Постанова

від 11.09.2017 по справі 914/848/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2017 р.Справа № 914/848/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді М.І. Хабіб

суддів Н.А. Галушко

Я.О. Юрченка,

розглянувши апеляційну скаргу Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району, вих. №1422 від 18.07.2017(вх. №01-05/3698/17 від 01.08.2017)

на рішення Господарського суду Львівської області від 03.07.2017

у справі №914/848/17

за позовом: заступника військового прокурора Західного регіону України, м Львів в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних правовідносинах,

-позивача 1: Міністерства оборони України, м. Київ

-позивача 2: Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району, м. Яворів Львівської області

до відповідача: Спільного українсько-німецького підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Техмаркет, смт. Івано-Франкове Яворівського району Львівської області

про усунення перешкод в користуванні майном

за участю секретаря судового засідання Карнидал Л.Ю.

та представників учасників судового процесу:

прокурора- Шадловської О.В. (посвідчення №042679 від 11.04.2016),

позивача 1 Гудими В.О. (довіреність №220/250/д від 13.06.2017),

позивача 2 Прийми І.С. (довіреність №4 від 01.03.2017),

відповідача не з`явився (належно повідомлений),

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року заступник військового прокурора Західного регіону звернувся до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Яворівської КЕЧ району з позовом до СП ТОВ Техмаркет про усунення перешкод в користуванні МОУ та Яворівською КЕЧ району нерухомим майном - технічним майданчиком площею 836,4 кв.м у будівлі №23 військового містечка № НОМЕР_1 , розташованого на вул. Яворівській, 32 у смт. Івано-Франкове Яворівського району Львівської області, шляхом звільнення від майна відповідача.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Яворівська КЕЧ району є державною установою, створена Міністерством оборони України (далі МОУ) і підпорядкована Західному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню. Майно, яким користується Яворівська КЕЧ району, є державною власністю і закріплене за нею на праві оперативного управління.

05.01.2016 Яворівська КЕЧ району та СП ТОВ Техмаркет уклали договір зберігання №1, предметом якого стали послуги зберігання майна відповідача на технічному майданчику площею 836,4 кв.м у будівлі №23 військового містечка №41, розташованого на вул. Яворівській, 32 у смт. Івано-Франкове Яворівського району Львівської області, термін дії договору до 30.06.2016. Яворівська КЕЧ району зверталася до відповідача з листами №945 від 20.04.2016, №1185 від 18.05.2016, №2931 від 30.11.2016 та №223 від 31.01.2017 про те, що дія договору зберігання не буде продовжена та просила звільнити займане приміщення, відповіді на які не одержано. Після спливу терміну дії договору відповідач не забрав свого майна воно продовжує знаходитись у вказаному приміщенні, чим фактично чинить перешкоди Яворівській КЕЧ району у здійсненні своїх повноважень щодо розпорядження цими приміщеннями. Прокурор вказує, що невиконання відповідачем обов`язку щодо звільнення технічного майданчика та безпідставне його використання для розміщення власного майна заподіює істотну шкоду інтересам МОУ та Яворівської КЕЧ району, оскільки не дає змоги уповноваженим органам користуватися та розпоряджатися цим майном, отримувати від нього законний дохід. На підставі ст.ст. 391,948 ЦК України у зв`язку із закінченням терміну дії договору зберігання від 05.01.2016, просить усунути перешкоди в користуванні позивачами нерухомим майном - технічним майданчиком площею 836,4 кв.м у будівлі №23 військового містечка №41, розташованому на вул. Яворівській, 32 у смт. Івано-Франкове Яворівського району Львівської області, шляхом звільнення від майна відповідача.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.07.2017 у справі №914/848/17 (суддя Щигельська О.І.) у задоволенні позову відмовлено. Присуджено до стягнення з Міністерства оборони України 1 600,00грн судового збору в дохід Державного бюджету України.

Рішення суду мотивоване ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 319, 321, 509, 936, 938, 946, 949, 953 ЦК України.

