Рішення

від 15.09.2017 по справі 916/1833/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" вересня 2017 р.Справа № 916/1833/17

за позовом Дочірнього підприємства "ХІМІК" Публічного акціонерного товариства "АЗОТ";

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Будівельна група ВТХ";

про стягнення 6600,00грн.;

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: про стягнення 6600,00грн.

Дочірнього підприємства "ХІМІК" Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Будівельна група ВТХ" заборгованості за договором №2 про надання послуг проживання у гуртожитку по вул. Хасановська,9 від 05.05.2014р. у сумі 6600,00грн.

Разом із позовною заявою позивач за вх.суду№2-4086/17 звернувся до суду з заявою про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав в порядку ч.2 ст.100 КАС України.

31.08.2017р. за вх.суду№18759/17 позивач надав до суду пояснення стосовно заяви про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав в порядку ч.2 ст.100 КАС України.

Судом заява до розгляду не приймається, оскільки подана в порядку ч.2 ст.100 КАС України, що не передбачено Господарським процесуальним кодексом України.

31.08.2017р. за вх.суду№18767/17 позивач звернувся до суду з клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та надав до суду оригінали документів обгрунтовуючих позовні вимоги.

Відповідач в засідання суду не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області від 01.08.2017р., 05.09.2017р. направлялись відповідачу за належною адресою, зазначеною в позовній заяві та у наявному в матеріалах справи Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 05.09.2017р. та повернуті до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 «Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Враховуючи викладене, клопотання позивача про розгляд справи без його участі, справа розглядається без участі сторін за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд встановив:

05.05.2014р. між Публічним акціонерним товариством "Концерн Стирол" (Виконавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Будівельна група ВТХ" (відповідач, Замовник) було укладено договір №2 про надання послуг проживання у гуртожитку по вул. Хасановська,9 від 05.05.2014р. (далі договір 1) відповідно до якого Виконавець надає Замовнику послуги проживання у гуртожитку по вул. Хасановська, 9. Строк надання послуг визначається сторонами у кожному окремому випадку та фіксується в Заявах (п.п.1.1., 1.2. договору).

Відповідно до п.п.4.1., 4.3., 4.6. договору ціна послуг за проживання становить 40грн./койко місце на добу. Замовник сплачує вартість проживання протягом 3-х банківських днів (з дати виставлення рахунку) на розрахунковий рахунок Виконавця. Остаточна оплата за проживання здійснюється у триденний строк після підписання сторонами акту виконаних робіт за фактичне прожитий час Замовником.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2014р. В частині фінансових зобов'язань сторін, договір зберігає чинність до проведення повного взаєморозрахунку між сторонами (п.п.6.3., 6.4. договору).

Позивач вказує, що факт надання послуг позивачем та отримання їх відповідачем підтверджується підписаним сторонами актом надання послуг №ОУ-0000497 від 30.06.2014р. на суму 6600,00грн. з ПДВ відповідно до якого надані послуги проживання працівників 13 осіб ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Будівельна група ВТХ" з 31.05.2014р. по 30.06.2014р. (копія міститься в матеріалах справи).

21.02.2017р. між Публічним акціонерним товариством "Концерн Стирол" (Первісний кредитор) та Дочірнім підприємством "ХІМІК" Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" (Новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги (цессії) №УТ-21/02/17 (далі договір 2) відповідно до якого Первісний кредитор уступає, а Новий кредитор приймає у повному обсязі право вимоги за договором №2 про надання послуг проживання у гуртожитку по вул. Хасановська, 9 від 05.05.2014р., укладеному між Первісним кредитором та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Будівельна група ВТХ" (Боржник).

Відповідно до п.1.2. договору сума основного боргу, що відступається у відповідності до п.1.1. договору права вимоги до Боржника складає 6600,00грн. за послуги з проживання у гуртожитку по вул. Хасановська, 9.

Пунктом 6.2. договору право вимоги переходить від Первісного кредитора до Нового кредитора в момент укладення даного договору.

03.03.2017р. за №249/03-17 ПАТ "Концерн Стирол" направив відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги, копію договору про відступлення права вимоги та копію акту приймання-передачі робіт.

15.03.2017р. між Публічним акціонерним товариством "Концерн Стирол" та Дочірнім підприємством "ХІМІК" Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" було укладено додаткову угоду №1 за якою сторони змінили реквізити Нового кредитора.

24.03.2017р. за №50 позивач направив відповідачу інформаційний лист щодо зміни своїх реквізитів та копію додаткової угоди №1 від 15.03.2017р.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість за договором №2 про надання послуг проживання у гуртожитку по вул. Хасановська, 9 від 05.05.2014р.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що 05.05.2014р. між Публічним акціонерним товариством "Концерн Стирол" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Будівельна група ВТХ" було укладено договір №2 про надання послуг проживання у гуртожитку по вул. Хасановська,9 від 05.05.2014р. відповідно до якого Виконавець надає Замовнику послуги проживання у гуртожитку по вул. Хасановська, 9. Строк надання послуг визначається сторонами у кожному окремому випадку та фіксується в Заявах.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що відповідно до надання послуг №ОУ-0000497 від 30.06.2014р., позивачем були надані відповідачу послуги проживання працівників 13 осіб ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Будівельна група ВТХ" з 31.05.2014р. по 30.06.2014р. на суму 6600,00грн. в тому числі ПДВ 1100,00грн. (копія міститься в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення умов договору за надані послуги не розрахувався у зв'язку з чим станом на день розгляду справи за ним рахується заборгованість у сумі 6600,00грн.

Судом встановлено, що 21.02.2017р. між Публічним акціонерним товариством "Концерн Стирол" (Первісний кредитор) та Дочірнім підприємством "ХІМІК" Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" (Новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги (цессії) №УТ-21/02/17 відповідно до якого Первісний кредитор уступив, а Новий кредитор прийняв у повному обсязі право вимоги за договором №2 про надання послуг проживання у гуртожитку по вул. Хасановська, 9 від 05.05.2014р., укладеному між Первісним кредитором та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Будівельна група ВТХ" (Боржник) на суму 6600,00грн.

Згідно зі ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, визнається майново-господарським зобов'язанням. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 Господарського Кодексу України).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Станом на день розгляду справи заборгованість у сумі 6600,00грн. відповідачем не погашена, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у сумі 6600,00грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Дочірнього підприємства "ХІМІК" Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" про стягнення з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Будівельна група ВТХ" заборгованості за договором №2 про надання послуг проживання у гуртожитку по вул. Хасановська,9 від 05.05.2014р. у сумі 6600,00грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Дочірнього підприємства "ХІМІК" Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" про стягнення з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Будівельна група ВТХ" заборгованості за договором №2 про надання послуг проживання у гуртожитку по вул. Хасановська,9 від 05.05.2014р. у сумі 6600,00грн. - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Будівельна група ВТХ" (65091, м. Одеса, вул. Скісна, 56, код ЄДРПОУ 37545161) на користь Дочірнього підприємства "ХІМІК" Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" (18014, м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, код ЄДРПОУ 25584960) 6600/шість тисяч шістсот/грн. боргу, 1600/одна тисяча шістсот/грн. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 15.09.2017р.

Суддя Л.В. Степанова