Рішення

від 12.09.2017 по справі 920/794/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.09.2017 Справа № 920/794/17 Господарський суд Сумської області у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/794/17

за позовом - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Шостка Сумської області,

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЛМІ ГРУП , м. Шостка Сумської області,

про стягнення 391030,00 грн.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - Рибалка В.О.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 391030,00 грн. заборгованості за надані послуги відповідно до договору про надання послуг № 1 від 10.07.2012 року.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 11.09.2017 року № 11/09, в якому зазначає, що ним частково було погашено заборгованість на суму 147030,00 грн., станом на день розгляду справи загальна сума заборгованості складає 244000,00 грн. та просить суд в частині стягнення суми у розмірі 147030,00 грн. провадження у справі припинити.

Позивач в судовому засіданні підтвердив факт надходження від відповідача суми основного боргу в розмірі 147030,00 грн., тому просить суд припинити провадження у справі в цій частині за відсутністю предмету спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.07.2012 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (виконавець - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВАЛМІ ГРУП (замовник - відповідач) укладено договір про надання послуг № 1 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору, виконавець (позивач) від свого імені та за рахунок замовника забезпечує здійснення перевезення вантажів замовника (відповідача) автомобільним транспортом у міському, приміському й міжміському сполученні, а також надає послуги розвантаження вантажних автомобілів та вагонів.

Згідно пункту 1.2 договору, відповідач зобов'язується надавати для перевезення вантаж та забезпечити відпуск та приймання вантажів в обумовлені строки.

Відповідно до пункту 1.3 договору, розмір плати за перевезення вантажів, розвантажувальні послуги та інші операції й послуги пов'язані з перевезенням, визначаються тарифами та відображаються в заяві на перевезення вантажів автомобільним транспортом або за усною домовленістю.

Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що належні виконавцю суми за транспортні та експедиторські послуги можуть оплачуватися замовником при подані заявки (передоплати).

Відповідно до пунктів 5.2, 5.3 договору, розрахунок за транспортно-експедиторські послуги проводиться відповідачем на підставі рахунка-фактури виконавця й акта здачі-прийняття робіт. Рахунок-фактури має бути оплачений відповідачем протягом 5-ти банківських днів з моменту одержання його відповідачем. За затримку оплати виконавець вправі нарахувати неустойку в 0,5 % від загальної вартості послуги за кожний банківський день затримки оплати.

Позивач в обргунтування позовних вимог зазначає, що ним на виконання умов вищезазначеного договору відповідачеві надані послуги, обумовлені умовами договору, а відповідачем прийнято надані послуги без будь-яких заперечень щодо їх якості та кількості, що підтверджується наступними актами прийому-передачі виконаних робіт, а саме: № 1 від 31.01.2014 року на суму 4420,00 грн., № 2 від 28.01.2014 року на суму 5100,00 грн., № 3 від 31.03.2014 року на суму 8540,00 грн., № 4 від 30.04.2014 року на суму 7700,00 грн., № 5 від 31.05.2014 року на суму 9100,00 грн., № 6 від 30.06.2014 року на суму 9400,00 грн., № 7 від 31.07.2014 року на суму 10900,00 грн., № 8 від 31.08.2014 року на суму 12900,00 грн., № 9 від 30.09.2014 року на суму 13400,00 грн., № 10 від 31.10.2014 року на суму 7820,00 грн., № 11 від 30.11.2014 року на суму 8800,00 грн., № 12 від 30.12.2014 року на суму 5960,00 грн., № 1 від 31.01.2015 року на суму 2550,00 грн., № 2 від 28.02.2015 року на суму 2200,00 грн., № 3 від 31.03.2015 року на суму 7250,00 грн., № 4 від 30.04.2015 року на суму 6550,00 грн., № 6 від 29.05.2015 року на суму 9500,00 грн., № 8 від 30.06.2015 року на суму 10300,00 грн., № 10 від 31.07.2015 року на суму 13400,00 грн., № 11 від 31.06.2015 року на суму 14900,00 грн., № 12 від 30.09.2015 року на суму 16700,00 грн., № 13 від 30.10.2015 року на суму 16700,00 грн.; № 1 від 29.01.2016 року на суму 6920,00 грн., № 2 від 29.02.2016 року на суму 12400,00 грн., № 3 від 31.03.2016 року на суму 14720,00 грн., № 4 від 29.04.2016 року на суму 18150,00 грн., № 5 від 31.05.2016 року на суму 18160,00 грн., № 6 від 30.06.2016 року на суму 21870,00 грн., № 7 від 31.07.2016 року на суму 20550,00 грн., № 8 від 31.08.2016 року на суму 25610,00 грн., № 9 від 30.09.2016 року на суму 24440,00 грн., № 10 від 31.10.2016 року на суму 35020,00 грн., № 11 від 30.11.2016 року на суму 34300,00 грн. та № 12 від 30.12.2016 року на суму 29000,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідачем частково здійснено оплату за надані послуги в сумі 465310,00 грн., в зв'язку з чим, як вважає позивач, у відповідача виникла заборгованість перед ним за надані послуги в сумі 391030,00 грн.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку 01.06.2017 року позивачем на адресу відповідача направлено письмову вимогу № 27 з проханням погасити існуючу заборгованість в сумі 391030,00 грн.