При відмові у задоволенні позову суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач вчиняє дії, які перешкоджають позивачу користуватися його власним майном, а також відсутні докази, у тому числі й правовстановлюючі документи, на підтвердження того, що об`єкт ( технічний майданчик у будівлі №23 військового містечка №41, розташованого на вул. Яворівській, 32 смт. Івано-Франкове Яворівського району Львівської області) належить МОУ чи Яворівській КЕЧ району на праві власності або іншому законному праві володіння чи користування, без чого в них не може виникнути право на негаторний позов щодо захисту права. Крім того, суд вказав, що юридичною адресою відповідача СП ТОВ «Техмаркет» є: 81070, Львівська область, Яворівський район, смт. Івано-Франкове, вул. Яворівська, 32, тобто така ж адреса, за якою знаходиться об`єкт-технічний майданчик, на якому розташоване майно, яке було передане відповідачем на зберігання.

Яворівська КЕЧ району (позивач 2) оскаржила рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В апеляційній скарзі скаржник вказує, що відповідно до Положення про Яворівську КЕЧ району КЕЧ здійснює оперативне управління майном, де відбувається фактичне виконання договору зберігання. Власником майна являється держава Україна в особі Міністерства оборони України, а будівлі перебувають на обліку та на балансі Яворівської КЕЧ району. Зазначає, що норми ст.ст. 15, 16, 386, 391 ЦК України гарантують власникові майна можливість вимагати усунення порушень його права.

У відзиві на апеляційну скаргу військовий прокурор Західного регіону України підтримує доводи скаржника, просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2017 у справі №914/848/17 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 15.08.2017.

Ухвалою від 15.08.2017 розгляд справи відкладено на 12.09.2017.

У судовому засіданні 12.09.2017 прокурор, представники скаржника та позивача 1 (МОУ) підтримали доводи апеляційної скарги, просять скасувати рішення, прийняти нове, яким позов задоволити.

Відповідач не забезпечив явки свого представника в судове засідання, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

05.01.2016 ТОВ «Техмаркет» (поклажодавець) та Яворівська КЕЧ району (зберігач) уклали договір зберігання, відповідно до п.1 якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання холодильне обладнання.

Майно зберігач зобов`язаний зберігати на відокремленій території, що за адресою: Львівська область, Яворівський район, смт. Івано-Франкове, вул. Яворівська 32, військове містечко №41 в будівлі №23, на умовах, які не допускають змішування його з однорідними речами, що знаходяться на цій території (п. 2.1.5 договору).

Згідно з п.3.1 договору площа технічного майданчика 836, 4кв.м, дата закінчення зберігання 30.06.2016.

Зберігач повертає майно повністю після припинення договору (п.2.1.8).

Згідно з п. 2.2.1 поклажодавець одержує майно після припинення договору в місці його здавання, якщо інше не встановлено сторонами додатково.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 30.06.2016 (п.7.3).

По акту приймання-передачі майна на зберігання від 05.01.2016 ТОВ «Техмаркет» передало Яворівській КЕЧ району на зберігання холодильне обладнання.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання розпорядження начальника Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління ЗСУ №303/23/1/1566/829 від 14.04.2016 щодо розірвання договорів зберігання Яворівська КЕЧ району надсилала відповідачу відповідні повідомлення (від 20.04.2016 №945, від18.05.2016 №1185), проте договір зберігання не був достроково розріваний (а.с.25-27).

Після закінчення строку дії договору зберігання Яворівська КЕЧ району зверталася до відповідача листом №2931 від 30.11.2016 та з претензією №223 від 31.01.2017, в яких вимагала забрати своє майно, яке було передане на зберігання, та звільнити приміщення у зв`язку із закінченням строку дії договору зберігання. При цьому Яворівська КЕЧ району повідомила відповідача про неможливість продовження договору зберігання( а.с. 28-31).

