Ухвала

від 15.09.2017 по справі 916/2202/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"15" вересня 2017 р.Справа № 916/2202/16

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

розглянувши справу №916/2202/16

за позовом ОСОБА_1

до відповідачів 1.Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; 2.Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК"

про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення, -

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 особисто

від відповідача-1: Щербина О.Ю. за довіреністю від 15.05.2017р. №27-10128/17

від відповідача-2: Баліцька Ю.С. за довіреністю від 06.09.2016р. №060916

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК" з позовом, в якому, із врахуванням клопотання про збільшення позовних вимог від 03.10.2016р., просить господарський суд Одеської області:

- зобов'язати ПАТ "ІМЕКСБАНК" надати Фонду всю необхідну інформацію відносно позивача як свого вкладника, зокрема, рішення Приморського районного суду міста Одеси від 25.05.2015 у справі № 522/6328/15-ц, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 01.02.2016р., із зазначенням дати його отримання;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК" подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "ІМЕКСБАНК" за рахунок Фонду на підставі і в розмірах, встановлених рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 25.05.2015 у справі № 522/6328/15-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 01.02.2016р., а саме на суму 190 000,00 грн.;

- зобов'язати Фонд включити позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування грошових коштів за вкладами в ПАТ "ІМЕКСБАНК" за рахунок Фонду в розмірах, встановлених рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 25.05.2015р. у справі № 522/6328/15-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 01.02.2016р., а саме на суму 190 000,00 грн.;

- стягнути (зобов'язати виконати обов'язок у натурі) з Фонду відшкодування грошових коштів за вкладами на користь позивача у розмірі, встановленому рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 25.05.2015р. у справі № 522/6328/15-ц, а саме на суму 190 000,00 грн.;

- дане стягнення здійснити у безготівковій формі на рахунок, зазначений у зверненні інвалідів від 17.02.2016, у Фінансово-розрахунковому центрі "ФРЦ" - код 14284165, п/р № 26002000058477 в ПАТ "Укрсоцбанк" у м. Одесі, МФО 300023.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.10.2016р. позов ОСОБА_1 задоволено частково. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язано включити ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "ІМЕКСБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в розмірах, встановлених рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 25.05.2015р. у справі № 522/6328/15-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 01.02.2016р., а саме, на суму 190 000 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2017р. рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2016р. у справі № 916/2202/16 частково скасовано. Позов задоволено частково. З Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 стягнуто відшкодування коштів вкладу у розмірі, встановленому рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 25.05.2015р. у справі № 522/6328/15-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 01.02.2016р., а саме, на суму 190 000 грн. в безготівковій формі на рахунок Фінансово-розрахункового центру "ФРЦ" - код 14284165, п/р № 26002000058477 в ПАТ "Укрсоцбанк" в м. Одесі, МФО 300023. В іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2017р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 та рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2016 у справі № 916/2202/16 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

При цьому, згідно з вказівками, які містяться у постанові ВГСУ від 01.06.2017р. та які в силу вимог ч.1 ст.111-12 ГПК України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, суду при вирішенні даного спору слід дослідити чи виступає позивач - ОСОБА_1 у спірних правовідносинах як громадянин, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набув статусу суб'єкта підприємницької діяльності, чи виступає позивач ОСОБА_1 - як фізична особа без відповідного статусу.

Розпорядженням керівника апарату №724 від 20.07.2017р. "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу судової справи", відповідно до п. 4.2.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 20.06.2017р. (протокол №17-09/2017), призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/2202/16 та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Смелянець Г.Є. для розгляду справи № 916/2202/16.

Ухвалою від 24.07.2017р. справу № 916/2202/16 прийнято до провадження господарським судом Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

При цьому, під час перебування справи на розгляді у Вищому господарському суді України до господарського суду надійшов запит Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2017р. про направлення матеріалів справи №916/2202/16 для розгляду заяви про роз'яснення постанови Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2017р., а також ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2017р., в якій зобов'язано господарський суд Одеської області надіслати до Одеського апеляційного господарського суду матеріали справи №916/2202/16.

