмірі 261 000,00 грн не повернув.

Позивач звертався до відповідача з листами від 12.06.2017 року та від 16.06.2017 року, в яких повідомляв про розірвання договору, в зв'язку з не поставкою товару та вимагав повернення суми перерахованої передоплати в розмірі 261 000,00 грн.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.4 Специфікації строк поставки товару до 25.05.2017р.

Відповідачем доказів поставки товару позивачу на суму 261 000,00 грн. суду не надано.

Згідно з ч.2. ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів поставки позивачу товару на суму 261 000,00 грн. , матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем позивачу грошових коштів в розмірі 261 000,00 грн , суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 261 000,00 грн.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 8 519,04 грн за період з 26.05.2017 року по 12.07.2017 року судом задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

З огляду на те, що умовами договору не погоджено нарахування пені за прострочення повернення суми попередньої оплати, позивачем заявлено про нарахування пені саме на суму попередньої оплати, стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені.

Судом встановлено, що за подання позовної заяви про стягнення 269 519,04 грн позивачем сплачено згідно платіжного доручення №152 від 18.07.2017 року судовий збір в розмірі 1600,00 грн, в той час як у відповідності до Закону України Про судовий збір позивач повинен був сплатити 4042,79 грн (1,5 *269 519,04 грн), в зв'язку з чим недоплачена позивачем сума судового збору в розмірі 2442,79 грн підлягає стягненню з позивача в доход державного бюджету України.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд - В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ЛОГІСТІКС" (04050, м.Київ, вул.Мельникова, будинок 12, код ЄДРПОУ 33789628) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Любешів Агро" (44213, Волинська обл., Любешівський район, село Зарудчі, вул. Незалежності, будинок 100, код ЄДРПОУ 40344610) 261 000 (двісті шістдесят одну тисячу) грн 00 коп - суму попередньої оплати та 3915 (три тисячі дев'ятсот п'ятнадцять) грн 00 коп - витрати по сплаті судового збору.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Любешів Агро" (44213, Волинська обл., Любешівський район, село Зарудчі, вул. Незалежності, будинок 100, код ЄДРПОУ 40344610) в доход Державного бюджету України недоплачену суму судового збору в розмірі 2442 (дві тисячі чотириста сорок дві) грн 79 коп.

4. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 10 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 10-денний строк до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя Шкурдова Л.М.

Повне рішення складено 12.09.2017 р.