Відповідач у відповіді на претензію № 15/06 від 15.06.2017 року не заперечував щодо наявної заборгованості, проте просив відстрочити на 2 місяці термін розрахунку за надані послуги для акумулювання коштів.

Суд дослідивши матеріали справи та співставивши доводи сторін та надані докази з умовами укладеного між сторонами договору приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов'язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.

Згідно частини першої статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 909 цього ж Кодексу передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського Кодексу України, яка також передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України та частини сьомої статті 193 Господарського Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт надання позивачем відповідачем послуг за договорами про надання послуг від 10.07.2012 року № 1 повністю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву.

З матеріалів даної справи, зокрема, з відзиву відповідача на позовну заяву від 11.09.2017 року за № 11/09, вбачається, що відповідачем частково сплачено суму боргу в розмірі 147030,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень доданих до згаданого відзиву, а саме: № 510 від 17.01.2017 року на суму 5000,00 грн., № 598 від 23.02.2017 року на суму 2000,00 грн., № 655 від 28.03.2017 року на суму 5000,00 грн., № 721 від 27.04.2017 року на суму 5000,00 грн., № 04.05.2017 року на суму 11000,00 грн., № 754 від 10.05.2017 року на суму 8000,00 грн., № 848 від 19.06.2017 року на суму 5000, 00 грн., № 897 від 06.07.2017 року на суму 7000,00 грн., № 901 від 07.07.2017 року на суму 3000,00 грн., № 927 від 18.07.2017 року на суму 3000,00 грн., № 955 від 27.07.2017 року на суму 32000,00 грн., № 985 від 04.08.2017 року на суму 12000,00 грн., № 986 від 04.08.2017 року на суму 2000,00 грн., № 1025 від 17.08.2017 року на суму 6000,00 грн., № 1016 від 15.08.2017 року на суму 6500,00 грн., № 1049 від 29.08.2017 року на суму 2500,00 грн., № 1074 від 06.09.2017 року на суму 2000,00 грн., № 1087 від 08.09.2017 року на суму 30030,00 грн., на загальну суму 147030,00 грн.

Відповідно до платіжних доручень: № 510 від 17.01.2017 року на суму 5000,00 грн., № 598 від 23.02.2017 року на суму 2000,00 грн., № 655 від 28.03.2017 року на суму 5000,00 грн., № 721 від 27.04.2017 року на суму 5000,00 грн., № 04.05.2017 року на суму 11000,00 грн., № 754 від 10.05.2017 року на суму 8000,00 грн., № 848 від 19.06.2017 року на суму 5000, 00 грн., № 897 від 06.07.2017 року на суму 7000,00 грн., № 901 від 07.07.2017 року на суму 3000,00 грн., № 927 від 18.07.2017 року на суму 3000,00 грн., № 955 від 27.07.2017 року на суму 32000,00 грн., № 985 від 04.08.2017 року на суму 12000,00 грн., № 986 від 04.08.2017 року на суму 2000,00 грн., № 1025 від 17.08.2017 року на суму 6000,00 грн., № 1016 від 15.08.2017 року на суму 6500,00 грн., на загальну суму 112500,00 грн., відповідачем сплачено заборгованості за надані послуги за договором № 1 від 10.07.2012 року до звернення позивача з даним позовом до суду.

За платіжними дорученнями № 1049 від 29.08.2017 року на суму 2500,00 грн., № 1074 від 06.09.2017 року на суму 2000,00 грн., № 1087 від 08.09.2017 року на суму 30030,00 грн. відповідачем сплачена вартість послуг у загальній сумі 34530,00 грн. після звернення позивача до суду з даним позовом.

Враховуючи наведені обставини, зокрема факт часткової спати відповідачем заборгованості перед позивачем в сумі 112500,00 грн. грн. до звернення позивача до суду з даним позовом, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Враховуючи факт часткової спати відповідачем заборгованості перед позивачем в сумі 34530,00 грн. після звернення позивача до суду з даним позовом, позовні вимоги в цій частині підлягають припиненню відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки факт заборгованості відповідача за надані послуги в сумі 244000,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечуються відповідачем у відзиві на позов, то позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 244000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню на підставі статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: в сумі 3660,00 грн.

У зв'язку з припиненням провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 34530,00 грн., сплачений позивачем судовий збір у сумі 517,95 грн. підлягає поверненню йому з державного бюджету за його письмовою заявою про повернення згаданої суми судового збору, згідно статті 7 Закону України Про судовий збір .

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 49, пунктом 1-1 частини першої статті 80 та статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЛМІ ГРУП (41100, Сумська область, м. Шостка, провул. Маяковсього, буд. 14, кв. 228, ідентифікаційний код 36848790) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (41100, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість у сумі 244000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3660,00 грн.

3. В задоволенні позову в частині стягнення боргу в сумі 112500,00 грн. відмовити.

4. В частині стягнення боргу в сумі 34530,00 грн. провадження у справі припинити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.09.2017.

Суддя П.І. Левченко