Ухвалою від 31.07.2017р. провадження у справі №916/2202/16 зупинено господарським судом, оскільки під час перебування справи на розгляді у Вищому господарському суді України до господарського суду надійшов запит Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2017р. про направлення матеріалів справи №916/2202/16 для розгляду заяви про роз'яснення постанови Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2017р., а також ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2017р., в якій зобов'язано господарський суд Одеської області надіслати до Одеського апеляційного господарського суду матеріали справи №916/2202/16.

09.08.2017р. за вх.№17252/17 господарський суд одержав заяву, згідно з якою позивач повідомив суд про те, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.

11.08.2017р. за вх.№2-4263/17 та 14.08.2017р. за вх.№2-4308/17 господарський суд одержав заяви про припинення провадження у справі №916/2202/16 в порядку ст.80 ГПК України, згідно з якими відповідач-1 просить суд припинити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України та покласти на позивача судові витрати, які були понесені відповідачем-1 у зв'язку з подачею апеляційної скарги.

Ухвалою від 22.08.2017р. провадження у справі поновлено.

14.09.2017р. за вх.№2-4890/17 господарський суд одержав заяву про припинення провадження у справі в порядку ст.80 ГПК України, згідно з якою відповідач-2 просить суд припинити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України та покласти на позивача судові витрати, які були понесені у зв'язку з подачею апеляційної та касаційної скарги.

Відповідно до ст.21 ГПК України сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Згідно з ч.1 ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Так, як встановлено господарським судом позивач у справі не є суб'єктом підприємницької діяльності, що не заперечуються ним самим та про що свідчать наявні в матеріалах справи витяги в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вищий господарський суд України, повертаючи справу на новий розгляд вказав на необхідність прийняття до уваги під час з'ясування питання щодо підвідомчості даного спору постанови Верховного суду України від 09.11.2016р. у справі №6-2309цс16.

Так Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України у вищевказаній постанові від 09.11.2016р. у справі № 6-2309цс16 за позовом фізичної особи до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів за договором строкового банківського вкладу встановлено, що згідно із частинами першою, другою статті 15 Цивільного процесуального кодексу України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд справ за Кодексом адміністративного судочинства України або ГПК України віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Враховуючи зазначене, звернення позивача до суб'єкта владних повноважень не є підставою для розгляду спору у порядку адміністративного судочинства, оскільки позивач звернувся за захистом порушених прав, що виникли із цивільних відносин, а саме із цивільно-правової угоди, тому такий спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.111-28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

З урахуванням вищевикладеного, а також встановлених господарським судом обставин, які свідчать про те, що позивач у справі не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, дотримуючись вимог ст.12 ГПК України, господарський суд дійшов висновку про те, що даний спір не підвідомчий господарському судочинству, а підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ". З огляду на це, не вважається "судом, встановленим законом", орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах.

Отже, враховуючи встановлення господарським судом, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах, провадження у справі №916/2202/16 підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Водночас відповідачами у справі заявлені заяви від 11.08.2017р. за вх.№2-4263/17, від 14.08.2017р. за вх.№2-4308/17 та від 14.09.2017р. за вх.№2-4890/17 про покладення на позивача судових витрат, які були понесені у зв'язку з подачею апеляційної та касаційної скарг.

Відповідно до ч.3 ст.80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Згідно з п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, припинення провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України не є підставою для покладення суми судового збору на позивача, а є підставою для повернення сплачених сум судового збору за наявності відповідного клопотання особи, яка його сплатила.

За таких обставин, господарський суд відмовляє у задоволенні заяви відповідачів про покладення судових витрат на позивача у справі.

Керуючись п.1 ст.80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.Провадження у справі №916/2202/16 припинити.

2.У задоволенні заяви відповідачів про покладення судових витрат на ОСОБА_1 відмовити.

Ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено.

Суддя Г.Є. Смелянець