Постанова

від 11.09.2017 по справі 917/459/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2017 р. Справа № 917/459/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І. , суддя Барбашова С.В. , суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Кохан Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність ь/н від 04.10.2016 р.

відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 04.09.2017 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарства "Зоря-Світлана" (вх. № 2358 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 20.06.17 у справі № 917/459/17

за позовом Фермерського господарства "Зоря-Світлана", с. Огуївка, Машівський район Полтавська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Сад", с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область,

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фермерське господарство "Зоря-Світлана" звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в якій просить прийняти рішення, яким заборонити відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Полтава-Сад" подальше використання земельної ділянки, розташованої в адміністративних межах Заворсклянської сільської ради Полтавського району Полтавської області, а саме земельної ділянки площею 2,7700 га, кадастровий № 5324081000:00:027:0049, посилаючись на порушення відповідачем права позивача на законне користування земельною ділянкою, судові витрати просить стягнути з відповідача на користь позивача.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 20.06.2017 р. у справі № 917/459/17 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване з тих підстав, що позивач необґрунтовано звернувся до суду з позовом про заборону Товариству з обмеженою відповідальністю "Полтава-Сад" подальшого використання земельною ділянкою площею 2,7700 га, кадастровий № 5324081000:00:027:0049, яка знаходиться в адміністративних межах Заворсклянської сільської ради Полтавського району Полтавської області, оскільки договір оренди землі від 10.09.2007 р., що укладений між ТОВ "Полтава-Сад" та ОСОБА_3 (власником земельної ділянки) є чинним та діє до 31.12.2017 р., що підтверджуються листом Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області № 0-16-0.181-7б/123-17 від 04.04.2017 р. про його реєстрацію, та ін.

Позивач, Фермерське господарство «Зоря-Світлана» , не погодився із зазначеним рішенням та звернувся з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 20.06.2017 р. зазначає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

Зокрема, в обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що на момент подання позовної заяви та прийняття судом оскаржуваного рішення права ФГ «Зоря-Світлана» , як законного користувача спірної земельної ділянки, є порушеними. Позивач зазначає, що договір оренди землі від 10.09.2007, який укладено між ТОВ «Полтава-Сад» та ОСОБА_3, не зареєстрований відповідно до вимог чинного на той час законодавства. Натомість на момент укладення договору оренди землі між ФГ «Зоря-Світлана» та ОСОБА_3 відсутні обмеження та обтяження щодо реєстрації права користування (іншого речового права) земельних ділянок з власником землі., а тому ФГ «Зоря-Світлана» є законним користувачем земельної ділянки, що належить ОСОБА_3 на підставі договору оренди землі.

Також, заявник апеляційної скарги посилається на виникнення у нього сумнівів в достовірності наданої інформації (відомостей) згідно з листом, виданим Міжрайонним управлінням у Полтавському районі та місті Полтаві Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області № 0-16-0.181-76/123-17 від 04.04.2017 р., оскільки в цьому листі всупереч положенням ст. 18 Закону України «Про оренду землі» , постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 р. № 2073 «Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі» , Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 р., Міжрайонним управлінням у Полтавському районі та місті Полтаві ГУ Держгеокадастру у Полтавській області зазначений інший вид документації, що посвідчує факт вчинення (реєстрації) права оренди - «виписки книги реєстрації договорів оренди» , в той час як реєстрація договорів оренди землі повинна бути здійсненою в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, та ін.

Відповідач у запереченнях на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, 01.12.2016 р. між Фермерським господарством "Зоря-Світлана" (орендар) та ОСОБА_3 (орендодавцем) укладено договір оренди землі, а саме земельної ділянки площею 2.7700 га, кадастровий № 5324081000:00:027:0049 (а. с. 8-10).

Право користування земельною ділянкою за договором зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 24.12.2016 р.

В процесі підготовки земельної ділянки до використання у 2017 році позивачем виявлено, що спірна земельна ділянка використовується відповідачем на підставі договору оренди землі, укладеного 10.09.2007 р. між ТОВ "Полтава-Сад" та ОСОБА_3 (з урахуванням змін та доповнень).

Матеріали справи свідчать, що 10.09.2007 р. між ОСОБА_3 (орендодавець) та ТОВ «Полтава-Сад» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 2.77 га, кадастровий № 5324081000:00:027:0049 строком на 5 років (а. с. 29-32). Договір зареєстрований у Полтавському реєстраційному кущовому офісі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про в державному реєстрі земель вчинено запис від 10.09.2007 р. № 040754600112.

01.03.2011 р. між сторонами підписані зміни та доповнення до договору оренди, якими продовжений строк дії договору до 31.12.2017 р. (а. с. 35), зміни зареєстровані у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що в реєстрі земель вчинено запис від 23.12.2011 р. № 532400004000990.