Відповідно до акту обстеження нерухомого майна від 19.05.2017, складеного комісією Яворівської КЕЧ району, станом на 16.05.2017 майно ТОВ «Техмаркет» продовжує перебувати в будівлі №23 військового містечка № НОМЕР_1 на вул. Яворівській, 32 у смт. Івано-Франкове Яворівського району Львівської області.

Згідно з інвентарною карткою №556 обліку основних засобів в бюджетних установах від березня 2006 року, технічним паспортом на будівлю сховища « Є-1» площею 836,4 кв.м ( № за ГП 23) від 15.08.2014 та довідкою Яворівської КЕЧ району №1671 від 30.08.2017 будівля сховища для техніки загальною площею 836,4 кв.м (номер по генплану №23), яка розташована у військовому містечку № НОМЕР_1 військової частини А-4150 в/м(ШЕД-5), перебуває на балансі Яворівської КЕЧ району.

Дослідивши обставини справи, доводи сторін, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ст. 3 ЗУ «Про Збройні Сили України» Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Відповідно до ст. 14 цього Закону земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління.

Закон України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» 21 вересня 1999 року N 1075-XIV ( далі - Закон1075-XIV) визначає правовий режим майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, і повноваження органів військового управління та посадових осіб щодо управління цим майном.

Так, згідно із статтею 1 Закону 1075-XIV військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.

Статтею 2 Закону1075-XIV встановлено, що Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном.

За приписами ст. 3 вказаного Закону військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління. З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням.

Згідно з п.1.2 розділу І Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №448 від 03 липня 2013 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 вересня 2013 року за №1590/24122, військове містечко майновий комплекс будівель, споруд, іншого нерухомого військового майна разом з казарменим фондом, житловим фондом, об`єктами соціально-культурного призначення, комунальними спорудами та інженерними мережами, які використовуються для його обслуговування, розміщений на відокремленій земельній ділянці, яка належить до категорії земель оборони.

Яворівська КЕЧ району згідно з Положенням є державною установою, вона створена Міністерством оборони України, підпорядкована Західному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню ЗСУ та є складовою ЗСУ. Майно, яке перебуває у користуванні та балансі Яворівської КЕЧ району, є державною власністю та закріплене за нею на праві оперативного управління.

Матеріалами справи підтверджено, що за умовами договору зберігання Яворівська КЕЧ району зберігала майно відповідача на технічному майданчику площею 836,4 кв. м, що розташований у будівлі №23 військового містечка №41 на вул. Яворівській, 32 у смт. Івано-Франкове Яворівського району Львівської області. Вказана будівля № 23 є військовим майном, що знаходиться у державній власності та перебуває на балансі Яворівської КЕЧ району.

Згідно з ч.1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Частиною 1 статті 938 ЦК України визначено, що зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Статтею 948 ЦК України встановлено, що поклажодавець зобов`язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір зберігання № 1 від 05.01.2016 припинив свою дію 30.06.2016 відповідно до п. п.3.1, 7.3 - після закінчення терміну, на який він був укладений.

Матеріалами справи підтверджено, що Яворівська КЕЧ району неодноразово зверталася до відповідача та вимагала забрати своє обладнання і звільнити приміщення у зв`язку із закінченням дії договору зберігання. Проте, всупереч вимогам закону відповідач свого обладнання не забрав, що унеможливлює позивачам на власний розсуд використовувати належне їм приміщення та порушує їхні права.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Припинення дії укладеного сторонами договору зберігання, як правової підстави для знаходження майна відповідача на технічному майданчику будівлі №23 військового містечка №41 на вул. Яворівській, 32 у смт. Івано-Франкове Яворівського району Львівської області, яка є власністю держави, що перебуває на балансі та в оперативному управлінні Яворівської КЕЧ району, має наслідком виникнення у відповідача обов`язку звільнити вказану будівлю від свого майна, невиконання якого свідчить про вчинення у такий спосіб перешкод позивачам у користуванні та розпорядженні будівлею.

Відтак апеляційний суд вважає висновок суду першої інстанції про відсутність доказів вчинення відповідачем дій, які перешкоджають позивачу користуватися його власним майном, необгрутованим, оскільки перешкоди можуть чинитися не лише діями, але й бездіяльністю.