Позивач стверджує, що договір оренди землі укладений між ТОВ "Полтава-Сад" та ОСОБА_3 є укладеним, але не вчиненим, тобто останній не зареєстрований у встановленому законом порядку і є нікчемним. Відтак, позивач стверджує, що його права, як законного користувача порушені.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивач з позовною заявою до суду у даній справі, в якій останній просить заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Полтава-Сад" подальше використання земельної ділянки площею 2,7700 га, кадастровий № 5324081000:00:027:0049, яка знаходиться в адміністративних межах Заворсклянської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

З матеріалів справи вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржувану ухвалу крім іншого виходив з того, що у позивача відсутні підстави для звернення до суду з позовом про заборону Товариству з обмеженою відповідальністю "Полтава-Сад" у подальшому використанні земельної ділянки площею 2,7700 га, кадастровий № 5324081000:00:027:0049, яка знаходиться в адміністративних межах Заворсклянської сільської ради Полтавського району Полтавської області, оскільки договір оренди землі від 10.09.2007 р., що укладений між ТОВ "Полтава-Сад" та ОСОБА_3 (власником земельної ділянки) є чинним та діє до 31.12.2017 р., що підтверджуються листом Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області № 0-16-0.181-7б/123-17 від 04.04.2017 р., та ін.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого у справі рішення.

Відповідно до вимог ст. ст. 32 , 34 ГПК України , доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Правовідносини щодо оренди земельних ділянок регулюються Законом України «Про оренду землі» , Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України .

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України . За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Статтею 17 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Згідно з ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки та орендарем.

Матеріали справи свідчать, що відповідач, на підставі договору оренди від 10.09.2007 р. (з урахуванням змін та доповнень) у відповідності до вимог чинного законодавства став землекористувачем спірної земельної ділянки, яким залишається і на цей час.

Згідно зі ст. 31 Закону України "Про оренду землі" , договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону , від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

При цьому позивачем не надано доказів розірвання договору оренди землі від 10.09.2007 р., укладеного між ТОВ «Полтава-Сад» та ОСОБА_3 (орендодавець), або доказів визнання його недійсним. А отже, на даний час зазначений договір є чинним, а у відповідача, відповідно, наявне встановлене законом право оренди земельної ділянки, яке зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

На підтвердження факту існування законного права оренди спірної земельної ділянки відповідачем надано суду першої інстанції лист Міськрайонного управління у Полтавському районі та м. Полтаві Головного управління держгеокадастру у Полтавській області від 04.04.2017 р. № 0-16-0.181-76/123-17, згідно з яким договір оренди землі від 10.09.2007 р. укладений між ТОВ «Полтава-Сад» та ОСОБА_3 зареєстровано у Полтавському реєстраційному кущовому офісі Полтавської регіональної філії ДП «Центр ДКЗ при Держкомземі України» , про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 10.09.2007 р. № 040754600112. Сторонами підписані зміни та доповнення до цього договору від 01.03.2011 р., якими пролонговано дію основного договору до 31.12.2017 р., що також зареєстровано у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.12.2011 р. № 532400004000990 (а. с. 36-38).

Таким чином, відповідач набув право оренди спірною земельною ділянкою у встановленому чинним законодавством порядку, таке право посвідчене і не спростоване у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, та усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

У відповідності до ст. 152 ЦК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Враховуючи наявність чинного договору оренди щодо спірної земельної ділянки, укладеного між відповідачем та власником, приписи статті 125 Земельного кодексу України , позивачем недоведено його порушеного права на спірну земельну ділянку, як землекористувача саме відповідачем, та самовільного зайняття ТОВ «Полтава-Сад» спірної земельної ділянки.

Щодо посилань позивача, зазначених в апеляційній скарзі, то позивачем не надано належних доказів на підтвердження не чинності договору оренди від 10.09.2007 р. між ТОВ «Полтава-Сад» та ОСОБА_3 В якості правових підстав обґрунтування позовних та апеляційних вимог позивач посилається на Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1127 від 25.12.2015 р., в той час як договір та зміни до нього між відповідачем та орендодавцем складались у 2007 році та у 2011 році. Посилання позивача на сумніви у достовірності інформації, яка міститься у листі Міжрайонного управління у Полтавському районі та м. Полтаві Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 04.04.2017 р., ґрунтується на припущеннях, які не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції. Оскільки, зазначений лист, наданий відповідним підрозділом державної установи, носить офіційний характер і є відповіддю на офіційний запит, зроблений підприємством відповідача.

Так, відповідно до п. 1 Порядку складання, подання та опрацювання запитів на публічну інформацію, розпорядником якої є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи, затвердженого наказом міністерства аграрної політки та продовольства України від 20.12.2016 р. № 556, цей Порядок визначає механізм складання, подання та опрацювання запитів на отримання публічної інформації, розпорядником якої є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) та її територіальні органи.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оренду землі" (яка діяла на час укладання договору), договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Відповідно до п. 2, 4 Указу Президента України "Про Державне агентство земельних ресурсів України" № 445/2011 від 08.004.2011 р., Державне агентство земельних ресурсів України є правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів. Держземагенство відповідно до покладених на нього повноважень здійснює державну реєстрацію земельних ділянок та обмежень у їх використанні.

А отже, реєстрацію зазначеного договору оренди фактично здійснено повноважним органом, що підтверджується матеріалами справи, зазначене спростовує доводи позивача щодо невиконання відповідних вимог та нечинність договору оренди.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Полтавської області від 20.06.17 у справі № 917/459/17 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та чинного законодавства.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Полтавської області від 20.06.17 у справі № 917/459/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції України.

Головуючий суддя Пушай В.І.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Пелипенко Н.М.