Безпідставними є посилання суду першої інстанції на відсутність доказів та правовстановлюючих документів на підтвердження належності позивачам на праві власності або іншому законному праві володіння чи користування об`єкта (технічного майданчика у будівлі №23 військового містечка №41, розташованого на вул. Яворівській, 32 смт. Івано-Франкове Яворівського району Львівської області) з огляду на те, що правовий статус цього об`єкта визначений законом, в силу якого він належить до військового майна та є державною власністю.

Апеляційний суд також вважає безпідставними посилання суду першої інстанції на те, що юридичною адресою відповідача - СП ТОВ «Техмаркет» є: 81070, Львівська область, Яворівський район, смт. Івано-Франкове, вул. Яворівська, 32, тобто така ж адреса, за якою знаходиться технічний майданчик, на якому зберігалося майно відповідача, оскільки за цією адресою знаходиться все військове містечко №41, до якого входить ряд будівель , у т.ч. будівля №23, де зберігалося за договором майно відповідача. Реєстрація відповідача за юридичною адресую: Яворівський район, смт. Івано-Франкове, вул. Яворівська, 32, не свідчить про те, що відповідач має право власності чи право користування на будівлю №23 чи інші будівлі за вказаною адресою. Крім того, реєстрація відповідача за вказаною адресою не звільняє його від обов`язку, встановленого законом, не чинити перешкод власнику у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами скаржника, вважає його доводи обгрунтованими, а висновки суду першої інстанції такими, що суперечать фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства.

В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв`язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що внаслідок неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильного застосування норм матеріального права суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.

Судовий збір, сплачений за подання позову та апеляційної скарги, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 91, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задоволити.

Рішення суду Господарського суду Львівської області від від 03.07.2017 у справі №914/848/17 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Зобов`язати Спільне українсько-німецьке підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «Техмаркет»,ідент. код 31700422, місцезнаходження: 81070, Львівська обл., Яворівський район, селище міського типу Івано-Франкове, вул.Яворівська, будинок 32, усунути перешкоди у користуванні Міністерством оборони України, ідент. код 00034022, місцезнаходження: 03168, м.Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, та Яворівською квартирно-експлуатаційною частиною району, ідент. код 07930854, місцезнаходження: 81000, Львівська обл., Яворівський район, місто Яворів, вул.Львівська, будинок 19, технічним майданчиком загальною площею 836,4 кв.м в будівлі №23 військового містечка №41, розташованим за адресою: Львівська область, Яворівський район, смт. Івано-Франкове, вул. Яворівська, 32, шляхом звільнення технічного майданчика загальною площею 836,4 кв.м в будівлі №23 військового містечка №41, розташованого за адресою: Львівська область, Яворівський район, смт. Івано-Франкове, вул. Яворівська, 32, від власного майна - холодильного обладнання.

Стягнути із Спільного українсько-німецького підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмаркет», ідент. код 31700422, місцезнаходження: 81070, Львівська обл., Яворівський район, селище міського типу Івано-Франкове, вул.Яворівська, будинок 32, на користь Яворівської квартирно-експлуатаційною частини району, ідент. код 07930854, місцезнаходження: 81000, Львівська обл., Яворівський район, місто Яворів, вул.Львівська, будинок 19, - 1600,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору при поданні позову.

2. Стягнути з Спільного українсько-німецького підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмаркет», ідент. код 31700422, місцезнаходження: 81070, Львівська обл., Яворівський район, селище міського типу Івано-Франкове, вул.Яворівська, будинок 32, на користь Яворівської квартирно-експлуатаційною частини району, ідент. код 07930854, місцезнаходження: 81000, Львівська обл., Яворівський район, місто Яворів, вул.Львівська, будинок 19, - 1760,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору при поданні апеляційної скарги.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 15.09.2017

Головуючий суддяМ.І. Хабіб

Суддя Н.А. Галушко

СуддяЯ.О. Юрченко